Літній наступ. Які свідчення впливу Росії на НАБУ має Служба безпеки України?

21 липня о 05:30 ранку в підземний паркінг одного з житлових комплексів Києва ввійшли троє озброєних осіб, які носили маски та військову форму зі шевронами Служби безпеки України.

Вони витягли з автівки напівсонного детектива Національного антикорупційного бюро, який всю ніч ховався в укритті від масованого російського обстрілу. Оточили його, почали бити руками і ногами. Силовики наносили удари і вимагали у співробітника НАБУ мобільний телефон.

Коли чоловік сказав, що смартфон у машині, побої не припинилися. Співробітники СБУ кричали, що битимуть, допоки не дізнаються пароль.

"Один із нападників гаркнув: якщо не повідомлю їм пароль від телефону, мене повезуть до СІЗО, а в дорозі зі мною трапиться нещасний випадок, внаслідок якого я або взагалі не доїду, або доїду нецілим", - згадує події того ранку детектив НАБУ. Він висловив бажання залишитися анонімним із міркувань безпеки.

Практично в ту ж мить, коли прозвучали ці слова, працівника Бюро вдарили по голові та ребрах. Від сильного болю він звалився на бетонну підлогу паркінгу, мимоволі прошепотівши пароль від свого смартфона. Співробітники Служби безпеки швидко отримали доступ до даних детектива в телефоні.

Далі працівник НАБУ піднявся на ноги і в супроводі трьох представників СБУ вирушив до власної квартири. На порозі його зустріли дружина і пʼятеро правоохоронців.

Слідчий повідомив про намір провести обшук у квартирі, проте не надав судового рішення, що це підтверджує. Як причину для дій правоохоронець зазначив "термінову ситуацію, що стосується збереження майна", згідно з інформацією, наданою співробітником Бюро.

Таким чином, один із 25 обшуків, здійснених у рамках розслідування, відбувся у детектива Національного антикорупційного бюро, серед 16, яких перевіряли співробітники Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора 21 липня. Загалом у рамках "спеціальної операції" проти НАБУ та САП було проведено 49 обшуків.

Згодом у Службі безпеки України охарактеризують ці дії як операцію, спрямовану на усунення російського впливу в антикорупційних структурах. Внаслідок цієї операції двох детективів Бюро затримали за підозрою у державній зраді та співпраці з Російською Федерацією.

За дивним збігом обставин, того ж дня до слідчих дій щодо НАБУ долучився й інший підконтрольний Офісу президента орган - Державне бюро розслідувань. За матеріалами ДБР повідомили про підозру трьом антикорупціонерам - за скоєння дорожньо-транспортних пригод. Згодом виявилося, що два ДТП сталось у далекому 2021 році.

Цю координацію можна було б сприймати як випадковість, якби не раптове рішення українського парламенту вранці 22 липня 2025 року, який проголосував за ліквідацію незалежності НАБУ та САП, підпорядкувавши їх Офісу генерального прокурора. Президент негайно затвердив цей закон. Весь цей розвиток подій відбувався на фоні звинувачень від НАБУ та САП на адресу оточення глави держави у корупції.

"Українська правда" вже розповідала про особистий інтерес Володимира Зеленського у спецоперації проти НАБУ-САП, відтворювала залаштунки ліквідації незалежності цих інституцій, а також пояснювала, які наслідки для влади матиме "контрантикорупційний" скандал.

Нині ми розбиралися, чи мають правоохоронці переконливі докази присутності російського сліду в роботі НАБУ, чи масованість обшуків і затримань могли бути направлені на знищення антикорупційної вертикалі в інтересах ОП.

Адже під тиском протестуючих українців і європейських партнерів політичну частину "наступу" розвернули на 180 градусів. Але силова складова заходів - у невизначеному стані, а двоє співробітників НАБУ і досі перебувають у СІЗО за обвинуваченнями у державній зраді.

