Зеленський оновлює владні структури: які справжні причини за змінами в Офісі президента, Службі безпеки України та Міністерстві оборони?
Влада в Україні в 2026 році переживає значні кадрові зміни. Кирило Буданов став новим головою Офісу президента, в Службі безпеки України та на кордоні з’явилися нові керівники, а Міністерство оборони готується до переходу на нові управлінські моделі. Офіційні джерела пояснюють ці зміни прагненням підвищити ефективність роботи, зосередивши ухвалення рішень в одному центрі для прискорення процесу. Однак аналітики вважають, що це свідчить про централізацію влади, активні переговори та підготовку до нового політичного сезону. Детальніше про ці зміни розповіла журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
На початку 2026 року президент зробив важливу заяву, зазначивши: "Завтра стане знаковим днем для внутрішньої політики". Після цього розпочалась серія кадрових змін, які торкнулися ключових безпекових установ. Зміни відбулися у військовій розвідці, Службі безпеки України, прикордонній службі, Офісі президента та Міністерстві оборони. Хоча ззовні це може виглядати як звичайна ротація, аналітики стверджують, що насправді йдеться про переміщення центру ухвалення рішень ближче до Банкової.
"Ще один момент, видно, що президент намагається цю систему максимально під себе вибудувати, він ставить людей, які вже були, власне, в політиці, були в цій системі, єдине, що він їх переставляє з місця на місце, і це важливий дуже момент, оскільки в нього надзвичайно коротка лава запасних, і він не готовий ризикувати серйозно, тому він просто їх ставить на інші посади, але робить це через певну систему стримування противаг", - пояснив політолог Ігор Рейтерович.
Згідно з висловлюваннями командира батальйону "Свобода" Петра Кузика:
Їхня логіка вказує на те, що, по-перше, необхідно консолідувати владу, а по-друге, в цих установах, безумовно, будуть призначені особи, які мають більше симпатій до президента та його Офісу. Додатково, структура переходів, наприклад, в ГУР та до Офісу президента, свідчить про формування президентської вертикалі. Не можу сказати, наскільки суворою вона виявиться в Україні на даному етапі. Це, врешті-решт, може бути або підготовка до виборів, або спроба замаскувати серйозні корупційні скандали.
Особлива увага приділяється Міністерству оборони. Ця структура протягом багатьох років зазнавала впливу корупційних скандалів та критики з боку партнерів. Наразі влада намагається трансформувати не лише склад команди, але й принципи управління в сфері оборони.
"В цій організації справді не вистачало результативного керівництва. Інституція опинилася в епіцентрі корупційних скандалів, які хоч і не набули широкої публічності, але безсумнівно зафіксовані нашими закордонними партнерами. Отже, необхідні заходи, і для цього потрібен дієвий менеджмент," - зазначив Петро Кузик.
Одночасно ці кадрові зміни викликають значне обурення. Експерти зазначають, що війна не є місцем для експериментів. І немає жодних гарантій, що технократи або цивільні адміністратори зможуть ефективно управляти оборонними процесами під час активних бойових дій.
"Вся країна і всі Збройні Сили України мають право, по-перше, впливати на те, хто стане міністром оборони, по-друге, мати там професіонала і патріота для вирішення завдань лише Збройних Сил України. Тому енергетик, адвокат, айтішник, який прогнозується на посаду міністра оборони, - це все дуже добре, але не в Міністерстві оборони і не під час війни. На моє переконання, більшість у парламенті так само буде ставити питання депутатів: "А чому не фахові військові, наші захисники, щоб очолили і керували Міністерством оборони?".Бо Міністерство оборони ми розглядаємо не просто як міністерство, а як головний орган для забезпечення наших захисників", - наголосив народний депутат від "Батьківщини" Валентин Наливайченко.
Ще одна характеристика цих ротацій полягає в тому, що всі учасники вже мали досвід роботи у владі. Нових облич практично не спостерігається. Це свідчить про те, що ресурси кадрової політики фактично вичерпані.
