Зима в Україні без вимкнень електроенергії: чи це можливо, чи просто надмірна надія з боку уряду?
Україна переживе зимовий період в "стабільному режимі" постачання електроенергії, запевняють представники уряду. Вони не відкидають можливості уникнути відключень зовсім. Які доводи на користь та проти таких прогнозів, – досліджував спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.
Якими можуть бути наслідки нестачі електричної енергії?
Розподілена генерація - до 1 ГВт дотягнути не вдасться
Польський проект фактично "заморожений"
У кабінеті міністрів панує надія.
До початку опалювального сезону в Україні залишилося менше місяця, але ситуація з енергозабезпеченням на осінь та зиму виглядає досить тривожно. Енергосистема залишається вразливою, про що свідчать події останніх тижнів.
12 вересня, після декількох днів стабільного постачання електроенергії, компанії "Укренерго" довелося вжити заходів щодо відключення електрики через несприятливі погодні умови, що призвели до зниження генерації з сонячних джерел. Це свідчить про те, що в даний момент енергосистема функціонує на межі своїх можливостей.
В кінці жовтня та на початку листопада спостерігатиметься зниження температури повітря, що призведе до зростання споживання електроенергії через активне використання обігрівачів. Заклики до економії, ймовірно, не принесуть бажаного результату. Літній період не дав можливості суттєво зменшити використання електрики через відмову від кондиціонерів. Вони споживали приблизно від 1,5 до 3 ГВт, що становило близько 25% від загального електроспоживання влітку.
У зимовий період споживання електроенергії значно збільшується. Якщо влітку цей показник становив 12 ГВт, то під час опалювального сезону він може досягати 18 ГВт. Принаймні, саме так було минулої зими.
Міжнародні експерти попереджають, що взимку в Україні може бути дуже складна ситуація з енергозабезпеченням. "Ця зима стане для неї ( України, - ред. ) найсуворішим випробуванням. Ситуація зараз є однією з найгостріших проблем енергетичної безпеки у світі", - заявив глава Міжнародного енергетичного агентства (AIE) Фатіх Біроль.
Відновлення знищених об'єктів генерації, потужність яких перевищує 9 ГВт, до зими є неможливим. У компанії ДТЕК, де було пошкоджено близько 90% теплових електростанцій, зазначають, що за найоптимістичнішим прогнозом вдасться відновити лише 50% з них.
Практично всі гідроелектростанції також зазнали пошкоджень від обстрілів. Повністю втрачено Каховську ГЕС (335 МВт), Дніпровську ГЕС (майже 1,6 ГВт) не працює. Інші ГЕС та ГАЕС "Укргідроенерго" перебувають у процесі відновлення, повідомив директор компанії Ігор Сирота. Загалом, за офіційними оцінками, втрачено понад 40% гідрогенерації.
Всі ремонтні заходи на атомних електростанціях мають бути завершені до старту опалювального сезону. Це дозволить забезпечити функціонування всіх дев'яти енергоблоків АЕС, що перебувають під контролем України, протягом зимового періоду.
Згідно з оцінками компанії Yasno, навіть якщо всі відновлювальні роботи на об'єктах завершаться успішно, зимовий дефіцит електроенергії може досягти 35%. Якщо врахувати, що критична інфраструктура повинна отримувати електрику без будь-яких обмежень, для населення ця цифра може зрости до 50%. У такому випадку, відключення електроенергії можуть тривати до 12 годин на добу, повідомив директор компанії Сергій Коваленко.
В Україні, під час енергетичних відключень (джерело: Getty Images)
Деякі експерти прогнозують відключення і до 20 години на добу, про що напередодні заявили і в Моніторинговій місії ООН. Але голова Міненерго Герман Галущенко вважає такі прогнози безпідставними. "Якщо не буде ударів, які критично відіб'ються на енергосистемі, ми пройдемо цю зиму в нормальному режимі. Якщо вони будуть, то, безумовно, передбачити вплив на систему таких ударів на сьогоднішній день складно", - заявив Галущенко на початку вересня, виступаючи перед депутатами.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль закликав утриматися від негативних прогнозів. "Ніхто не в змозі точно передбачити, чи буде світло через 4 години, 16 годин або ж зовсім без відключень. Сьогодні робити сенсаційні заяви та давати прогнози є абсолютно недоречним, і ми цього не зробимо", - зазначив він.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко підкреслює, що ситуація буде залежати від погодних умов. "Якщо морози триватимуть 2-3 тижні з температурою 15-17 градусів, ми можемо зіткнутися з дефіцитом до 6 ГВт. При температурі від 0 до +5 градусів дефіцит становитиме 2-2,5 ГВт. І це за умови, що всі генераційні та енергетичні об'єкти працюватимуть без значних технічних збоїв", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.
