Фінансування оборонного бюджету: чи можемо очікувати зростання у 2025 році?

Яким чином змінилися доходи державного бюджету під час війни та чи прогнозується їх зростання у 2025 році?

Податкова політика та бюджетні надходження є ключовими елементами державного механізму, що сприяє зміцненню обороноздатності і задоволенню соціальних і економічних потреб нації. Саме з цієї причини важливо досліджувати зміни в обсягах і структурі бюджетних доходів в умовах війни, а також розглядати питання майбутньої податкової реформи.

Найбільше на доходи державного та місцевих бюджетів у 2022-2024 роках вплинули економічний спад і руйнування виробництв, пошкодження енергетичної і транспортної інфраструктури, людські жертви і зменшення рівня зайнятості, зміни у структурі виробництва та використання ВВП, значна еміграція, скорочення приватного споживання, закриття частини підприємств і падіння їх прибутків, підвищення ролі імпорту, ускладнення експортної логістики.

З початку великої війни спостерігається помітне зростання співвідношення доходів зведеного бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП). Відтак, якщо в 2021 році доходи, враховуючи іноземні гранти, становили 30,5% ВВП, то в 2022 році цей показник зріс до 41,9%, а в 2023 році досягнув 47,5%. Проте в період з січня по жовтень 2024 року співвідношення доходів бюджету до ВВП дещо зменшилося і склало 44,4%.

Цікаво зазначити, що у 2024 році доходи бюджету без урахування іноземних грантів становитимуть 39,9% ВВП, що приблизно відповідає рівню минулого року. Проте, якщо порівнювати з довоєнними показниками, цей показник значно зріс: з 30,5% ВВП у 2021 році та 32,7% ВВП у 2022 році до 40,8% ВВП у 2023 році. Як ми можемо спостерігати, під час війни бюджетні доходи істотно зросли. Це можна пояснити тим, що наша країна, борючись із зовнішньою агресією, отримує значну гуманітарну та фінансову підтримку з міжнародних партнерів.

Також варто зазначити, що в Україні під час конфлікту спостерігається зростання долі імпорту у загальних споживчих витратах. Деякі з цих економічних операцій підлягають оподаткуванню, залишаючись нейтральними щодо обсягу валового внутрішнього продукту на перших етапах отримання ресурсів. Зокрема, з підвищенням частки внутрішнього споживання, що формується за рахунок імпорту, збільшуються надходження від ПДВ на імпорт, акцизного збору та митних платежів, хоча імпорт не враховується в розрахунках ВВП з боку витрат.

Ще одним шляхом збільшення доходів під час війни є значні власні надходження бюджетних установ, зокрема структур Збройних Сил України. У 2023 році ці надходження досягли рекордного рівня — 12,8% від валового внутрішнього продукту, тоді як у 2021 році їх частка становила всього 2% ВВП.

Доходи державного бюджету зростають без збільшення валового внутрішнього продукту завдяки реалізації гуманітарних та секторальних програм, що фінансуються іноземними донорами. Від початку війни суттєво зросла обсяги грантової допомоги, що надається українським дослідникам з боку західних країн. Зазвичай продукція, створена в рамках грантових програм у сфері наукових досліджень та розробок (R&D), не включається до ВВП, проте 19,5% або 23% від грантового доходу надходять до бюджету у вигляді податку на доходи фізичних осіб (за винятком програм, затверджених міждержавними угодами).

Джерело: авторські розрахунки на основі інформації з веб-порталу "Бюджет для громадян" та даних Державної служби статистики України.

Ця тенденція збережеться і в 2025-2028 роках, хоча темпи приросту коефіцієнта доходів бюджету щодо довоєнного періоду матимуть низхідну траєкторію в часі.

Податкові надходження зведеного бюджету демонстрували невелику волатильність: у перші два роки великої війни та в довоєнний час їхній рівень варіювався від 25,1% до 26,9% від валового внутрішнього продукту. Проте у 2024 році спостерігалося значне зростання податкових надходжень до бюджету.

Збільшення надходжень від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у період з січня по жовтень 2024 року стало основним фактором, що сприяв зростанню податкових доходів на 2 відсоткові пункти (в. п.) відносно відповідного періоду 2023 року.

