Від Португалії до Ісландії: 12 найзахоплюючих матчів української збірної.

Цих поєдинків не забуде ніхто, хто їх бачив у режимі реального часу

Матч збірних Ісландії і України в Рейк'явіку вийшов для нашої команди воїстину унікальним. Якщо брати до уваги лише офіційні поєдинки, без товариських, то з часів перемоги 4:3 над Вірменією в 2003-му в таких гольових перестрілках участі ми не брали ніколи. Але, погодьтеся, тодішня Вірменія і нинішня Ісландія - трохи різні команди. Тож Sport.ua поставив собі за мету виділити десятку найкращих матчів нашої збірної. В який начебто мав би входити найсвіжіший. Проте співмірних чи кращих за цей поєдинок вдалося відзначити відразу 11. Тож згадуємо про ці ігри в хронологічній послідовності.

Україна: Суслов, Дмитрулін, Скрипник, Головко, Ващук, С. Попов, Ю. Максимов, Зубов (С. Єсін, 54), Косовський, Кривенцов (Лужний, 68), Ребров (Гусейнов, 76). Головний тренер - Йожеф Сабо.

Португалія: Вітор Байя, Карлуш Секретаріу, Руй Жоржі (Антоніу Фолья, 15), Осеану (Паулу Бенту, 65), Фернанду Коуту, Гелдер, Фіґу, Жоау Пінту, Са Пінту (Паулу Жорже, 65), Руй Кошта, Паулінью Сантуш. Тренер - Артур Жорже

Судді: К.-М. Нільсен, К. Й. Мейєр, Г. Кнудсен (всі - з Данії)

5 жовтня 1996 року. Київ. НСК "Олімпійський". 51 395 відвідувачів.

Якщо не враховувати матчу проти хорватів у відборі на Євро-1996, коли суперники нас після домашньої перемоги 4:0 недооцінили і вийшли на поле з перепою, то ця звитяга в рамках кваліфікації до ЧС-1998 над поколінням золотих хлопчиків португальського футболу стала для України першою в поєдинках з топ-збірними в історії. Героєм цієї зустрічі став голкіпер Олег Суслов, який нейтралізував чимало небезпек біля власних воріт. Не зміг Олег врятувати команди лише на 83-й хвилині і тоді виглядало, що навіть нічиєї можемо не втримати. Втім, незадовго до фінального свистка Юрій Максимов дивовижним ударом у верхній кут вразив ворота Вітора Байї вдруге і приніс Україні ефектну перемогу. "Ай-да Юрій Максимов! Ай-да, Тімерлан Гусейнов!" - не стримав тоді в прямому ефірі емоцій навіть зазвичай монотонний коментатор Сергій Дерепа.

Голи: 1:0 - С. Попов (14 хвилина). 2:0 - Скаченко (24 хвилина). 2:1 - Є. Варламов (67 хвилина). 3:1 - Ребров (74 хвилина, з пенальті). 3:2 - В. Онопко (88 хвилина).

Україна: Шовковський, Гусін, Микитин, Головко, Ващук, Дмитрулін, Скаченко (вийшов на поле Юрій Калитвинцев на 46-й хвилині), С. Попов, С. Ковальов (заміна - Кривенцов на 87-й хвилині), А. Шевченко, Ребров. Тренер - Йожеф Сабо.

Кадровий склад: Харін, Мінько, Чуґайнов, Юрій Ковтун, Ігор Яновський, Сємак (Черчесов, 73), Володимир Онопко, Канчельскіс (Карпін, 71), Алєнічев (Мостовой, 64), Коливанов, Євген Варламов. Наставник команди - Анатолій Бишовець.

Суддівська колегія: Мерк, Шнайдер та Ертль (усі - з Німеччини)

Вилучення: Харін (72 років)

5 вересня 1998-го. Київ. НСК "Олімпійський". 82 100 глядачів

Матч у рамках відбору до Євро-2000, на який наш футбол очікував впродовж усіх років незалежності. Матч, який ми не мали програти. Кацапи зі зрадниками України Сємаком, Онопком та Канчельскісом у складі і киянином Бишовцем, який теж виявився манкуртом, на чолі виглядали на тлі нашої збірної відверто вбого. Насправді, підсумковий рахунок не відображає всієї повноти переваги українців. За грою було б справедливіше, якби господарі перемогли приблизно 4:1 чи 5:1.