Однак, ключові фактори, які впливатимуть на ситуацію - інтенсивність обстрілів та рівень захисту об'єктів. Спрогнозувати активність росіян неможливо. А щодо захисту об'єктів енергосистеми детальної інформації у відкритому доступі немає. Але, за словами екс-глави "Укренерго" Володимира Кудрицького, перший рівень захисту - габіони з піском (захищає від уламків снарядів) - встановлено практично на всіх об'єктах. Другий рівень - залізобетонні конструкції для захисту від "Шахедів" - лише на об'єктах "Укренерго". А будівництво третього рівня для захисту від ракет зараз призупинено через відсутність коштів.
Проте навіть наявні системи захисту не забезпечують повну безпеку об'єктів. Як зазначає джерело, близьке до ситуації, російські війська демонструють високу точність у вогневих атаках. Відомі випадки, коли один дрон "Шахед" зумів прорвати бар’єр, а наступний майже без перешкод пройшов у створений отворі та вразив ціль.
Іншим важливим аспектом, що сприятиме підвищенню стійкості енергосистеми, є розвиток розподіленої генерації. Це передбачає встановлення газопоршневих і газотурбінних генераторів. Газопоршневі генератори зазвичай мають невелику потужність, до 10 МВт, в той час як газотурбінні можуть досягати потужності до 60 МВт.
Володимир Зеленський оголосив у червні про намір досягти нарощування потужностей на 1 ГВт до кінця року завдяки міні-електростанціям. Президент зазначив, що в наступні роки обсяг такої генерації може вирости до 4 ГВт. Проте наразі значного розвитку в цій сфері не спостерігається.
Володимир Зеленський бере участь у Конференції відновлення України 2024 (зображення: president.gov.ua)
Ініціатива реалізується на трьох рівнях. Перший - державні підприємства, такі як ОГТСУ, "Укрнафта", "Нафтогаз України" та "Енергоатом", займаються закупівлею, установкою та введенням в експлуатацію обладнання. Вони фокусуються на великих генераторних системах. Станом на сьогодні, ці компанії мають досить скромні результати. Як зазначив Кудрицький, на 12 вересня ними було встановлено лише 60 МВт альтернативної генерації. Лише дві з цих компаній реалізували по одному проекту. Варто зазначити, що весь процес - від закупівлі до запуску - тривав понад півтора року для кожного з об'єктів.
За інформацією джерел видання, обсяг встановленої потужності до кінця року може бути в межах 60-80 МВт - точні цифри ніхто не називає, виходячи з міркувань безпеки.
Закупівлі обладнання державними компаніями здійснюються через тендери, які наразі не приносять суттєвих результатів. У неформальних бесідах представники цих компаній підкреслюють необхідність ліквідації тендерних процедур для таких закупівель. Джерела, обізнані зі справою, також зазначають, що тендери слід відмінити, оскільки процес їх проведення займає надто багато часу через численні формальності. Проте, на даний момент, РБК-Україна не змогла отримати підтвердження від уряду щодо можливості скасування тендерів. Таким чином, наразі немає підстав сподіватися на позитивні зміни в процесі закупівлі об'єктів малої генерації державними підприємствами.
На другому рівні великі приватні компанії займаються закупівлею обладнання. Вони впроваджують альтернативні джерела енергії, переважно для власних потреб. Таким чином, забезпечуючи себе електрикою, вони здатні зменшити навантаження на загальну енергетичну систему. Джерела, що слідкують за розвитком подій у сфері енергетики, прогнозують, що до кінця року приватники зможуть встановити генераторні потужності на 200 МВт.
Третій рівень включає в себе розгортання мініелектростанцій у різних регіонах. Цим процесом вже активно займаються такі міста, як Хмельницький та Житомир, а також інші населені пункти. За словами Харченка, регіони мають потенціал для встановлення генераторів з загальною потужністю до 140 МВт, у той час як Київ здатний забезпечити ще до 120 МВт. Експерти в енергетичному секторі підтверджують ці цифри.
Отже, з усього заявленого обсягу потужностей у 1 ГВт до завершення року, в оптимістичному сценарії, буде реалізовано лише трохи більше половини. Експерти стверджують, що вже в наступному році процес активізується. Можливо, до старту наступного опалювального сезону буде введено в експлуатацію 1 ГВт або навіть більший обсяг розподіленої генерації.
