В суботу Львів проведе в останню путь перекладача та інженера Віктора Колодяжного і Василя Гавриша, які стали на захист своєї країни.

У суботу, 28 лютого, Львів віддасть останню шану військовим Василю Гавришу та Віктору Колодяжному, які загинули, захищаючи країну від російських агресорів. Міська влада закликає мешканців та відвідувачів Львова приєднатися до церемонії прощання і утриматися від святкових заходів у цей скорботний час.

Церемонія похорону військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Василя Гавриша буде поховано на Личаківському цвинтарі, в секції почесних поховань номер 87 (вулиця Пасічна), тоді як Віктора Колодяжного поховають на Голосківському кладовищі, в секції 34-В.

Біографічні довідки захисників Віктор Колодяжний (03.10.1988 -- 15.02.2026). Львів'янин.

Отримав освіту в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 50 у Львові, а згодом продовжив навчання у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління, який носить ім'я В'ячеслава Чорновола, за спеціальністю "Право".

Працював перекладачем з англійської на українську мову.

Зі слів рідних, Віктор цікавився комп'ютерною графікою та анімацією, любив готувати. Вирізнявся добротою, спокоєм і чесністю, був справедливим, щирим і доброзичливим.

У 2026 році я приєднався до захисту рідної країни від агресії російських загарбників, служачи в 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ, названої на честь гетьмана Петра Сагайдачного, у складі Збройних Сил України.

У Віктора Колодяжного залишилися сестра та друзі. Василь Гавриш (07.08.1980 -- 25.02.2026). Львів'янин.

Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради, згодом -- у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Також здобув професію теплотехніка у Національному університеті "Львівська політехніка". Закінчив військову кафедру.

Займався діяльністю інженера-теплотехніка в Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також у комунальному підприємстві "Львівводоканал".

Зі слів рідних, Василь захоплювався полюванням і риболовлею, любив подорожі та туризм. Вирізнявся добротою й активністю, був товариським і турботливим, відважним і стійким, сміливим та мужнім.

Поставав учасником Антитерористичної операції (АТО).

На старті масштабного вторгнення російських військ він став на захист своєї країни. Відстоюючи територіальну цілісність та суверенітет України, він брав участь у бойових діях на Північно-Слобожанському, Донецькому, Миколаївському та Південно-Слобожанському напрямках, будучи частиною 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних сил Збройних Сил України.

Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України -- нагрудними знаками "За зразкову службу" та "Захиснику України", а також медалями "Учасник АТО" і "Ветеран війни".

У Василя Гавриша є дружина, мати, син, брат та рідні.

На жаль, не можемо уникнути цієї сумної теми: Ігор Рохман і Олег Дзюба. Львів віддає останню шану своїм Захисникам.

Роман Гордій з Яворова, Віталій Павленко з Енергодара. Завтра Львів прощатиметься зі Захисниками