Основні фактори і загрози для економіки у 2025 році: коментар президента Національного банку.

2024 рік був багатим на виклики та зміни. Що буде з українськими державними фінансами у 2025 році?

На початку 2024 року ми чітко усвідомлювали, що він не буде легкою подорожжю. Таку характеристику можна сміливо застосовувати і до 2025 року. Водночас 2024 рік був не лише про виклики, а й про важливі зміни та досягнення, які зменшують ризики для наступного року та які стали можливими завдяки синергії зусиль.

Рішення партнерів про перенаправлення прибутків від заморожених російських активів на користь України є яскравим прикладом успішної співпраці. Це стало можливим завдяки злагодженій діяльності, політичному бажанню, ефективній дипломатії та зосередженій увазі й експертизі з боку українських представників: президента, уряду та Національного банку.

Перехід до адаптивного інфляційного таргетування, другий рік без використання емісійного фінансування бюджету, повна інтеграція валютного ринку в режим керованої гнучкості обмінного курсу, зменшення обмежень, стимулювання кредитування та рекордні показники переглядів програми МВФ — це лише невелика частина досягнень, які ми маємо.

Ці перетворення закладають основу для економічного відновлення та підвищують потенціал держави на шляху до досягнення перемоги. Це, до речі, є однією з основних цілей програми Міжнародного валютного фонду. Проте, варто зазначити, що ризики, пов'язані з війною, залишаються істотними.

Атаки російських сил на енергетичну інфраструктуру України не змогли затримати відновлення української економіки. Незважаючи на посилення енергодефіциту та зниження врожаїв, економічна ситуація поступово покращується. Значні бюджетні витрати сприяють цьому процесу і, згідно з прогнозами, залишаться на високому рівні і в наступному році завдяки оголошеній міжнародній допомозі. Споживчий попит починає відновлюватись, а підприємства демонструють вражаючу здатність до адаптації.

Неперервна діяльність банківської системи та зусилля Національного банку України для підтримки стабільності валютного ринку й контролювання інфляційних тенденцій становлять основу для економічного відновлення. Відповідно до наших оцінок, у 2024 році економіка матиме приблизно 4% зростання.

Інфляційні показники почали зростати з середини 2024 року, що було передбачено раніше. У зв'язку з очікуваним зміщенням інфляційного тренду, Національний банк України вирішив на деякий час зупинити зниження облікової ставки. Проте інфляція виявилася більш динамічною, ніж ми та більшість експертів передбачали. Це в першу чергу пов'язано з серйозним впливом посухи, що призвело до зниження пропозиції продуктів харчування.

Ми уважно слідкуємо за інфляційною ситуацією, оскільки зобов'язалися досягти цільового рівня в 5% у рамках нашої політики. Про те, які кроки ми плануємо вжити, читайте далі.

Зовнішня допомога значна, а невизначеність стосовно її достатності у 2025 році суттєво знизилася. Це хороша новина. Загалом з початку 2024 року Україна отримала майже 42,5 млрд дол., а у 2025 році має отримати 38,4 млрд дол.

Залучення урядових коштів на внутрішньому ринку боргових зобов’язань в поєднанні з міжнародною фінансовою допомогою створює можливості для покриття бюджетного дефіциту. Міжнародні резерви залишаються на достатньому рівні, щоб забезпечити стабільність валютного ринку. За нашими оцінками, наприкінці 2025 року ці резерви досягнуть приблизно 41 мільярда доларів.

Стійке зниження рівня інфляції може бути підсилене вичерпанням впливу тимчасових факторів. Надходження нового врожаю сприятиме зміцненню пропозиції продуктів харчування. Витрати на енергетичну автономність знизяться, оскільки підприємства вже здійснили закупівлю необхідного обладнання та врахували витрати у цінах. Крім того, прогнозується, що інфляція в країнах-партнерах також зменшиться, що призведе до зниження "імпортованої" інфляції.

Монетарна політика Національного банку України відіграватиме ключову роль у цьому процесі. У грудні НБУ підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%, аби стримати інфляційні тенденції у 2025 році та підтримати контроль над інфляційними очікуваннями.

Незважаючи на те, що підвищення інфляції в основному зумовлене короткостроковими факторами, ми спостерігаємо зростаючу стурбованість суспільства щодо цього питання. Якщо Національний банк України не вжене відповідних заходів, це може призвести до погіршення прогнозів щодо подальшої інфляції, що, у свою чергу, може спровокувати інфляційну спіраль. НБУ слід вжити заходів для уникнення такої ситуації.