Відновлення знищених енергетичних об'єктів в Україні (джерело зображення: Getty Images)
Трохи поліпшити ситуацію з електроенергією могла ініціатива польського прем'єра Дональда Туска. У липні він заявив, що Польща готова виробляти електроенергію для України на своїх ТЕС. Але поки що жодних дій щодо реалізації цього проекту немає. "За цим проектом немає нічого нового, окрім заяв, які були зроблені польською стороною ще влітку", - сказав співрозмовник видання.
Надій, що налагодити виробництво електроенергії для України все ж таки вдасться, практично немає. Співрозмовник РБК-Україна зазначив, що навряд чи варто очікувати, що Єврокомісія піде назустріч Польщі та скасує податок на шкідливі викиди, які утворюються під час роботи ТЕС. До того ж, для поставок електроенергії потрібно буде змінювати правила доступу до міждержавного перетину. "Доступ надається за конкурсом, а в даному випадку треба буде давати постійний доступ без будь-якого конкурсу", - зазначив співрозмовник.
Ще один варіант для незначного збільшення обсягу електроенергії в системі – це імпорт. Плани передбачали, що в вересні технічні можливості для імпорту зростуть з 1,7 до 2,2 ГВт. Однак наразі немає рішення від ENTSO-E – європейської мережі операторів. Крім того, в даний момент немає значної потреби у збільшенні імпорту. В даний час продаж електроенергії в Україні не є вигідним, оскільки ціни в Європі є вищими.
"Це наразі є стримуючим чинником для обговорення можливості підвищення імпорту," - зазначив співрозмовник видання, обізнаний із ситуацією. Проте він підкреслив, що в разі необхідності питання щодо розширення технічних можливостей для постачання електричної енергії до 2,2 ГВт може бути вирішено протягом кількох днів.
Попри загрози від обстрілів, нестачу електричної генерації та можливі поломки відремонтованих установок, уряд залишається оптимістичним. Посадовці вважають, що до завершення жовтня, або навіть до початку листопада, ситуація з енергопостачанням має стабілізуватися.
За оптимістичного сценарію, який в уряді поки що розглядається як базовий, нинішню зиму вдасться пройти як і минулу - практично без відключень світла. Вони можуть бути лише у дні сильних морозів - понад 10 градусів. Про це на умовах анонімності заявив один із високопосадовців Кабміну.
Аргументами на користь такого прогнозу було названо: високий рівень захисту енергооб'єктів, введення в експлуатацію додаткової генерації та збільшення імпорту. Щоправда, поки що позитивні очікування не знаходять конкретного підтвердження за межами урядових кабінетів ні в експертному середовищі, ні серед учасників енергоринку.
У сфері виникає відчуття, що уряд прагне створити позитивний імідж напередодні зимового періоду. З метою максимально затримати етап "безвідключення електрики" ремонт обладнання на одному з блоків Південноукраїнської АЕС відкладається. Наприкінці серпня, після чергової атаки, на цьому блоці був пошкоджений циркуляційний насос, який відповідає за відведення тепла з активної зони реактора.
Ця технічна проблема, яку в "Енергоатомі" охарактеризували як "зауваження" до функціонування одного з енергоблоків, не має жодного впливу на ядерну безпеку об'єкта. Проте, вона перешкоджає блоку працювати на максимальної потужності, внаслідок чого він не може постачати в систему 400 МВт електричної енергії.
Щоб відремонтувати насос, потрібно кілька днів, але для цього реактор загальною потужністю в 1 ГВт потрібно буде повністю відключити, тобто скоротити обсяг генерації ще на 600 МВт. А це ризики дефіциту в системі та необхідності мінімальних відключень.
Декілька джерел видання підтвердили, що прийнято рішення провести ремонт насоса на блоці ПУАЕС лише після завершення всіх планових ремонтів на інших станціях. Відстрочення ремонту, незважаючи на те, що з технічного погляду це не оптимальний варіант, пояснюється необхідністю якомога довше не застосовувати відключення електроенергії.
Цей метод обґрунтований прагненням забезпечити стабільність електропостачання, поки це залишається можливим.
Проте затягування з ремонтом, особливо в умовах непередбачуваних обстрілів, може бути вкрай небезпечним. По-перше, це суперечить встановленим нормам і підвищує ймовірність небажаних інцидентів під час використання обладнання. По-друге, це може призвести до ускладнень з відключеннями, якщо система зазнає серйозних ушкоджень внаслідок можливих атак.