Ясно, що в Офісі президента та в уряді вже вичерпано резерви кадрів, яких можна залучати до нових посад. Відбувається фактична ротація тих самих осіб з однієї позиції на іншу. Показовим моментом для мене стало те, що знову запросили Дмитра Кулебу, колишнього міністра закордонних справ, до Офісу президента, намагаючись інтегрувати його в команду. Президент продовжує діяти як глава виконавчої влади, що видно з його акценту на питаннях безпеки та міжнародних відносин, що відповідає його конституційним повноваженням. Проте він також підтримує контроль над Кабінетом Міністрів, що чітко проявляється в його діях. І це не обмежується лише двома конституційними посадами — міністра оборони та міністра закордонних справ, які визначені законом, - зазначив народний депутат України від групи "Розумна політика" Василь Мокан.
Але чому це питання виникає саме зараз? Фахівці вказують на кілька причин. По-перше, це питання управління. Банкова прагне зменшити кількість незалежних центрів впливу, створюючи єдиний політичний осередок з чіткою лінією прийняття рішень і з мінімальною автономією. По-друге, важливою є відповідальність. Основні учасники отримують складні посади, пов'язані з високими ризиками. І, по-третє, має місце політичний аспект.
"На даний момент ці особи стикаються з серйозними викликами у вигляді посад, які значно ускладнюють можливість підвищення їхнього позитивного іміджу, адже це надзвичайно складно в Офісі президента. А в Міністерстві оборони ця задача ще більш ускладнена, а в Міністерстві енергетики — і поготів. Хоча Шмигаль не мав наміру балотуватися на пост президента, ті, хто був залучений до справи звільнення Єрмака, раптово отримали нові серйозні обов'язки, де вони можуть продемонструвати свої здібності. Проте існує обґрунтоване припущення, що їм буде непросто це зробити. Дійсно, Федоров і Буданов розглядалися як можливі лідери нових політичних ініціатив, а не лише як кандидати на президентську посаду. Не було зрозуміло, чи стане хтось наступником Зеленського, чи сам президент зможе утримати баланс. Але ці особи вважалися потенційними лідерами." – зазначила членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, експертка НАКО Тетяна Ніколаєнко.
Існує також альтернативний підтекст. Президент відкрито асоціює кадрові зміни з процесом переговорів.
"Хотів би звернути увагу на одну фразу, яка, якщо чесно, залишилася для мене дещо незрозумілою, проте викликала інтерес: коли президент зазначив, що в разі невдачі мирних переговорів, фактично вся силова структура опиниться під великим навантаженням. Тобто, якщо це навантаження вже відчувається, чи не свідчить це про те, що мирні переговори поки не виправдовують сподівань багатьох?" - зазначив Василь Мокан.
Крім того, політичний експерт Ігор Рейтерович підкреслив:
Деякі експерти також згадують про виборчий горизонт. Навіть якщо офіційно вибори ще не оголошені, здається, що система вже почала трансформуватися, щоб жоден з учасників не здобув надмірної самостійної сили. Простіше кажучи, посилюючи позиції Буданова в плані його апаратних можливостей, одночасно зменшують його вплив у спеціальних службах, наприклад, в Головному управлінні розвідки. І таких випадків насправді чимало, адже видно, що Зеленський не бажає залишати когось на одній посаді надто довго, щоб уникнути укорінення цих людей і виникнення проблем, які можуть загрожувати йому безпосередньо.
Кадрові зміни 2026 року не зводяться лише до прізвищ, стверджують експерти. Вони зосереджені на питаннях влади, контролю та готовності до ухвалення непростих рішень, пов'язаних із війною, переговорами та політичними перспективами. Чи зміцнять ці зміни державу, стане зрозуміло вже за кілька місяців.
Марта Шикула, "П’ятий канал"
Нагадаємо, що 28 листопада Андрій Єрмак, який обіймає посаду голови Офісу президента, подав заяву про свою відставку. Пізніше на офіційному сайті президента України було опубліковано указ №868/2025, що стосується звільнення А. Єрмака з посади керівника Офісу президента України.
За інформацією, 2 січня Буданов погодився очолити Офіс президента України на запрошення Зеленського.
Також зверніть увагу: Іващенко став новим керівником ГУР – президент визначив основні напрями роботи розвідки.