Поки критики НБУ, які зробили критику центрального банку основою своєї діяльності, стверджують, що облікова ставка не виконує своїх функцій, банки вже зупинили процес зниження ставок за депозитами в гривні. Проте, можливість зберегти свої заощадження через гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) все ще актуальна. У 2024 році ми спостерігаємо зростання строкових депозитів населення в гривні, зокрема, портфель ОВДП громадян збільшився більш ніж в 1,5 рази.

Ми прагнемо, щоб гривня залишалася вигідною для накопичень. У найближчі місяці Національний банк України планує посилити свою процентну політику, якщо зберігатимуться ознаки стабільності інфляційних процесів та ризики порушення очікувань.

Ще одним суттєвим аспектом повернення інфляції до тенденції зниження є забезпечення стабільності валютного ринку. Це не передбачає абсолютної фіксації курсу. Він зазнаватиме коливань в обох напрямках, реагуючи на зміни в ринковій ситуації. Проте ці коливання будуть помірними і не зашкодять виконанню наших зобов'язань щодо інфляційних показників.

Ми прогнозуємо, що у 2025 році економіка демонструватиме зростання на рівні 4,3%. Підтримку ВВП надасть продовження державних стимулів, що стане можливим завдяки значним обсягам міжнародної допомоги, а також відновленню внутрішнього попиту. Серед факторів, які вплинуть на це, варто відзначити стабільний зовнішній попит на українські експортні товари та інвестиції в процеси відновлення, зокрема в енергетичній сфері. Це стосується не лише підтримки з-за кордону.

Українські банки активно долучаються до відновлення енергетики через кредитування. У межах спільного меморандуму банки з червня почали фінансування проєктів бізнесу на енергетичні потреби на понад 8 млрд грн. Загальна профінансована потужність генерації за наданими бізнесу позиками - понад 400 мВт.

Конкуренція серед банків посилюється. Ми провели аналіз причин, чому клієнти відмовляються від отримання кредитів. З'ясувалося, що найпоширенішою причиною є те, що позичальники отримали більш вигідну пропозицію від іншої фінансової установи.

Ставки за кредитами бізнесу зараз на доковідному рівні - нижче 15%. Загалом з початку 2024 року кредитний портфель підприємств зріс на понад 20%, а портфель населення - майже на 40%. Це вдвічі перевищило очікування банків.

Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування. Зокрема, у 2025 році плануємо розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.

Невеликий огляд ситуації на ринку праці. Бізнеси відмічають, що однією з найзначніших труднощів є підбір кадрів. Для деяких регіонів ця проблема виявляється навіть більш критичною, ніж питання безпеки. На жаль, ми очікуємо, що така ситуація продовжиться й у майбутньому. Невідповідності на ринку залишатимуться, незважаючи на поступове збільшення кількості поданих резюме - це спостереження підтверджується останніми даними.

Стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни. Хороша новина в тому, що це підтримає споживання, яке є суттєвим драйвером економічного відновлення. Однак у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться, що вже сприятиме стримуванню інфляції.

Внаслідок війни існує ймовірність втрати населення, земель, промислових потужностей, що, в свою чергу, призведе до скорочення економічного потенціалу. Темпи відновлення економіки до звичних умов залежать від особливостей і тривалості конфлікту.

Серед інших ризиків, пов'язаних з війною, - виникнення додаткових бюджетних потреб, можливе додаткове підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, поглиблення міграції та розширення дефіциту робітників на ринку праці.

Можуть реалізуватися і позитивні сценарії, пов'язані з пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.

Напрошується висновок, що невизначеність величезна.

Однак порівняно з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася. Банки та платежі безперебійно працюють. Енергетики продемонстрували, що можуть раз за разом робити дива та піднімати енергосистему, а бізнес та населення - надзвичайну здатність до адаптації.

Гривня слугує повноцінною валютною одиницею, виступаючи як міра вартості, засіб для розрахунків та накопичень. Ризики, пов'язані з отриманням міжнародних фінансових ресурсів, значно зменшилися. Національний банк України перейшов до гнучкого підходу в таргетуванні інфляції і взяв на себе зобов'язання повернути її до цільового рівня 5% у прийнятний термін. Незважаючи на війну, ми реалізуємо один з найзначніших пакетів реформ в історії незалежної України.