Замок Радомисль: неповторні ікони та перша паперова фабрика для київської книги.
Замок Радомисль: укріплення на кордоні "Дикого поля"
Замок Радомисль, що знаходиться в місті Радомишль Житомирської області, розташований на території, яка здавна привертала інтерес багатьох країн і імперій. Саме тому ця місцевість стала свідком численних важливих історичних подій.
Перед ним існувала папірня – підприємство, що займалося виготовленням паперу для книжкового друку, яке частково було укріплене з метою забезпечення безпеки. На сьогоднішній день це є найсхіднішою оборонною спорудою, що збереглася на українських землях.
Стіни, що мають товщину півтора метри, та бійниці з відмінним кутом огляду надавали фортеці вражаючу неприступність. Такі замки трапляються в Європі досить рідко, а в Україні цей екземпляр є справжньою архітектурною рідкістю.
У середньовічні часи за межами цього замку розпочиналася територія, відома як "Дике поле", де цивілізація поступалася місцем дикій природі. Монахи свідомо вибрали цю локацію для спорудження, оскільки замок був збудований на скелі, оточеній водами, що надавало йому суттєві переваги в обороні.
Пам'ятник архімандриту Єлисею Плетенецькому (зображення: Вікіпедія)
Засновником папірні вважають архімандрита Єлисея Плетенецького, який був видатним просвітником і релігійним діячем. Коли розпочалося будівництво папірні, подібні фабрики вже функціонували лише у Львові та Осколі, причому їхня діяльність була орієнтована виключно на потреби католицької церкви.
Замок Радомисль був зведений з метою виготовлення паперу для православних видань. На папері, що виготовлявся на його території, була надрукована перша книга в Києві - "Часослов".
Фундамент замку був створений з природного граніту, що унеможливлювало будь-які спроби підкопів. Протягом довготривалих облог важливе значення мав джерело, яке виходило прямо зі скелі, забезпечуючи захисників безлімітною кількістю питної води. Це джерело й досі розташоване в Концертному залі замку.
Іронія полягає в тому, що папірню не змогли захопити вороги - це зробили самі українці під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Замок був реконструйований у XIX столітті за задумом інженера Пекарського і з тих пір виконував функції млина до 1989 року, коли його залишили без нагляду.
Експозиція музею української домашньої ікони (фото: Вікіпедія)
Реставрація цього історичного об'єкта розпочалася в 2007 році під керівництвом меценатки Ольги Богомолець і тривала більше чотирьох років. Нині замок захоплює відвідувачів своєю середньовічною грандіозністю та готовий до прийому гостей.
Площа замку складає 2500 квадратних метрів, що дозволяє організовувати кілька виставок одночасно. Екскурсію розпочинає перший зал, в якому представлені фотографії замку до його реставрації. Другий та третій зали присвячені іконопису, відображаючи його багатогранність та красу.
Четвертий зал замку відведений під експозицію ікон Пресвятої Богородиці, а також слугує виходом на дзвіницю. Трапезна з простягнутим дерев'яним столом, лавками та величезною піччю створює середньовічну атмосферу, що дозволяє перенестися у повсякденне життя українських лицарів.
Концертна зала замку являє собою справжній шедевр усього ансамблю. У цьому просторі не застосовуються жодні звукові підсилювачі, оскільки акустичні властивості приміщення настільки бездоганні, що музичні інструменти звучать зовсім інакше.