У період з січня по жовтень надходження від податку на додану вартість підвищилися на 1 в. п., досягнувши довоєнного показника у 9,9% від ВВП. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року, доходи від внутрішнього ПДВ зросли на 0,4 в. п., а від імпортного – на 0,6 в. п.

Останній показник свідчить про збільшення вартості імпортних обсягів у іноземній валюті на 6,9% та про девальвацію гривневого курсу, яка становила 13,5% з жовтня 2023 року по жовтень 2024 року. Суми відшкодування ПДВ з початку 2023 року залишалися стабільними — приблизно на рівні 2% від ВВП, що перевищує показник 2022 року на одну п'яту.

Протягом січня-жовтня акцизний податок приніс 3,1% до загальних бюджетних доходів країни, що все ще менше, ніж до початку війни, але перевищує показники 2022-2023 років. У перші два роки конфлікту цей показник становив 2,1% і 2,9% ВВП відповідно. У 2024 році зростання надходжень було зумовлене підвищенням специфічних ставок і мінімального податкового зобов'язання для тютюнових виробів на 20%. Проте, проблеми з суттєвим тіньовим сектором та неефективним адмініструванням акцизу залишаються актуальними.

Цей податок, який є чутливим до економічних змін, пережив суттєві негативні трансформації в період 2022-2023 років. Однак у 2024 році бюджетна ефективність цього податку зросла завдяки оподаткуванню банківського прибутку за ставкою 50% та збільшенню самого прибутку фінансових установ. Крім того, позитивно вплинули на результати розширення доходів експортерів, що відбувалося на фоні активізації діяльності Українського морського коридору та зростання експорту продукції аграрного сектора, металургії та видобувної промисловості.

Динаміка надходжень від податку на доходи фізичних осіб демонструвала позитивну тенденцію: у 2021 році вони становили 6,4% ВВП, а в 2022 році зросли до 8% ВВП. У 2023-2024 роках цей показник склав 7,5% та 7,6% ВВП відповідно. Основними чинниками, що сприяли збільшенню доходів з цього джерела, стали підвищення зарплат у Збройних Силах України, а також збільшення мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2024 року - 7,1 тисячі гривень, з 1 квітня 2024 року - 8 тисяч гривень, у порівнянні з 6,7 тисячі гривень у 2023 році).

Єдиний податок для підприємців та перерахування прибутків державних компаній до бюджету забезпечили значний приріст надходжень. З початку великої війни більше підприємців отримали можливість працювати на спрощеній системі оподаткування, що сприяло зростанню доходів від єдиного податку з 0,8% і 0,9% ВВП у 2019-2023 роках до 1% ВВП у періоді січень-жовтень 2024 року.

Перерахунок доходів до бюджету, отриманих від державних і муніципальних підприємств, склав 1,1% ВВП у період з січня по жовтень. У 2021 та 2023 роках цей показник становив 0,5% ВВП, а в 2022 році - 0,9% ВВП. Відповідно до рішень уряду, з початку війни були підвищені нормативи відрахувань з прибутків для більшості підприємств. На 2024 рік ці нормативи затверджені постановою №129, прийнятою 9 лютого 2024 року.

Крім того, держбанки отримували великі прибутки під впливом високої облікової ставки та проведення гігантських операцій НБУ з депозитними сертифікатами. Зокрема, Приватбанк у 2024 році переказав до бюджету 30,2 млрд грн дивідендів.

У 2023 році передача прибутку Національного банку до державного бюджету склала 1,1% від ВВП, що еквівалентно 71,9 мільярда гривень, тоді як у 2024 році цей показник прогнозується на рівні лише 0,5% ВВП, або 38,6 мільярда гривень. Водночас, у 2024 році НБУ планує виплатити банкам близько 80 мільярдів гривень у вигляді відсотків за депозитними сертифікатами. Таким чином, "обачно" спланована політика НБУ дозволяє відводити значні кошти з бюджету на підтримку банківської системи, в той час як матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України залишається суттєво недофінансованим.

