Війна руйнує залізничну інфраструктуру: причини кризи Укрзалізниці та шляхи її відновлення.

Які наслідки для України, якщо "Укрзалізниця" припинить свою діяльність? Як це вплине на пересування громадян? Яка буде ситуація з транспортуванням вантажів у разі зупинки цього залізничного перевізника? Які виклики постануть перед військовою логістикою? І що станеться з енергетичним сектором? Варто згадати, що "Укрзалізниця" також є однією з провідних енергетичних компаній у країні.

Питання не є випадковими.

З моменту початку військового вторгнення втрати, які завдані залізничній інфраструктурі, перевищили 4 мільярди доларів.

Перед початком війни в Україні існував лише один бізнес, чия вартість перевищувала 4 мільярди доларів. Натомість, втрати тільки однієї державної компанії вже сягнули понад 4,3 мільярда.

Ви не замислювалися, хто їх фінансує? Яке джерело? Правильно, "Укрзалізниця". Джерело -- власні кошти компанії та кошти держбюджету. "Укрзалізниця" -- одна з найбільших компаній України, яка перебуває в управлінні держави.

І ось тут починається найскладніше.

Якщо б Укрзалізниця була лише приватним акціонерним товариством і звичайним бізнесом, цей монополіст визначав би тарифи на вантажні та пасажирські перевезення, спираючись на витрати, потреби в ресурсах для розвитку, а також на чутливість попиту.

Коли ви користуєтеся таксі або маршруткою, ви сплачуєте тариф, що базується на економічних розрахунках. Існує вартість обслуговування, націнка перевізника та ваша готовність прийняти умови або відмовитися від поїздки.

Проте з УЗ ситуація є більш заплутаною.

Ця компанія -- каркас усієї країни, що воює. І цей каркас утримав країну та її обороноздатність із перших днів вторгнення.

Її мета полягає у транспортуванні вантажів різного характеру, не зважаючи на обставини. Вона також відповідає за перевезення пасажирів та підвищення стандартів обслуговування, незважаючи на будь-які виклики.

Зокрема, востаннє тарифи на пасажирські перевезення переглядалися аж у 2021 році (!).

Нагадаю, що пасажирські перевезення залишаються в Україні соціальними за своєю суттю. І їхня реальна собівартість і близько не покривається вартістю квитків. А вартість квитків -- одне з соціально чутливих питань.

Наприклад, квиток з Херсона або Львова до Краматорська можна придбати за 309 гривень. У приміському сполученні всі пенсіонери мають можливість подорожувати безкоштовно, а середні тарифи коливаються в межах 30-50 гривень, що робить цей вид транспорту найзручнішим і найекономічнішим.

Порівняно з Польщею, незважаючи на те, що там вартість квитків частково покривається з бюджету, вартість квитка вища, ніж в Україні, щонайменше вдвічі (!) за порівнянну тривалість маршруту

Було б чудово, якби їхня вартість частково компенсувалася з регіональних бюджетів. Проте цього досі не спостерігається.

Це свідчить про те, що підприємство самостійно несе ці витрати. І ці витрати з кожним днем лише збільшуються.

Збільшення вартості послуг для вантажовідправників з метою покриття збитків може викликати зупинку діяльності багатьох промислових компаній.

Проте, в той же час витрати "Укрзалізниці" підвищуються:

В частности:

Зарплата працівників залізниці за цей час залишається на тому ж рівні — з квітня 2024 року вона не була переглянута взагалі (!)

З початку 2025 року спостерігається зростання втрат і збитків:

Резерви давно скінчилися. Виникли серйозні складнощі навіть з обслуговуванням зовнішнього боргу. І якщо сьогодні не ухвалити рішення, які дадуть компанії ресурси для відновлення та підтримки ліквідності, як аналітик, я вважаю, що ризики зупинки (і компанії, і всієї України) стають дуже високі.

Ці резерви закінчилися не тільки в "Укрзалізниці", а й у державному Резервному фонді. У бюджеті їх і спочатку не було. Ми його затверджували із величезним дефіцитом.

Яким є джерело поповнення Резервного фонду:

4,3 мільярда гривень, які компанія вже отримала з Резервного фонду, дозволили здійснити виплату зарплат у червні та липні. Проте, для подальшої стабільної роботи залізничного транспорту в Україні необхідно ще щонайменше 8 мільярдів.

Де можна знайти фінансові ресурси?

Нагадаю, держбюджет є дефіцитним. Рада лише нещодавно ухвалила законопроєкт і збільшила держбюджет на 412 млрд грн для фінансування армії.

Київ, в свою чергу, демонструє значний профіцит. Це пояснюється тим, що в столиці розташовані головні офіси найбільших українських компаній і провідних банків, які під час війни продемонстрували неймовірну рентабельність. У минулому році їх прибуток перевищив 100 мільярдів гривень!

Протягом січня-липня 2025 року в Києві було зібрано 16 млрд 775 млн грн податку на прибуток підприємств, що є на 11% (або на 1 млрд 687 млн грн) більше в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Всього на рік заплановано зібрати 17 млрд 385 млн грн, отже, станом на 31 липня 2025 року план виконано на 97% (ця цифра відображає оновлений план, затверджений у червні 2025 року; первісний план становив 14 млрд грн).

Відповідно, те, що збиратиметься у серпні-грудні -- це буде перевиконання понад план і не впливає на життєдіяльність столиці.

Тож. Всупереч критичності ситуації, рішення є.

У вівторок у ВР розглядатиметься законопроєкт 13439-3 про внесення змін до державного бюджету України на 2025 рік (додатковий ресурс до Резервного фонду, зокрема фінансування залізничного транспорту -- АТ "Укрзалізниця").

Не йдеться лише про подальше існування "Укрзалізниці", а про збереження основи української економіки та здатності країни до оборони.