"Перепрошую, я випадково привів вас до російських ліній: військовий розповів шокуючу історію свого захоплення."
Максим Буткевич – активіст у сфері прав людини, раніше відомий як журналіст, вже більше місяця як повернувся з російського полону, який тривав понад два роки.
У бесіді з Марічкою Падалко, ведучою ТСН, він вразив усіх розповіддю про те, як опинився в полоні.
За його словами, це трапилося влітку 2022 року неподалік села Мирна Долина в Луганській області. Військові отримали наказ направитися туди для підкріплення вже наявних сил.
"Я пам'ятаю, як думав, що ідея їхати в село з назвою Мирна Долина на війну була доволі сумнівною... Ми отримали наказ і вирушили на спостережний пункт — я разом з половиною свого взводу. Інших мали доправити пізніше. Нам обіцяли привезти додаткову воду, адже вона в нас закінчилася, а також боєкомплект, зокрема патрони. Наша задача полягала в тому, щоб стежити за можливим рухом ворожої техніки і доповідати про це. Цей наказ був добре відомий багатьом хлопцям, особливо тим, хто перебував у полоні: спостерігати і звітувати. Все було чітко: не вступати в контакт без отримання наказу, тобто не починати бій самостійно. Якщо надійде команда відступити — відходимо, але бій без наказу не розпочинаємо," — поділився своїми думками військовий.
Він пригадує, що через півгодини по тому, як вони туди вийшли, зник зв'язок. Мобільного зв'язку і "Старлінку" у військових не було, тому що він згорів разом з машинами, накритими мінометним вогнем.
"Ми отримали рації, які були видані тим підрозділом, на підтримку якого нас направили. Проте, з радіозв'язком тоді склалася критична ситуація, і я хочу бути відвертим. Перебуваючи вже в Луганському СІЗО, ми розмірковували про те, що пішло не так і що можна було б зробити інакше. В результаті, ми зійшлися на думці, що нам був необхідний зв'язок, мінімальний контроль повітря за допомогою БПЛА, а також координація з артилерійськими підрозділами. На жаль, у нас не було жодної з цих складових: ані координації з артилерією, ані БПЛА, ані належного зв'язку. Що ж могло піти не так, як то кажуть? Наші рації не спрацювали проти РЕБ. Ми могли лише спостерігати, але не мали можливості доповідати. Інші підрозділи не змогли вивести, вода не була доставлена, а наступного ранку в сусідні лісосмуги увійшла значна кількість техніки та людей, і ми не одразу їх впізнали. Згодом стало зрозуміло, що це російські війська. Відповідно до наказу та з огляду на здоровий глузд, нам довелося відступити, тим більше, що ми вже більше півдоби були без води", -- поділився Максим Буткевич.
На той час серед військових налічувалося дев'ять осіб — Буткевич та вісім його підлеглих з взводу. У цей момент з ними зв'язався один з воїнів підрозділу, до якого вони прибули на допомогу. Це був перший представник, який з'явився в ефірі.
"Він повідомив, що ми перебуваємо в оточенні, але кільце ще не замкнене, і у нас є шанс вийти. Коли рація нарешті запрацювала, це стало приємним сюрпризом, адже ми вже почали хвилюватися, чому немає зв'язку. Наші побоювання щодо роботи РЕБ були на межі, і я тоді подумав, що ворог міг захопити наші позиції, а РЕБ відключили. Це дало можливість зв'язатися з нами. Він зазначив, що, слідуючи його вказівкам, ми зможемо дістатися до нього і разом вибратися з оточення. Це був виснажливий марш, особливо через складний рельєф. Коли ми нарешті досягли місця зустрічі, всього за кілька десятків метрів від лісосмуги, він знову вийшов на зв'язок і попередив: 'Хлопці, вибачте, але я з вчорашнього вечора в полоні. Якщо ви не складете зброю, вас знищать, адже я вивів вас на російські позиції.' І справді, з лісосмуги з'явилися люди, тримаючи нас на прицілі, показуючи, що вони тут. А ми стояли просто посеред поля. Так ми й опинилися в полоні," -- розповів військовий.
За інформацією Максима Буткевича, до них наблизилися росіяни, прицілившись. Їхня кількість вражала.
"Весь район вже переповнений російськими солдатами та технікою. Це сталося, поки ми перебували на нашому спостережному пункті з іншого боку. Нас роззброїли, зв'язали руки за спиною і поставили на коліна. Все відбувалося, як зазвичай, але жорстокості не було. Вони проводили базове мародерство: у всіх, у кого були цінні речі, забрали дрібниці. Також вивели гроші та документи. Але, що важливо, дали випити води, адже ми вже добу залишалися без неї. Це було справді важко для нашого здоров'я. Потім нас посадили на броню і повезли далі," – розповів військовий.