Доходи бюджету від іноземних грантів були практично на нульовому рівні до початку війни, але значно збільшилися в умовах великого конфлікту. Фінансова підтримка з боку міжнародних фінансових установ та двосторонніх донорів стала важливим чинником, що забезпечив економічну стабільність України та функціонування держави в умовах військових дій.

Іноземні гранти до бюджету досягли 9,2% ВВП у 2022 році, але зменшилися до 6,6% ВВП у 2023-му. У 2024-му надходження з цього джерела продовжили нисхідний тренд (4,5% ВВП). З початку війни до 1 грудня 2024 року держбюджет залучив 107,9 млрд дол. фінансової допомоги у формі позик і грантів.

Важливим елементом збільшення бюджетних доходів під час війни стали неподаткові надходження, які акумулювалися у спеціальному фонді бюджету.

Зокрема, власні надходження бюджетних установ зросли з 2% ВВП у 2021 році до 4,8% ВВП у 2022 році, а в 2023 році цей показник досяг уже 12,8% ВВП. Проте, у період з січня по жовтень 2024 року рівень таких надходжень знизився до 9,3% ВВП. Крім того, благодійні внески та допомога, які надходили на рахунки військових підрозділів ЗСУ, обліковувалися у складі спеціального бюджетного фонду, становлячи частину загальних доходів державного бюджету.

Скориговані доходи зведеного бюджету (загальні доходи мінус іноземні гранти і власні надходження бюджетних установ) у відносних величинах були напрочуд стабільними впродовж 2021-2023 років і становили від 28% до 28,5% ВВП, але в січні-жовтні 2024 року скориговані доходи зросли до 30,6% ВВП.

Цей підйом можна було б пояснити раніше згаданими макроекономічними тенденціями, покращенням адміністрування податку на додану вартість, зростанням прибутків компаній, підвищенням ставок на банківський прибуток та змінами в нормативних відрахуваннях для державних підприємств.

Оцінюючи перспективи у сфері оподаткування і доходів бюджету, слід враховувати, що держава докладає вагомих зусиль для збільшення доходів. Під час війни вони мають забезпечувати додаткові ресурси для військово-оборонних дій, а після війни - фінансування відновлення і відбудови країни.

Ось чому в кінці 2024 року було підвищено ставку військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, запроваджено військовий збір для фізичних осіб-підприємців, підвищено ставку на прибуток банків до 50%, а також збільшено платежі для пунктів обміну валют та автозаправних станцій.

У рамках програми EFF, що реалізується Міжнародним валютним фондом, уряд взяв на себе зобов'язання внести зміни до податкової політики, зокрема розглядається можливість підвищення базової ставки податку на додану вартість. Це має на меті забезпечити додаткові надходження до державного бюджету в обсязі 3-4% від ВВП щорічно в період з 2024 по 2027 роки. Такі заходи обґрунтовані потребою відновлення середньострокової стабільності фінансів України.

Державна стратегія щодо підвищення бюджетних доходів та оптимізації податкового адміністрування буде реалізована в рамках "Національної стратегії доходів" (НСД), яка отримала схвалення в грудні 2023 року. У 2024 році план заходів, затверджений для реалізації НСД, включатиме часові орієнтири для впровадження реформ у митному та податковому адмініструванні, а також впровадження та корекцію окремих податкових ставок.

У червні уряд затвердив "Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки", яка окреслює середньострокові пріоритети в області доходів. Основні напрямки включають забезпечення стабільних надходжень від податків, впровадження цифрових рішень у сфері адміністрування та виконання міжнародних зобов'язань України щодо податкової політики.

Бюджетна декларація містить наступні стратегічні кроки в сфері доходів:

Таким чином, хоча у 2022 році реальні доходи зведеного бюджету (без грантів) і скоротилися на 23%, у наступні роки їх реальний обсяг відновився до довоєнного рівня. Позитивну динаміку у 2022-2024 роках мали доходи від ПДВ, податку на прибуток підприємств, єдиного податку для підприємців, власних надходжень бюджетних установ, відрахувань прибутку державних та муніципальних підприємств. У той же час проблемними доходними джерелами були рентна плата за використання природних ресурсів, податок на майно, акцизний податок з вироблених в Україні товарів, переказ прибутку НБУ до бюджету.