Вартість війни: вплив ескалації конфлікту на економічну ситуацію в Ізраїлі.

Як війна в Газі та проти Ірану тисне на економіку Ізраїлю, чому уряд робить ставку на часткове підвищення податків та high-tech та які перспективи відкриває потенційне перемир'я з Тегераном?

Атака ХАМАСу на Ізраїль, що відбулася 7 жовтня 2023 року, спричинила сплеск конфлікту на Близькому Сході і частково відволікла міжнародну спільноту від подій війни в Україні.

У відповідь на ту атаку уряд Беньяміна Нетаньягу почав наземну операцію в Секторі Гази та здійснив серію точкових ударів для ліквідації лідерів угруповання ХАМАС. Згодом Ізраїль провів операцію проти проіранської "Хезболли" на кордоні з Ліваном, а 13 червня за підтримки США почав бомбити ядерні об'єкти Ірану.

Війна має високу ціну. Крім руйнувань, трагедій і втрат, вона потребує значних людських ресурсів і витрат на озброєння, особливо коли йдеться про конфлікти на кількох напрямках.

Економіка Ізраїлю перебуває під тиском після нападу ХАМАСу та операцій у Газі і Лівані, ударів по Ірану та атак Тегерана. Для участі в боях уряд мобілізував понад 300 тис. резервістів, що змусило їх тимчасово залишити свої робочі місця. До цього дефіциту робочої сили додається скасування дозволів на роботу для 140 тис. палестинців, що ускладнює заповнення вакансій.

Уряд вживає заходів для заповнення нестачі робочої сили, залучаючи мігрантів з Індії, Бангладеш та Африки. Загальний рівень безробіття незначно зріс: з урахуванням сезонних коливань він досяг 3,6%, у порівнянні з 3,4% на початку 2023 року.

Одночасно з цим в Ізраїлі спостерігається зростання військових витрат. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році ці витрати підвищилися на 65%, досягнувши 46,5 мільярдів доларів. Таким чином, військові видатки Ізраїлю складають 8,8% його валового внутрішнього продукту, що є другим за величиною показником у світі після України.

Бюджет Ізраїлю на 2025 рік передбачає 215 млрд дол. видатків - на 21% більше, ніж у 2024-му. Це найбільший бюджет в історії держави. "Економіка несе тягар найдовшої і найдорожчої війни в історії країни. Економіка сильна і навіть залучає інвестиції", - говорив у 2024 році міністр фінансів Бецалель Смотрич.

Професор економіки з Школи управління Тель-Авівського університету Ітаї Атер зазначає, що війна є надзвичайно витратною, а також відзначає значну невизначеність щодо найближчих і віддалених перспектив. "Витрати на військові дії, як на наступальних, так і на оборонних фронтах, є дуже значними. Це, безперечно, матиме вплив на бюджет, дефіцит, валовий внутрішній продукт та державний борг Ізраїлю," - підкреслив він.

Конфлікт у Газі спричинив збільшення бюджетного дефіциту Ізраїлю до 8% від ВВП, що є подвійним показником в порівнянні з попередніми даними. Державні запозичення стрімко зросли в ціні, оскільки інвестори вимагають вищих відсоткових ставок через нестабільність ситуації.

Декілька понижень кредитного рейтингу Ізраїлю, проведених трьома провідними рейтинговими агентствами, ймовірно, призведуть до подальшого зростання витрат на запозичення. Рейтингова компанія S&P висловила занепокоєння щодо можливих ризиків для економіки у випадку затяжного конфлікту з Іраном.

Згідно з прогнозами експертів агентства, якщо Ізраїль продовжить свою військову кампанію, особливо в умовах серйозного протистояння з Іраном, це може призвести до зниження кредитного рейтингу з A до A-. Такий розвиток подій може негативно вплинути на довіру інвесторів.

Співвідношення зовнішнього боргу до ВВП може зрости майже до 70% порівняно з 60% в останні роки. За даними Інституту Аарона, це найвищий відсоток, якого Ізраїль може досягти, не шкодячи своєму міжнародному кредитному рейтингу.

У травні 2024 року Банк Ізраїлю прогнозував, що військові витрати до кінця 2025 року можуть досягти 66 мільярдів доларів, що становить приблизно 12% від валового внутрішнього продукту. Враховуючи операцію проти "Хезболли" в Лівані та удари по Ірану, ці витрати з тих пір суттєво зросли.

Операції Ізраїлю проти Ірану коштують країні сотні мільйонів доларів щоденно, що перевищує витрати на конфлікти в Газі або з "Хезболлою". Основна частина витрат пов'язана з перехопленням ракет: лише для захисту від атак потрібно витрачати до 200 мільйонів доларів на день. Крім того, ще 400 мільйонів доларів йдуть на закупівлю боєприпасів, підтримку авіаційних операцій та відновлення зруйнованих споруд.