"Ми разом (зі Службою безпеки України - УП) вирішили, що будемо планувати слідчі процесуальні дії на один день. Чому раніше так не було в прокуратурі? Радянська "палочна" система - треба потрошку показувати результати. А можна відразу робити свою роботу", - пояснив "обшуковий турборежим" СБУ і ОГП, які перебувають в орбіті впливу ОП, генпрокурор Руслан Кравченко на брифінгу ввечері 22 липня.

На даний момент правоохоронні органи висунули обвинувачення п'ятьом співробітникам Національного антикорупційного бюро України. Серед них - Віктор Гусаров, який працює в закритому підрозділі "Д-2", та Руслан Магамедрасулов, керівник управління детективів у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора звинувачують їх у державній зраді та пособництві Російській Федерації.

Ще трьом детективам Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у скоєнні ДТП упродовж 2021 - 2023 років. З останніми справами все очевидно - силовики намагалися оперативно зібрати докупи всі можливі правопорушення, в яких замішані працівники Бюро, щоб оголосити підозри дикскредитуючим пакетом. А от на обвинувачення топам НАБУ варто звернути окрему увагу.

Згідно з офіційною інформацією від Служби безпеки України, співробітник закритого підрозділу "Д-2" на ім'я Гусаров підозрюється у шпигунстві на користь ФСБ, infiltrуючи антикорупційне бюро. Вважається, що він передавав конфіденційні дані колишньому заступнику начальника охорони президента-втікача Віктора Януковича, Дмитру Іванцову.

В серпні 2023-го Служба безпеки України повідомила Бюро, що працівник "Д-2" ще під час служби в МВС у 2012 - 2015 роках надавав секретні дані Іванцову.

Служба безпеки України висловила обвинувачення на адресу керівництва Національного антикорупційного бюро через відсутність адекватної реакції на виявлені загрози. Водночас у НАБУ запевняють, що оперативно відреагували на інформацію щодо Гусарова, здійснивши спільну перевірку з СБУ, але не знайшли підтверджень його причетності до "антидержавної діяльності".

В СБУ, натомість, підкреслюють, що підозри у співпраці Гусарова з ФСБ залишаються без спростування. Як зазначили представники служби безпеки в коментарі для УП, під час допиту він намагався обманути щодо вже задокументованих фактів збору та передачі інформації російській спецслужбі, а також вдався до методів, що ускладнили проходження поліграфа.

21 липня 2025-ого року СБУ вийшла з публічною заявою: вдалося зафіксувати щонайменше 60 випадків, коли Гусаров передавав секретну інформацію Іванцову.

Через кілька днів співробітники НАБУ звернулися до СБУ з проханням надати дані про правопорушення, вчинені Гусаровим. Втім, на даний момент відповіді так і не надійшло.

Керівник відділення детективів у Дніпропетровській та Запорізькій областях Руслан Магамедрасулов, згідно з даними слідства, був посередником у реалізації технічної коноплі до Дагестану, яку, як стверджують, незаконно вирощував його батько - Сентябр Магамедрасулов на Житомирщині. 21 липня Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора повідомили про підозру у подібних звинуваченнях і щодо старшого Магамедрасулова.

"Затримано більше 100 тонн технічної коноплі, яка готувалася до транспортування в Дагестан", - повідомляє УП з посиланням на неназване джерело в правоохоронних структурах.

Адвокат підозрюваного детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та член правління Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербань у коментарі для УП зазначила, що бізнес Магамедрасулових, пов'язаний із вирощуванням технічної коноплі, є цілком легальним. Вона пояснила, що з отриманих рослин виготовляли чай, олії та біологічно активні добавки, які реалізували виключно на території України.

Щербань також заперечує причетність свого підзахисного Магамедрасулова-молодшого до посередництва в торгівлі з РФ. Адвокатка припускає, що аудіозапис, оприлюднений СБУ, був склеєний із нарізок різних розмов її клієнта. Вона проситиме в Служби оригінал носія з відео- та аудіофіксацією цих діалогів.