Голи: 1:0 - Воронін (11). 1:1 - Рауль (83). 1:2 - Ечеберрія (87). 2:2 - Горшков (90+2)

Україна: Шовковський, Несмачний, С. Федоров, Тимощук, Кормільцев (М. Калиниченко, 62), Дмитрулін, А. Шевченко (Серебренников, 67), Гусін, Горшков, Воронін, Воробей. Тренер - Леонід Буряк

Іспанія: Касільяс, Мічел Сальґадо, Арансабаль, Марчена, Сеcар Мартін, Албелда (Шаві, 65), Рауль, Рубен Бараха, Ґуті (Валерон, 65), Вісенте (Трістан, 77), Ечеверрія. Тренер - Іньякі Саес

Судді: М. Райлі - Ф. Шарп, Ґ. Тернер (усі - Англія)

29 березня 2003-го. Київ. НСК "Олімпійський". 83 400 глядачів

Цей матч став, без перебільшення, однією з небагатьох позитивних моментів у відбірковій кампанії до Євро-2004. Він також був найяскравішим у період керівництва Леоніда Буряка збірною. Однак є одне але. Наша команда демонструвала відмінну гру на полі НСК "Олімпійський" доти, поки тренер, ведучи в рахунку 1:0, не вирішив перейти до оборонної стратегії, замінивши Андрія Шевченка на півзахисника Сергія Серебренникова.

Коли Шевченко залишив поле, іспанські футболісти, які охороняли українського лідера парами, отримали відчуття свободи. У фінальних хвилинах матчу Рауль та Хосеба Ечеверрія забили два м'ячі підряд, і здавалося, що це зламало дух нашої команди. Проте в компенсований час був призначений кутовий, після подачі якого м'яч відскочив за межі штрафного майданчика, приблизно в 30-ти метрах від воріт. 33-річний дебютант збірної Олександр Горшков, який виявився першим на підборі, ударив м'яч з ходу і вразив нижній кут воріт Ікера Касільяса. "Просто вдарив на удачу," - скромно відзначив герой матчу.

Туреччина: Рюшту Рекбер, Толґа Сейхан, Сервет Сетін (Тунджай Санлі, 28 хв.), Емре Белозоґлу, Юміт Озат, Окан Бюрюк, Нігат Кавечі, Фатіх Текке, Ґьокденіз Караденіз (Єлдірей Баштюрк, 54 хв.), Деніз Баріс, Хюсаїн Самсір (Некаті Актес, 67 хв.). Головний тренер - Ерзун Янал.

Україна: Шовковський, Несмачний, С. Федоров, Єзерський, Русол, А. Шевченко (С. Назаренко, 90+2), Шелаєв, О. Гусєв, Воронін (Рикун, 61), Гусін, Воробей (Дмитрулін, 75). Тренер - Олег Блохін

Суддя: Л. Батішта - Жозе Сілва, Пінейро (усі - з Португалії)

17 листопада 2004-го. Стамбул. Стадіон "Шукрю Сарачоґлу". 40 468 глядачі

Завершивши свій шлях на чвертьфінальній стадії чемпіонату світу 2006 року, збірна України під керівництвом Олега Блохіна досягла незабутнього результату, який досі залишається неперевершеним. У рамках відбіркових та фінальних матчів того турніру українська команда зіграла безліч епічних і запам'ятовуваних зустрічей, але найяскравішою та найвищої якості була гра проти бронзових призерів ЧС-2002. На стадіоні "Шукрю Сарачоґлу" українці продемонстрували справжнє домінування над потужним суперником. Ця гра, можливо, стала ключовою для здобуття Андрієм Шевченком Золотого м'яча. Проте, серця вболівальників в той момент найбільше завоював виступ Олександра Рикуна, особливо його елегантний пас, коли Шева забив свій третій гол.

На тринадцятій хвилині Шевченко не зміг реалізувати пенальті, влучивши у стійку.

Україна: П'ятов, Ротань, О-др Кучер, Тимощук, Ракицький, А. Шевченко (О. Гусєв, 90+2), О-ій Гай, Хачеріді, Мілевський, Кобін, С. Назаренко (Ярмоленко, 67). Тренер - Олексій Михайличенко

Англія: Р. Ґрін, Ґ. Джонсон, Е. Коул, Джеррард (Мілнер, 46 хвилина), Р. Фердінанд, Террі, А. Леннон (Д. Джеймс, 12 хвилина), Лемпард, Гескі (К. Коул, 72 хвилина), Руні, Каррік. Головний тренер - Фабіо Капелло.

