Вовина тисяча. Хто буде отримувати фінансову підтримку і звідки будуть взяті кошти?

25 жовтня Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір надати кожному громадянину по тисячі гривень, щоб допомогти людям у зимовий час.

"Електронна підтримка адресована всім громадянам України - дорослим, дітям та кожній родині. Кожна особа отримає тисячу гривень, що для сім'ї складатиме декілька тисяч гривень. Ці фінанси можна буде використати для оплати українських товарів та послуг, включаючи комунальні витрати та електрику. Щодо квитків, то їх можна придбати через Укрзалізницю," - зазначив Зеленський.

Як працюватиме нова ініціатива, хто зможе отримати гроші та на що витратити - у матеріалі LIGA.net.

Відомо, що ці кошти почнуть виплачувати з 1 грудня на картку "Національний кешбек". Ймовірно, алгоритм буде таким самим, як це було з "ковідною тисячею". Щоправда, тоді українцям потрібно було відкривати окрему картку для цього, а зараз виплати перерахують на картку "Національного кешбеку".

Олексій Соболєв, перший заступник міністра економіки, 27 жовтня в ефірі телемарафону сказав, що цю тисячу отримає кожен українець незалежно від віку й соціального статусу.

"Використати можна протягом зими - грудень, січень, лютий. Гроші надходитимуть на картку програми "Національний кешбек", тобто потрібно її відкрити. Це віртуальна картка, її можна відкрити через "Дію", вже підключені банки", - зазначив Соболєв.

Ці кошти можуть бути використані для розрахунків за комунальні послуги, придбання медикаментів, купівлі квитків на поїзди Укрзалізниці, українських книг, поповнення мобільного рахунку, автострахування, покупки продуктів харчування та інших витрат.

"Ці кошти мають певне призначення. Існує чіткий перелік напрямків, куди їх можна витратити. Проте їх також можна пожертвувати на потреби ЗСУ," - зазначив Соболєв.

В Міністерстві економіки повідомили, що фінансування програми буде здійснено за рахунок коштів партнерів, які не підлягають витратам на військові потреби. Соболєв зазначив, що ці ресурси будуть перерозподілені з програм Міністерства економіки та інших відомств, у яких заплановані кошти не будуть освоєні до завершення року.

"Крім того, ці кошти ми точно не змогли б спрямувати на армію, адже ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки", - пояснив заступник міністра.

Згідно з інформацією порталу відкритих даних Open Budget, Міністерство економіки використало лише 54,5% зі запланованих 34,1 млрд грн. Програма "Національний кешбек" наразі не викликає такого попиту, як очікувалося. У бюджеті на її реалізацію було передбачено понад 3 млрд грн, проте до кінця серпня уряд витратив на цю програму лише 10 млн грн. Сума кешбеку, яку українці отримали у вересні, становить 37,2 млн грн.

На сьогоднішній день загальна сума кешбеку, нарахованого за жовтень, становить 104,6 мільйона гривень, що майже в три рази більше, ніж у вересні. В цілому, уряд витратив на цю програму приблизно 151,6 мільйона гривень.

Володимир Зеленський зазначив, що ці фінансові ресурси стануть доступними для всіх, включаючи дітей і людей похилого віку. Проте залишається питання, яким чином діти, які не мають банківських карток, зможуть отримати ці виплати.

Також далеко не всі пенсіонери підключилися до програми "Національний кешбек", можуть пройти верифікацію особи у "Дії" та взагалі мають смартфони. Поки що невідомо, чи будуть програму коригувати таким чином, щоб виплати змогли отримати абсолютно всі без винятку. Чи все ж вона буде доступна лише тим, хто має картку "Національного кешбеку".

Ініціатива від влади з роздачею тисячі абсолютно не нова, тому й отримала назву "вовиної тисячі" за аналогією з "юліною" та "вітіною" тисячею.

У 2008 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко також здійснила виплати українцям у розмірі тисячі гривень. Однак тоді ці кошти були компенсацією за втрачені заощадження в радянському Ощадбанку. Варто зазначити, що отримали ці виплати лише 6,4 мільйона громадян, а на реалізацію програми було витрачено понад 5 мільярдів гривень.

У 2012 році президент Віктор Янукович дав обіцянку виплатити компенсації вкладникам Ощадбанку, які не змогли отримати свої кошти раніше. Ця обіцянка стала однією з основних складових його передвиборчої кампанії.

У 2021 році Володимир Зеленський ініціював програму "єПідтримка" з метою підтримки української економіки, яка зазнала значних втрат через карантинні обмеження, введені під час пандемії COVID-19. В рамках цієї ініціативи тисячу гривень отримали всі, хто пройшов вакцинацію від коронавірусної інфекції.

Експерти висловили сумнів щодо цієї ініціативи. Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічних стратегій, наголосив, що якщо це планується як соціальна допомога, то вона повинна бути адресною. Її слід спрямувати на тих, хто дійсно її потребує, зокрема на внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів та ветеранів. Існує безліч можливих варіантів, але розподілити допомогу всім без винятку — це одне з найгірших рішень.

