"Військові завдання" - діти
"Мінно-вибухова травма" - словосполучення, яке, на жаль, знають не лише лікарі з лінії бойового зіткнення, а й медики з дитячих лікарень по всій країні. Найскладніші випадки лікують у дитячій лікарні, відомій за межами України - НДСЛ "Охматдит". Рік тому російська ракета не оминула і цей медзаклад.
Дівчинка з важкими пораненнями (пошкодження внутрішніх органів та ампутація ніжки) малює як справжня художниця. Інша дівчинка пише листи мамі "на небо" - мама загинула внаслідок російського обстрілу, а донька отримала складне поранення ступні. Хлопчик з протезом руки вчиться ним користуватись. Ще одна дівчинка тільки очікує на схожий протез - дитина втратила руку, коли російська ракета влучила в її будинок... Усі вони - пацієнти унікального відділення пластичної реконструктивної мікрохірургії НДСЛ "Охматдит".
Лікарі цього медичного закладу стали піонерами в сфері протезування дітей, які зазнали травм під час військових дій. Першою пацієнткою стала дівчинка з Херсонської області, яка отримала серйозні ушкодження ніг внаслідок попадання російської ракети в її дім. У лікарні Кривого Рогу, щоб врятувати їй життя, лікарі провели ампутацію однієї з кінцівок вище коліна. Пізніше дівчинка потрапила до "Охматдиту", де її буквально допомогли "встати на ноги". На початку 2025 року, під наглядом тренера, вона спустилася з гірськолижної траси довжиною 50 метрів за рекордні 46 секунд, що було зафіксовано в Книзі світових рекордів!
Згідно з інформацією, наданою Валерієм Бовкуном, завідувачем відділення пластичної реконструктивної мікрохірургії НДСЛ "Охматдит", ніхто не бажав би пережити подібний досвід. "Спілкуючись з колегами в країнах Європейського Союзу, ми усвідомлюємо, що такої великої кількості маленьких пацієнтів з подібними травмами не спостерігалося не лише в останні роки, але й за десятиліття. Коли ми демонструємо випадки наших пацієнтів, колеги, наприклад, з Швеції та Польщі, вражені нашою роботою... Бували ситуації, коли ми рятували кінцівки дітей, а лікарі з інших країн стверджували, що це занадто дорого, і простіше було б провести ампутацію".
"Ми дійсно впроваджуємо дорогі високотехнологічні методи лікування, незважаючи на те, що наші колеги вважають це фінансово обтяжливим. Однак, ми змушені робити це, оскільки такі інноваційні рішення забезпечують значно кращі результати та сприяють швидшому відновленню дітей. Більшість травм, з якими звертаються наші пацієнти, можуть призвести до інвалідності. Якщо ж ми затягуватимемо лікування і не будемо використовувати сучасні технології, ризикуємо, що дитина не зможе повноцінно адаптуватися до життя в суспільстві, або ж протез буде непридатним, або потрібно буде застосовувати більш складні рішення. Тому, на мою думку, сучасні методи лікування в даний момент допоможуть заощадити державні кошти в майбутньому. Це дозволить нашим пацієнтам потребувати меншої кількості реабілітаційних процедур і використовувати простіші технології в щоденному житті", - підкреслив він.
Відділення пластичної та реконструктивної мікрохірургії Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" розпочало прийом дітей, які зазнали серйозних травм внаслідок обстрілів, з 2022 року. Кожен маленький пацієнт є неповторним випадком, оскільки лікування триває тривалий час і вимагає не лише хірургічного втручання, а й комплексної реабілітації, фізичної підготовки для використання протезів, а також психологічної підтримки.
"З 2022 року через наше відділення пройшло 20 дітей з важкими пораненнями. Мова про найтяжчих пацієнтів, у яких погано загоюються рани, які мають дефекти шкірних покривів... Вони довго лікуються. Дехто залишається з нами до сьогодні", - розповів УНІАН завідувач відділення.
Рік тому, коли 8 липня росіяни завдали прицільного удару (відео атаки не залишають у цьому сумнівів) по найбільшій в Україні дитячій лікарні крилатою ракетою Х-101, відділення було заповнене, але, на щастя, в ньому ніхто не постраждав. За останній рік на лікування у відділення пластичної реконструктивної мікрохірургії потрапили шестеро пацієнтів з мінно-вибуховими травмами. За порятунком малечу у надскладних станах транспортували до Охматдиту з різних регіонів України: Сум, Івано-Франківщини, Херсонщини та Миколаївщини.
"Будівля зазнала значних пошкоджень і наразі знаходиться в небезпечному стані. Прийом пацієнтів у таких умовах є вкрай небезпечним. Тому ми перенесли нашу діяльність до основного діагностично-лікувального корпусу, де тепер працюємо разом із відділенням гнійної хірургії," - повідомив Валерій Бовкун.
Він зазначив, що внаслідок цього вимушеного "ущільнення" кількість ліжок для дітей зменшилася. Але найбільша втрата від російського нападу, що стався рік тому, полягає у знищенні операційних мікроскопів.
"Вони отримали значні ушкодження внаслідок вибуху і не підлягають відновленню, - зазначив він. - Наразі нам допомагає мікроскоп з відділення нейрохірургії. Проте це лише тимчасовий захід. Коли такий делікатний пристрій постійно переміщується між операційними, існує ймовірність, що він може швидко вийти з ладу, оскільки має надзвичайно чутливу оптику."