Атаки з Ірану призвели до серйозних наслідків для економіки. Аеропорт Бен-Гуріон не приймав рейси протягом кількох днів, а тепер функціонує в обмеженому режимі. Через руйнування житлових приміщень понад 5 тисяч людей були евакуйовані та розміщені в готелях за рахунок держави. Найбільший нафтопереробний завод країни призупинив свою діяльність через обстріли, а частина шкіл досі залишається закритою.

Один місяць війни з Іраном може обійтися Ізраїлю в 12 млрд дол., підрахував Інститут економічної політики ім. Аарона при Університеті Райхмана.

Ізраїльська влада обіцяла продовжувати операцію, доки іранська ядерна програма не буде знищена, заклавши на це не менше двох тижнів. Однак високі витрати можуть підштовхнути Тель-Авів до якнайшвидшого завершення конфлікту.

Цей розвиток подій виглядає найбільш імовірним: 23 червня засоби масової інформації почали повідомляти про сигнали від уряду Нетаньягу про наміри завершити військові дії в Ірані. Незабаром після цього президент США Дональд Трамп оголосив про режим припинення вогню, що було підтверджено обома сторонами. Прем'єр Нетаньягу заявив про ліквідацію ядерної загрози з боку Тегерана, а іранська сторона підтвердила свою готовність зупинити бойові дії за умови припинення ізраїльських авіаударів.

Щоправда, згодом армія Ізраїлю звинуватила Іран у запуску нових ракет, пообіцявши "сильну відповідь". Тегеран звинувачення в порушенні перемир'я відкинув. Ситуація залишається невизначеною, але нафта і газ подешевшали.

Внаслідок конфлікту постраждали будівельні та аграрні підприємства, які намагаються вирішити проблему з нестачею робочої сили після скасування дозволів на працевлаштування для палестинців. Нестача робітників сприяла зростанню цін на овочі та зниженню активності в секторі житлового будівництва. Туризм також зазнав серйозних втрат: протягом року війни в Газі галузь втратила близько 5 мільярдів доларів.

Проте, фахівці акцентують увагу на стабільності економіки. У 2023 році Ізраїль вступив у конфлікт, маючи порівняно невеликий державний борг та валютні резерви, що складають 40% від річного ВВП. Крім того, країна має молоде населення, яке продовжує зростати.

До того ж, країна вже перевищувала поточний рівень військових витрат. У 1967-1972 роках вони становили 20,3% ВВП, у наступні два роки зросли до 28,7%, а протягом наступних девʼяти років стабілізувалися на рівні 20,8%.

"Ті кризові часи Ізраїль переніс стійко. Питання не в тому, чи переживе країна нинішню бурю, а в тому, як тягар вищих витрат буде компенсований скороченням бюджетних видатків в інших сферах, щоб забезпечити відновлення економічного зростання і повернення держборгу на стійку траєкторію", - пише The Conversation.

Нетаньягу та його коаліційні партнери тривалий час ігнорували рекомендації щодо перегляду витрат, щоб уникнути невдоволення малими, але суттєвими виборчими округами, які забезпечують їм підтримку. Справа в тому, що після повторного обрання Нетаньягу на пост прем'єра в 2022 році, новий уряд складався з безпрецедентних 34 міністерств.

На такий крок "Бібі" пішов, аби задовольнити апетити партнерів з коаліції. Заради підтримки ультраортодоксальних партій він пообіцяв безпрецедентне фінансування релігійних шкіл і семінарій. Попри необхідність фінансування війни, Нетаньягу відхиляв майже всі пропозиції щодо скорочення цих статей бюджету.

Крім того, партія "Лікуд", що очолюється Нетаньягу, колись виступала за автономію судової системи. Проте після недавніх виборів уряд ініціював судову реформу, яка дозволяє парламенту скасовувати рішення Верховного суду більшістю голосів. Це призвело до політичної кризи, масових протестів і затримок у реалізації реформи.

В кінцевому підсумку, уряд зменшив фінансування для всіх міністерств, проте резервні фонди, згідно з коаліційними угодами, залишив незмінними, особливо для ультраортодоксальних спільнот.

Аби компенсувати частину витрат, уряд вдався до часткового підвищення податків. Податок на додану вартість на більшість товарів та послуг на початку 2025 року зріс із 17% до 18%. Також підвищилися податки на охорону здоров'я, що вираховуються із зарплат працівників, і внески до національного страхового фонду.