Як відомо УП від топ-посадовців антикорупційних інституцій, Руслан Магамедрасулов брав участь у документуванні діяльності колишнього бізнес-партнера і близького товариша президента, співвласника студії "Квартал-95" Тимура Міндіча. "Українська правда" звернулася до НАБУ із запитом для підтвердження цієї інформації, але на момент публікації матеріалу відповідь не надійшла.

За інформацією співрозмовників УП з антикорупційних структур, інтерес силових органів до керівництва НАБУ на регіональному рівні безпосередньо пов'язаний зі справою Міндіча. Проте в Службі безпеки України спростовують твердження про те, що затримання Магамедрасулова було обумовлене політичними причинами, стверджуючи, що його "розробка" тривала вже тривалий час.

Слідчі органи з'ясували, що керівник управління детективів у Дніпропетровській та Запорізькій областях нібито мав зв'язки з народним депутатом Федором Христенком, який представляє заборонену політичну партію ОПЗЖ. За інформацією правоохоронців, Христенко діяв як агент ФСБ, завданням якого було "посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України". Наразі йому пред'явлено заочну підозру у державній зраді та зловживанні службовим становищем.

"Христенко, без сумніву, мав зв'язки в НАБУ. Він не раз цим хвалився ще до початку вторгнення, навіть пропонував допомогу у вирішенні певних питань. Однак, в результаті, ніхто не може згадати, яке питання він насправді зміг вирішити," — підкреслив один з впливових народних депутатів у розмові з УП, прохаючи не вказувати його імені.

Згідно з інформацією слідства, під час обшуків в домі нардепа на Київщині, де проживають його родичі, співробітники СБУ та Офісу генерального прокурора виявили кілька анкет детективів НАБУ, а також документи, що стосуються негласних слідчих дій Бюро, виконані російською мовою. Варто зазначити, що сам Христенко покинув Україну напередодні великої війни і наразі проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Народний депутат в інтерв'ю УП категорично спростував будь-які контакти з детективами НАБУ та російськими спецслужбами, зазначивши: "Усе, що говорять (представники силових структур - УП), є неправдою". Христенко також підкреслив, що наразі його життя знаходиться під загрозою.

Розмовляючи з УП, джерела серед впливових правоохоронців повідомили, що 4 серпня представники СБУ намагалися зв'язатися з Христенком у Дубаї, прагнучи отримати свідчення щодо співробітників НАБУ, які були залучені в операції служби, пов'язаній з російським впливом. У Службі цю інформацію ні підтвердили, ні спростували, тоді як сам Христенко знову підкреслив у приватному листуванні з УП, що його життя опиняється під загрозою.

"У справі Руслана проводили обшуки у першого заступника директора НАБУ Дениса Гюльмагомедова. Можливо, причиною цього стали його національні корені. Гюльмагомедов також є дагестанцем, як і Магамедрасулов," - висловлює своє обурення в інтерв'ю УП один з високопоставлених антикорупційних діячів.

Представники Служби безпеки України, відповідаючи на запит "Української правди" про причини обшуків у Гюльмагомедова, повідомили таке: "У рамках кримінального розслідування було встановлено, що він мав зв'язки з агентом ФСБ Росії Федором Христенком. Окрім того, він проводив неофіційні зустрічі з особою, підозрюваною у сприянні РФ, Русланом Магамедрасуловим".

Згідно з інформацією, отриманою з джерел у правоохоронних структурах, УП стало відомо, що правоохоронці зафіксували зустріч між Магамедрасуловим і Гюльмагомедовим на вулиці в світлий час доби.

Магамедрасулов передавав Гюльмагомедову маленький "чорний пакет". Слідство не встановило, що в ньому було. А за свідченнями співробітників НАБУ, за якими вже на той момент велося спостереження СБУ, у пакеті була брендована футболка ГУР.