Суддівська бригада: Скоміна, Архар, Станцин (всі - з Словенії)

Вилучення: Р. Ґрін (12)

10 жовтня 2009 року. Місто Дніпро. Стадіон "Дніпро-Арена". 31 тисяча присутніх.

У цій зустрічі на фініші відбору до ЧС-2010 українці вже не мали права на помилку. Дострокових переможців групи англійців з Фабіо Капелло на чолі підопічні Олексія Михайличенка мусили лише перемагати. І впоралися з завданням блискуче. Більше того, вигравати наша команда могла переконливіше, адже з 12-ї хвилини грала в більшості. Та Шевченко, сам заробивши пенальті і спровокувавши водночас вилучення голкіпера Роберта Ґріна, забити з позначки тоді не зміг. У підсумку долю зустрічі вирішив ефектний удар Сергія Назаренка.

Голы: 1:0 - Ярмоленко (28-я минута). 2:0 - Коноплянка (36-я минута). 2:1 - Т. Кроос (38-я минута). 3:1 - С. Назаренко (45-я минута). 3:2 - Рольфес (65-я минута). 3:3 - Т. Мюллер (77-я минута).

Україна: Рибка, Бутко, Кучер (О-др), Ракицький, Селін, Ярмоленко (Алієв, 82), Тимощук, Безус (Назаренко С., 39), Коноплянка (Федецький, 90+3), Мілевський (Девіч, 66), Шевченко (Гай, 66). Головний тренер - Олег Блохін.

Німеччина: Цілер, Дж. Боатенґ, Бадштубер, Гуммельс, Аоґо, С. Гедіра (Рольфес, 46), Йозіль (Подольскі, 66), Треш (Шюррле, 46), Т. Кроос (С. Бендер, 87), Ґьотце (Т. Мюллер, 66), М. Ґомес (Какау, 83). Тренер - Йоахім Льов

Судді: К. Веласко Карбальо - Р. Алонсо, Юсте (всі - Іспанія)

11 листопада 2011 року. Київ. НСК "Олімпійський". 69 720 відвідувачів.

Цей матч проти німецької збірної єдиний у списку товариських зустрічей. Він запам'ятався насамперед тим, що став відкриттям реконструйованого НСК "Олімпійський". Проте, окрім історичної значущості, гра виявилася дуже видовищною, а голи нашої команди вразили всіх: Коноплянка зумів вразити ворота, пройшовши з м'ячем майже все поле, а Назаренко вразив суперників неймовірним дальнім ударом, забивши у роздягальню.

Рахунок: 0:1 - Ібрагімовіч (52 хвилина). 1:1 - А. Шевченко (55 хвилина). 2:1 - А. Шевченко (62 хвилина).

Україна: П'ятов, Селін, Хачеріді, Тимощук, Андрій Шевченко (вийшов Мілевський на 81-й хвилині), Олег Гусєв, Воронін (заміна на Ротаня на 85-й хвилині), Ярмоленко, Михалик, Сергій Назаренко, Коноплянка (вийшов Девіч на 90+3-й хвилині). Головний тренер - Олег Блохін.

Швеція: Ісакссон, Люстіґ, Мьольберг, Андреас Ґранквіст, М. Ульссон, Ельм, С. Ларссон (Вільгельмссон, 68), Чельстром, Ібрагімовіч, Тойвонен (А. Свенссон, 62), Розенберг (Елмандер, 71). Головний тренер - Ерик Гамрен.

Суддівський склад: Джюнейт Чакир, Бахаттин Дуран, Тарік Енґюн, Хюсеїн Ґечек, Бюлент Їлдирим (всі - з Туреччини)

11 червня 2012 року. Київ. НСК "Олімпійський". 64 290 відвідувачів.

Перший поєдинок у фінальних стадіях Євро, та ще й на домашньому полі, залишив по собі незабутні враження, які ми всі сподівалися побачити. Напруга, викликана великим ажіотажем навколо матчу, не дозволяла українській команді довгий час проявити свою гру вільно. Лише після того, як Златан Ібрагімовіч відкрив рахунок, атмосфера трохи розрядилися. На це зіркове досягнення шведа відповів наш неперевершений Андрій Шевченко. Хоча здавалося, що він уже завершив кар'єру в київському "Динамо" і багато хто сумнівався в його потенціалі, він довів усім, що ще здатен на великі звершення — саме його два голи стали запорукою перемоги України.

