Які основні відмінності між "бавовною" з Брянська та "бавовною" з Дубая?
Кремль продає росіянам війну в Україні як "регіональну"
"Ми займаємо друге місце в Росії в сфері мікроелектроніки. Якщо наше підприємство зникне, величезна кількість військових виробів просто не зможе існувати", - такими словами ще в 2013 році генеральний директор брянського заводу "Кремній Ел" підкреслював його важливість. Однак у березні 2026 року завод фактично припинив своє існування.
Проте в Росії цього майже ніхто не помітив. Москва для цього доклала всіх зусиль. Зокрема, 12 березня 2026 року Путін демонстративно зустрівся з губернатором Оренбурзької області, а не Брянської.
У знищенні "Кремній Ел" винен Жешув.
Однак "хлопок" у Брянську виявився настільки гучним, що повністю замовчати його не вдалося. Але в Москві швидко визначили головних винуватців - Велику Британію і США. Мовляв, удар по "Кремній Ел" було завдано британськими ракетами Storm Shadow, а здійснити його без американських розвідданих Київ нібито не зміг би. Лондон, мовляв, також не здатний діяти самостійно, адже пуски таких ракет необхідно погоджувати з Пентагоном через використання американських компонентів.
"Якщо у світовій політиці й існує наочний приклад когнітивного дисонансу, то це саме він. США наводять (і навіть офіційно цього не заперечують) - ракети на наші міста, тоді як наша реакція залишається незрозумілою. Фактично Москва мовчить. Скільки ще триватиме така ситуація - невідомо, але відповідь рано чи пізно доведеться дати. Інакше це видається вкрай слабким навіть із погляду іміджу, не кажучи вже про питання безпеки", - волають "z-патріоти".
Утім, зрештою, бере гору тверезіше усвідомлення: Москва навряд чи ризикне дати військову відповідь Вашингтону чи Лондону через події у Брянську. Тому звучить інший заклик - завдати удару по логістичному вузлу в польському Жешуві, звідки, буцімто й надійшли до ЗСУ британські ракети.
Отже, Москва продовжує дотримуватись курсу, визначеного ще в березні 2022 року: "Збройні сили України знищені, Україна демілітаризована, а все, що сталося після цього (звільнення Херсону, інші "жести доброї волі", відступ залишків Чорноморського флоту РФ з окупованого Криму, Курська операція ЗСУ, "Павутиння", атаки дронів та, наразі, ракетні удари по російських містах тощо) - це виключно витвір НАТО". Період спільної підтримки між Трампом і його опонентами завершився, тому в риториці не лише z-спільноти, але й Міністерства закордонних справ РФ знову з'явився підступний "вашингтонський обком".
У Сочі - неспокійні дні і ночі
Водночас, визнання очевидного стало давнім слабким місцем публічної поведінки Москви. Це стосується не лише зовнішньої політики, а й внутрішніх справ країни. У медійному просторі Росії звучать все більш тривожні запитання: "Чому удари НАТО по Брянську залишилися без відповіді?", "Які причини того, що російська ППО не перехопила ракети?", "Чи має Росія адекватні засоби для захисту?", "Чому федеральні органи не реагують на ситуацію?", "Чи вважають удари ЗСУ в глибині Росії лише локальною проблемою, що не стосується Москви?"
Питання дедалі більше постає руба. Питання безпеки вже зовсім не "прикордонне": Курської, Брянської, Воронезької, Бєлгородської, Ростовської областей чи Краснодарського краю. Мер Сочі Прошунін відкритим текстом пише, що "протягом останньої доби майже безперервно триває масштабна атака безпілотників на місто". Із Сочі цікаво й поготів. У цій колишній столиці зимової Олімпіади вже поступово стають звичними події, які українцям давно знайомі - раптові скасування спортивних змагань через повітряні загрози. З початку цього місяця такі випадки стали регулярними. Наприклад, під час нещодавнього хокейного матчу між "Сочі" та нижньогородським "Торпедо" глядачів закликали терміново спуститися в укриття. Матч місцевої футбольної команди з московським "Спартаком" і зовсім довелося перенести через офіційне повідомлення: "у місті атака БпЛА, працює ППО".
І "страусина" поведінка Москви мешканців цих та багатьох інших російських міст (12 березня - "прилетіло" по Тулі) дратує більше, ніж удари ЗСУ. Проте це в Росії ні для кого не є таємницею: до всіляких "бєлгородів" чи "брянськів" москвичам, по суті, байдуже було і в мирні часи.
Що непокоїть москвичів
Єдине, що їх по-справжньому непокоїло цього тижня, - це повне відключення інтернету в місті. Основною офіційною причиною обмежень влада називає "захист від атак українських дронів" (придушення GPS та мобільного зв'язку для дезорієнтації БпЛА). Проте технічно Росія перейшла вже до "білих списків": під час блекауту працюють лише державні ресурси, банки та провладні медіа. Питання "чому не працює сайт державного сервісу "Яндекс" навіть біля входу до його головних офісів - у будинку № 16 на вулиці Льва Толстого або в "Москва-Сіті"?" стало головною темою обговорень уже не тільки в "московських вітальнях", а й виплеснулося в соцмережі.
Кремль, через вуса Пєскова, роз'яснив, що "усі відключення та обмеження зв'язку реалізуються у відповідності до законодавства і мають на меті забезпечення безпеки, а їх тривалість визначатиметься за необхідності".
Однак москвичі не заспокоюються. "Заради безпеки чиєї саме?" -уточнювальними питаннями дедалі частіше переймаються і вони. Ба більше, що такі "пікові години" без інтернету коштують приблизно 1 млрд рублів (близько 12,6 млн доларів США) збитків на день. (До речі, Росія очолила світовий антирейтинг із сумарними втратами 11,9 млрд доларів США через державні обмеження мережі. Це більше ніж збитки всіх інших країн світу разом узятих - 7,8 млрд доларів США). І це вже, не кажучи про цілком побутові речі: записатись на прийом до лікаря, викликати таксі тощо.
Ідеолог "русского мира" Олександр Дугін дає свої пояснення москвичам: "Ми повинні чітко усвідомлювати: краще, якщо нас контролює своя держава, аніж чужа. Віра в те, що ніхто не повинен нас контролювати, – це зрада. Саме в такому світі ми живемо, іншого для вас не існує". І справді, для Кремля немає альтернативної реальності не лише для росіян, а й для москвичів, які завжди відчували себе частиною окремого "князівства".
Але заграви від нової "бавовни" дедалі частіше псують життя вже й мешканцям "рубльовок". Яким усе складніше ховати свої рублі від "контролю держави" або ховатися від неї десь в ОАЕ. Бо відстань від Брянська до "Дубайська" для них насправді виявилася не такою й великою. До того ж Кремль і їх фактично залишив напризволяще, запропонувавши самостійно вибиратися під час "бавовни" вже й із цього "регіону".