Джерела УП в Службі безпеки повідомляють, що депутат-утікач Христенко мав вплив на НАБУ як через Магамедрасулова, так і через Гюльмагомедова. Проте, підтверджуючих доказів цієї версії ми не отримали.

Служба безпеки України та Генеральна прокуратура поки що не представили багато доказів впливу Христенка на Національне антикорупційне бюро. Найвагомішим доказом є перехоплення телефонних розмов депутата з неназваною особою. У цих аудіозаписах депутат згадує, як "за його запитом" детективи Бюро супроводжували "шанувальника Бога", тобто олігарха Геннадія Боголюбова, під час його втечі за кордон у червні 2024 року.

Ці детективи - Ілля Статура та Дмитро Атаманчук. У НАБУ заявляють, що їхні співробітники вирушили до Відня за запрошенням ініціативи, яка займається поверненням вкрадених активів STAR. Вони випадково виявилися в одному потязі з Боголюбовим і не мають жодного стосунку до виїзду бізнесмена за межі країни, підкреслюють у Бюро.

Станом на вечір 22 липня, очевидно, між СБУ та ОГП не досягли єдиного рішення стосовно даної ситуації. Це можна зрозуміти з невеликої суперечки, що виникла під час спільного брифінгу між Василем Малюком і Русланом Кравченком:

- Ми впевнені, що вони (детективи НАБУ - УП) супроводжували (Боголюбова - УП). Ми точно впевнені. Але підозри поки ніхто не оголошував. Є аудіофайли, де Христенко розповів, є перетин кордону. Їхали в сусідньому купе, поглядували по сторонах, поки Боголюбов з лівими документами виїжджав за межі України, - наголошує глава СБУ.

- Я знаю, що вони демонструють (лист на відрядження - УП). У нас є інші матеріали. Ми досліджуємо і їхні докази, і наші докази. На цю хвилину ще зарано відповісти на ваше запитання (чи впевнені правоохоронці у тому, що детективи НАБУ супроводжували Боголюбова під час виїзду за кордон - УП), - генпрокур перебиває Малюка.

Щоправда незрозуміло яким саме чином співробітники НАБУ могли забезпечити перетин кордону Боголюбову і чим саме могли бути йому корисними у разі, якби ця спроба провалилася.

На даний момент ані Статурі, ані Атаманчуку не висунуто звинувачень. Керівник обох детективів, Олександр Скомаров, вже розслідував справу колишнього віцепрем'єра з питань національної єдності та близького соратника президента Олексія Чернишова.

Правоохоронні органи звинувачують Скомарова у можливій співпраці з олігархом Ігорем Коломойським, посилаючись на листування олігарха з СІЗО, а також на "близькі зв'язки" (таке формулювання використовує пресреліз СБУ - УП) з народним депутатом Христенком.

Як вдалося дізнатися редакції УП, єдиний аргумент, який свідчить про зв'язок детектива НАБУ з проросійським політиком, полягає в тому, що після початку повномасштабної агресії Росії дружина Скомарова виїжджала за межі країни на автомобілі, що належить дружині Христенка. Сам же детектив вважає це випадковістю і заперечує будь-яке знайомство з депутатом, який втік за кордон.

У коментарі для УП Скомаров розповідає, що 25 лютого 2022 року він ухвалив рішення евакуювати свою дружину та дворічну дитину з України. Отримавши дозвіл від керівництва НАБУ, він разом із сім'єю вирушив до західного кордону в пошуках водія, який міг би відвезти їх за межі країни. Під час поїздки детектив дзвонив знайомим, намагаючись дізнатися контакти перевізників, але отримував відповіді, що всі водії зайняті і квитків немає.

"Пізніше мені передзвонив один зі знайомих. Він повідомив, що знайшов чоловіка віком понад 60 років (має право перетину кордону під час військового стану - УП), який за гроші вивозить транспортні засоби за кордон. І, як мені повідомили, цей громадянин погодився посадити в один із таких транспортних засобів мою родину з метою евакуації. 26 лютого ми з дружиною, дитиною і тещею приїхали до міста Берегово на Закарпатті. Зустрілися з літнім чоловіком, який зрештою вивіз мою сімʼю за кордон", - каже Скомаров.