Експерт також розвіяв міф, що залишені на рахунках Мінекономіки кошти необхідно витратити без зволікань, інакше вони будуть втрачені. Гайдай підкреслив, що донори не вимагатимуть повернення невикористаних коштів, і їх можна перенести на фінансування наступного бюджетного року.

"Наше фіскальне стимулювання вже є досить значним: щорічно держава інвестує в економіку понад 1,5 трлн грн більше, ніж отримує через податкові надходження. Заплановані 30 млрд грн для виплат виявляються малоефективними, адже швидко зникають, не приносячи помітного результату. Ці гроші будуть витрачені так, як і інші доходи домогосподарств: на харчування, оплату комунальних послуг та розваги", - зазначає економіст.

Експерти ініціативи "Ціна держави" підкреслили, що рішення про розподіл надлишкових фінансів приймається на фоні критичної нестачі бюджетних коштів для оборони та відразу після підвищення податків на військові потреби (зростання військового збору для всіх працівників та приватних підприємців). Усе це виглядає як безглузда спроба пом'якшити ситуацію.

Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, у коментарі зазначив, що ми маємо справу з запровадженням безумовного доходу і таке є не лише в Україні, а й в інших країнах. Це інколи називають helicopter money. Зазвичай це роблять тоді, коли знижується купівельна спроможність. Головна ідея ­- підвищити купівельну спроможність і пожвавити попит.

"Це ілюструє ситуацію, в якій сучасна економічна структура не функціонує належним чином для забезпечення грошового обігу. Як зазначають різні джерела, близько 70-75% коштів, що витрачаються на оборонні потреби, фактично ідуть на утримання військових. Іншими словами, ці гроші повинні були б надходити в внутрішню економіку," - роз'яснив спеціаліст.

Однак існує одна суттєва проблема: ці кошти або потрапляють на валютний ринок, або залишаються на рахунках комерційних банків. В результаті вони не інтегруються назад в економіку. Це означає, що гроші фактично вилучаються з податкової системи і залишаються "завислими" в банківській системі. Причина цього полягає в тому, що банківська система наразі функціонує неефективно, а кредитування є надто дорогим і обмеженим.

Він додав, що ця тисяча - це спроба ручним чином втрутитися в перерозподільчі механізми економіки, які зараз не спрацьовують об'єктивно. Експерт також зазначив, що ми маємо жорсткі обмеження від зовнішніх партнерів і дійсно не можемо використовувати цей ресурс на потреби оборони. Тому говорити, що ми підвищили податки, але водночас роздаємо людям гроші, - не зовсім коректно, тому що у цих коштів різне цільове призначення.

Проте, існує безліч ризиків, пов'язаних із цією програмою. Один з них полягає в тому, що багато людей, які насправді потребують підтримки, зокрема пенсіонери, можуть не отримати її через відсутність смартфонів та карток "Національного кешбеку" (за останніми даними, більше 1,5 мільйона українців скористалися цією карткою). Тому необхідно розробити механізм, який забезпечить доступ до цих коштів для всіх громадян.

"Не варто очікувати, що це матиме інфляційний чи девальваційний вплив. Хоча інфляційні очікування дійсно можуть трохи оптимізуватися. Тому що купівельна спроможність людей на низовому сегменті базових товарів посилиться", - каже Жаліло.

Олександра Бетлій, провідний аналітик Інституту економічного розвитку, зазначає, що, враховуючи статистику Державної служби, сектор роздрібної торгівлі демонструє позитивну динаміку зростання. Крім того, інформація про надходження від податку на додану вартість свідчить про те, що ситуація зі споживчими витратами не є такою критичною, як здається. Виникає питання: чи справді є необхідність спрямовувати фінансові ресурси на стимулювання споживання?

"Мені не відомо про будь-які консультації з донорами з цього питання, і я була б дуже здивована, якби вони погодилися на це. Навпаки, я вже чула численні скарги на нашу програму кешбеку... Тому, скоріш за все, розширення в розмірі 1000 грн на особу не викликало б у донорів позитивних емоцій," - підкреслила Бетлій.

Соціологічне дослідження, яке провела дослідницька компанія Active Group, вказує на те, що 38,9% українців здивовані новиною, приблизно по 25-27% відчувають роздратування, недовіру, обурення та сором. Зацікавлені допомогою 26,5%, радість відчули 15,3%. Надію ініціатива викликала в 10,6% опитаних, а зневіру -- у 11,9%. Гордість відчувають 3,2%.

Згідно з опитуваннями, 70,8% респондентів вважають, що "тисяча Зеленського" не матиме значного впливу на їхнє життя. Лише 1,2% українців впевнені, що ця виплата суттєво поліпшить їхні фінансові умови, тоді як 14,9% вказали, що вона незначно покращить їхнє становище.