Відділення пластичної та реконструктивної мікрохірургії сподівається, що або державні органи, або доброчинці візьмуть на себе відповідальність за забезпечення необхідним медичним обладнанням у найкоротші терміни. Вартість питання становить кілька мільйонів гривень, проте це може врятувати життя сотням дітей, які потребують лікування.
Найбільше занепокоєння лікарів відділу пластичної реконструктивної мікрохірургії НДСЛ "Охматдит" викликане долею їхніх пацієнтів.
Всі ці люди мають інвалідність з раннього віку. Як зазначає Валерій Бовкун, їм знадобиться підтримка та допомога протягом усього життя, зокрема в питаннях використання протезів. Необхідно розвивати інклюзивне середовище, що включає в себе безпечні пішохідні переходи, доступні навчальні заклади та інші важливі аспекти. Крім того, важливо забезпечити психологічну підтримку.
За словами дитячого психолога Анастасії Роман, якщо говорити безпосередньо про постраждалі родини, в яких дитина отримала важке травмування внаслідок російських обстрілів, то працювати треба і з дитиною, і з батьками.
"У своїй практиці я мала можливість працювати з дітьми, які пережили обстріли ворожої артилерії та КАБів. Тому можу з упевненістю стверджувати: найважливіше для дитини в такій ситуації – це відчуття тактильного контакту та повне визнання її емоцій. Необхідно уважно вислухати її. Питати: 'Що приносить тобі комфорт? Що викликає у тебе роздратування? Що допомагає тобі відчути себе краще?'. Також важливо дотримуватись порад фахівців, які працюють з дітьми", - поділилася вона в інтерв'ю для УНІАН.
Коли дитина маленька, гарно працює казкотерапія. Через казку можна обговорити ситуацію: чому так сталося, як це сталося?
"Ефективно також використовуються методи ігротерапії. Наприклад, коли ми беремо зламану іграшку, яка втратила ручку, лапку чи ніжку. Замість того, щоб викидати її, ми намагаємось її відремонтувати, граємося з нею та обговорюємо, що подібне трапляється в житті," - підкреслила психолог.
Підліткам потрібно використовувати альтернативні методи, проте в спілкуванні з ними надзвичайно важливо дотримуватися чесності.
"Необхідно вести діалог і створювати умови для вираження агресії. Це допоможе дитині уникнути гніву на саму себе, на батьків або медиків. Важливо, щоб вона усвідомлювала, що те, що сталося, стало наслідком російської агресії, викликаної обстрілами цивільних міст з боку росіян", - ділиться своїми спостереженнями психолог.
За словами експерта, батькам часом важко впоратися з ситуацією, коли їхня дитина зазнала серйозної травми, що призвела до ампутації. Тому варто звернутися по допомогу до фахівців, щоб отримати необхідні консультації. Ключовим є підтримати дитину в нових обставинах: визнати травму, розробити план на майбутнє і вселити віру в її можливості. Важливо постійно нагадувати: "Ти здатен на багато!"
Адаптація до реалій, коли в навчальних закладах, магазинах, на вулицях та дитячих майданчиках можна буде зустріти людей (також дітей) з протезами, на інвалідних візках або з іншими травмами, отриманими внаслідок обстрілів чи бойових дій, вимагає зусиль практично всього суспільства.
Таким чином, родини, які вже стикалися з подібними травмами, повинні розповісти своїм рідним та друзям про те, що є прийнятним, а що — ні, визначивши при цьому свої особисті межі.
"Якщо ви справжній друг і не знаєте, як реагувати, пам'ятайте, що жалість - це найгірше, що можна виразити. Краще залишитися мовчазним, ніж проявляти жалість, як ми часто звикли. Врешті-решт, можна висловити своє захоплення чимось, що є у дитини. Якщо виникла потреба, запитайте, чи не потрібна допомога. І не забудьте побажати хорошого дня з усмішкою", - поділилася думками психолог.
Вона зазначає, що нове ставлення до людей з інвалідністю в суспільстві слід виховувати змалечку, оскільки діти вчаться реагувати на основі прикладу, який подають їм дорослі.
"Діти на ігрових майданчиках повинні усвідомлювати, що кожна дитина унікальна. У цьому контексті можна застосовувати казкотерапію, ігротерапію або перегляд мультфільмів. Наприклад, можна вибрати іграшку без лапки, ока чи вушка, розповісти її історію, що допоможе розвинути емпатію," - зазначає Анастася Роман.
Водночас дітям, які пережили травму, слід пояснити, що деякі люди народжуються з певними вродженими вадами, інші ж отримують інвалідність внаслідок війни, нещасних випадків чи хвороб. Важливо підкреслити, що всі ці особи, так чи інакше, викликають увагу оточуючих.
У дитини повинно виникнути усвідомлення, що вона не є єдиною з певними особливостями. Можна провести аналогію з воїном, який пережив подібні травми, і запитати: "На кого, на твою думку, звернуть більше уваги: на того, хто не відрізняється від інших, чи на того, хто має щось незвичайне?" Це може бути щось, як нестандартна зачіска, родимка на обличчі, стильний протез або інвалідний візок. Важливо підкреслити, що увага – це психічний процес, на який іноді оточуючі не мають контролю, – пояснила спеціаліст.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Згідно з даними, наданими Офісом Генерального прокурора України, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії (на кінець червня 2025 року) українські діти постраждали внаслідок російських атак в кількості 2678 осіб. Серед них 637 дітей загинули, а 2041 отримали поранення. Найбільш цинічним є те, що російські війська, обстрілюючи пологові будинки та дитячі лікарні, намагаються виправдати свої дії, стверджуючи, що ці удари були спрямовані на "військові цілі".