Польща: Боруц, Беніш, Криховяк, Р. Левандовскі, Ґлік, Блащіковскі, Маєвскі (Теодорчик, 76 хвилина), Рибус (Косецкі, 46 хвилина), Лукасік (Обраньяк, 59 хвилина), Піщек, Василевскі. Головний тренер - Вальдемар Форналік.

Україна: П'ятов, Хачеріді, О-др Кучер, Степаненко (Тимощук, 60), Ярмоленко, Зозуля, О. Гусєв (Морозюк, 90+2), В. Шевчук, Ротань, Артем Федецький, Гармаш (Безус, 90+1). Тренер - Михайло Фоменко

Суддівська бригада: Краловець (Чехія) - Вільчек, Слишко (обидва - Словаччина)

22 березня 2013 року. Варшава. Стадіон "Народовий". 55 565 відвідувачів.

Після трьох осінніх матчів відбору до ЧС-2014, Україну, здавалося, списали з рахунків, і команда вирушила до Польщі в ролі явного аутсайдера. Під керівництвом нового тренера, очікувалося, що українці стануть легкою мішенню для польської збірної, до складу якої входили три зірки дортмундської "Боруссії": Лукаш Піщек, Якуб Блащіковскі та Роберт Левандовскі. Проте, підопічні Михайла Фоменка вразили "Народовий" на десятиградусному морозі, забивши два голи вже до сьомої хвилини матчу. Хоча поляки зуміли вирівняти гру і скоротити відставання, гол Романа Зозулі напередодні перерви шокував господарів остаточно.

Україна: П'ятов, Хачеріді, О-др Кучер, Степаненко, Ярмоленко, Зозуля (Селезньов, 86), Коноплянка (О. Гусєв, 90+2), В. Шевчук, Ротань, Артем Федецький, Едмар (Безус, 76). Головний тренер - Михайло Фоменко.

Франція: Льоріс, Дебюші, Евра, Рібері, О. Жиру (заміна: Бензема, 70 хвилина), Насрі (заміна: Вальбуена, 79 хвилина), Матюйді, Поґба, Ремі (заміна: М. Сіссоко, 61 хвилина), Косцельні, Абідаль. Головний тренер - Дідьє Дешам.

Судді: Джюнейт Чакир, Бахаттин Дуран та Тарік Енґюн (всі - Туреччина)

Вилучення: Кучер (90+3) - Косцельни (90+1)

15 листопада 2013 року. Київ. НСК "Олімпійський". 67 732 відвідувачі.

Михайло Фоменко здійснив у відбірній кампанії до ЧС-2014 справжнє диво. Після двох очок у стартових трьох матчах українці видали дивовижний відрізок, у який увійшли дві перемоги над поляками, звитяги над молдованами і 4:0 на виїзді над чорногорцями, 17:0 у двох матчах над Сан-Марино. Наша команда тоді могла посісти навіть перше місце в групі. То якби перемогла у лобному протистоянні на "Олімпійському" Англію. Але матч завершився 0:0 і в підсумку ми знову грали в плей-оф кваліфікації. Де шанси на перемогу над французами оцінювалися майже як нульові. Втім, в першому матчі у Києві Фоменко переграв Дешама інтелектуально, а гравці збірної України французів - найперше у бажанні. Україна виграла 2:0, а в компенсований арбітром час Роман Безус втратив ідеальну нагоду відзначитися втретє. Може, забий тоді ще й Роман, на "Стад-де-Франс" господарі не реваншувалися б?..

Голи: 1:0 - Р. Яремчук (6 хвилина). 2:0 - Ярмоленко (27 хвилина), 2:1 - Кріштіану Роналду (72 хвилина, з пенальті).

Україна: П'ятов, С. Кривцов, Степаненко, Ярмоленко, Малиновський, Р. Яремчук (В. Коваленко, 73), Марлос (Коноплянка, 63), Миколенко (Пластун, 90+4), Зінченко, О-др Караваєв, М. Матвієнко. Головний тренер - Андрій Шевченко.

Португалія: Руй Патрісіу, Нелсон Семеду, Пепе, Рубен Діаш, Рафаел Ґеррейру, Кріштіану Роналду, Жоау Моутінью (вийшов Бруну Фернандеш на 56-й хвилині), Жоау Маріу (заміна на Бруму на 68-й хвилині), Данилу, Ґонсалу Ґедеш (вийшов Жоау Фелікс на 46-й хвилині), Бернарду Сілва. Головний тренер - Фернанду Сантуш.