Уряд ухвалив рішення реагувати на економічні зміни, викликані війною, використовуючи звичні економічні механізми. Він зменшив бюджетні витрати та збільшив дефіцит, проте не ввів нових суттєвих податків на доходи, особливо для заможних громадян і підприємств.

Нетаньягу продовжує дотримуватися умов правлячої коаліції і виділяє її членам спеціальні кошти. Це створює додаткові проблеми для економіки, посилюючи економічну невизначеність", - заявили експерти Arab Center Washington DC.

На думку експертів, економіка Ізраїлю залишається стабільною і не зазнала серйозних потрясінь: іноземні інвестиції тривають, валовий внутрішній продукт залишається на високому рівні, а податкові надходження покращилися. Міністр фінансів Ізраїлю Смотрич вважає, що після завершення конфлікту економіка зможе швидко відновитися, проте фахівці висловлюють занепокоєння щодо можливих великих втрат.

Згідно з оцінками Інституту національних досліджень безпеки Ізраїлю, навіть якщо частково вивести війська з Гази та поліпшити обстановку на ліванському кордоні, економічне становище Ізраїлю залишиться гіршим, ніж до початку конфлікту.

"Впродовж наступних кількох років економіка Ізраїлю буде на 5% нижчою, ніж вона могла б бути без війни. Це суттєвий вплив. Незважаючи на те, що Ізраїль проявив стійкість і певні галузі змогли відновитися, наслідки війни продовжать негативно впливати на економічну ситуацію в країні", - зазначив аналітик Capital Economics Ліам Піч.

Незважаючи на економічні труднощі, аналітики впевнені, що ізраїльська економіка здатна відновитися. За їхніми словами, цього можна досягти завдяки потужній підтримці з боку США, зміцненню ключових секторів, таких як високі технології, а також значному зростанню експорту озброєнь, що забезпечить країну великими надходженнями валюти, податковими доходами та новими робочими місцями. Таку думку висловили експерти Arab Center Washington DC.

Ізраїль відомий високотехнологічною промисловістю. За даними американського інвестбанку Jefferies, у секторі high-tech, який завдяки високим зарплатам сплачує 25% усіх податків на доходи, зайнято 12% робочої сили країни. На технологічні продукти й послуги припадають 64% експорту та близько 20% загального ВВП.

Проте звіт Ізраїльського агентства з інновацій свідчить про негативну тенденцію: у 2024 році кількість працівників у цій сфері вперше за десятиліття зменшилася. При цьому зросла кількість фахівців, які виїжджають з країни на тривалий термін.

На даний момент у високотехнологічному секторі в Ізраїлі працює приблизно 390 тисяч осіб, тоді як за кордоном їх кількість становить близько 440 тисяч. Існують занепокоєння, що можливе збільшення податків і нестабільність ситуації можуть змусити працівників шукати нові можливості за межами країни.

Найбільшою проблемою аналітики називають невизначеність щодо термінів закінчення війни. Це впливає і на працівників, і на роботодавців, і на інвесторів.

"Досліджуючи фондовий ринок та валютні курси, можна помітити, що інвестори мають оптимістичний настрій. Вони сподіваються на швидке завершення війни, зняття ядерної загрози з боку Ірану та відновлення економіки. Однак існує ймовірність альтернативного сценарію, в якому ми опинимося в затяжній і виснажливій війні з Іраном. У такій ситуації економічний розвиток навряд чи буде можливим," – зазначив Атер.

Він сприймає питання безпеки як одну з ключових економічних проблем, що стоятимуть перед країною в перспективі. На його думку, критично важливо звертати увагу на соціальну нерівність в державі, а також на процеси реформування судової системи і їх вплив на демократичні інститути.

"Невизначеність є негативним фактором для економіки та інвестицій", - зазначає Аві Хассон, керівник Startup Nation Central, який активно популяризує ізраїльську технологічну індустрію на міжнародному рівні. Він наголошує, що незважаючи на високу стійкість сектору high-tech, її не можна вважати гарантованою в умовах тривалої нестабільності.

Він зауважив, що ще до атак ХАМАСу на Ізраїль плани уряду щодо ослаблення судової системи спонукали ряд технологічних компаній шукати реєстрацію в США. Загроза, викликана війною, лише підсилює цю тенденцію: все більше нових технологічних стартапів обирають іноземну реєстрацію, незважаючи на податкові пільги, що пропонуються в Ізраїлі, і багато з них прагнуть перенести частину своєї діяльності за межі країни.

У Startup Nation Central з надією дивляться на перспективи високих технологій, підкреслюючи активний потік інвестицій. Проте, вони зауважують, що розвиток індустрії безпосередньо пов'язаний зі стабільністю в регіоні та відповідальним підходом уряду, особливо в питаннях судової системи.