Судді: Е. Тейлор, Бісуїк та Нанн (всі - з Англії)

Вилучення: Степаненко (72)

14 жовтня 2019 року. Київ. НСК "Олімпійський". 65 883 присутніх.

Кріштіану Роналду був приголомшений українцями в обох зустрічах. Під час виїзного матчу його вразив молодий Віталій Миколенко, який дебютував за збірну. Роналду навіть назвав його найжорсткішим гравцем нашої команди. Потім відбувся матч у Києві, де Миколенко також показав відмінну гру. В цілому ж команда продемонструвала чудовий виступ, здобувши перемогу 2:1 над чинними чемпіонами Європи. Ця перемога забезпечила українцям перше місце в групі та достроковий вихід на Євро.

Голи: 1:0 - Гуцуляк (66 хвилина). 1:1 - Р. Лукаку (40 хвилина). 2:1 - Ванат (73 хвилина). 3:1 - Забарний (79 хвилина).

Україна: Лунін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля (вийшов Сич на 25-й хвилині; Ярмолюк на 62-й), Калюжний (замінив Назарина на 88-й), Зінченко, Судаков, Шапаренко (вийшов Ванат на 62-й), Циганков, Роман Яремчук (заміна Гуцуляком на 62-й). Головний тренер - Сергій Ребров.

Бельгія: Куртуа, де Кейпер (Мокьо, 88), Дебаст, де Вінтер (Раскін, 80), Мехеле, Меньє, Троссар (Салемакерс, 80), де Брейне (Ванакен, 70), Тілеманс, де Кетеларе (Люкбакіо, 70), Р. Лукаку. Тренер - Руді Ґарсія

Судді: Шерер - С. Де Алмейда, Ерні (всі - Швейцарська конфедерація)

20 березня 2025 року. Мурсія, Іспанія. Арена "Енріке Рока де Мурсія". 8 767 відвідувачів.

Відкриття двохраундового протистояння за можливість потрапити до Ліги А Ліги націй українська команда провела на вищому рівні. Цей матч можна сміливо назвати найяскравішим виступом збірної під керівництвом Реброва. Проте, незважаючи на отриману перевагу, українцям все ж не вистачило її для досягнення загального успіху.

Голи: 0:1 - Малиновський (14). 1:1 - Еллертссон (35). 1:2 - Гуцуляк (45). 1:2 - Малиновський (45+5). 2:3 - Ґвюндмюнссон (59). 3:3 - Ґвюндмюнссон (75). 3:4 - Калюжний (85). 3:5 - Очеретько (88)

Ісландія: Олафссон, Палссон, Інґасон, Гретарссон, Еллертссон (заміна: Тордарсон, 86), Гвюндмюнссон, Йоганнессон (заміна: Віллумссон, 86), Гаральдссон, С. Маґнуссон (заміна: Томассон, 69), Тортстейнсон (заміна: Глінссон, 69), А. Ґудйонсен (заміна: М. Андерсон, 86). Головний тренер - Арнар Ґунлауссон.

Україна: Трубін, Конопля, Забарний, М. Матвієнко, Миколенко, Гуцуляк (Велетень, 87), Малиновський (А. Бондаренко, 87), Калюжний, Шапаренко (Очеретько, 70), Судаков (Н. Волошин, 39), Ванат (Довбик, 70). Головний тренер - Сергій Ребров.

Судді: С. Яблонські - Байтінґер, Л. Козловський (усі - Німеччина)

10 жовтня 2025 року. Рейк'явік. Арена "Лейґардальсведлюр". 9 111 відвідувачів.

Матч, у якому майже бездоганну реалізацію продемонстрували обидва суперники. Матч, у якому ми забили п'ять разів при xG 0,52.

Звичайно, хтось може запитати, чому в цьому переліку не згадуються матчі проти хорватів у 1995 році, швейцарців у 2006, чорногорців у 2013 або сербів у 2019. Можливо, дехто вважає, що в цьому списку також повинен бути поєдинок за участю Філімонова в Лужниках. І, безумовно, така думка має свої підстави, адже всі ці зустрічі є частиною золотого спадку нашого футболу. Хотілося б сподіватися, що з часом таких знакових матчів стане тільки більше.