Як повідомляють джерела УП в правоохоронних структурах, збором доказів для пред'явлення підозри Гусарову займалися протягом понад двох років, тоді як щодо Магамедрасулова робота тривала більше шести місяців. Розслідування обох справ продовжується.

Силовики прийшли з обшуками ще до кількох співробітників НАБУ, бо їхні рідні мешкають на тимчасово окупованих територіях і мають російські паспорти.

У відповідь на запит "Української правди" Служба безпеки України роз’яснює, чому проводяться слідчі дії щодо детективів Костянтина Полькіна, Едуарда Смірнова, Олександра Усова та Олексія Дяденка наступним чином:

Слідчі дії були ініційовані через те, що працівники приховали факт наявності громадянства Російської Федерації у своїх близьких родичів. Коли вони отримували доступ до державної таємниці, співробітники НАБУ не вказали на ці обставини. Це та інша інформація вимагали ретельної перевірки в рамках боротьби з негативним впливом Росії на державні інституції, що могло здійснюватися, зокрема, через родинні зв'язки детективів НАБУ. В результаті перевірки зазначені детективи були позбавлені доступу до державної таємниці.

Батько старшого детектива Бюро Івана Кравчука отримав паспорт Російської Федерації ще в 1990-х роках, задовго до початку вторгнення в Україну. Цей факт став причиною термінових обшуків, які провели СБУ та ОГП 21 липня 2025 року. Кравчук працював над справою колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрювали у земельних махінаціях на суми, що перевищують мільйони гривень.

Навесні 2024 року Сольський був змушений залишити свою посаду внаслідок розслідування НАБУ. Представники "Слуги народу" тоді не проявляли особливого бажання підтримувати рішення, натискаючи на зелені кнопки, але після його відставки проводжали міністра аграрної політики з шаленою підтримкою аплодисментів.

Заступник керівника підрозділу детективів Віталій Тєбєкін ще влітку попереднього року інформував управління внутрішнього контролю НАБУ та Службу безпеки України про спроби вербування його батьків, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганщини, з боку співробітників ФСБ. Однак правоохоронці завітали до нього з обшуками лише зараз. Тєбєкін займається справами Державного агентства резерву України.

Ще трьом детективам НАБУ - Михайлу Романюку, Роману Нєдову і Валентину Шмітьку - силовики закидають незаконне збагачення. В Бюро вбачають у цих справах особистий інтерес очільників СБУ і ОГП.

Адже Романюк був одним із ключових детективів у справі колишнього радника Офісу президента та керівника департаменту "І" СБУ Артема Шила. НАБУ і САП підозрюють його в організації корупційної схеми, через яку вдалося отримати майже сотню мільйонів гривень на закупівлях в "Укрзалізниці".

Нєдов вів справу про несанкціонований доступ до закритої частини Єдиного реєстру судових рішень, який за версією слідства отримала група адвокатів на чолі з Дмитром Борзих. Співрозмовники УП в антикорупційному середовищі називають Борзих неформальним радником генпрокурора і можливим консультантом у роботі над "антиНАБУшним" законопроєктом №12414.

У 2024 році детектив Шмітько офіційно повідомив про переказ через систему SWIFT, який перевищував 100 тисяч доларів, здійснений з картки його дружини на рахунок у банку США. Правоохоронні органи висловили підозру, що детектив може бути причетним до виведення коштів, здобутих нелегальним шляхом, за межі країни.

"Під час внутрішньої перевірки з використанням поліграфу він пояснив, що заощаджував гроші для оплати дороговартісного лікування сина. Восени 2024-го родина перевела кошти на рахунок американської клініки", - не під запис розповідає УП один із топів НАБУ.

"Українська правда" направила запит до Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України з проханням надати матеріали у справах осіб, підозрюваних у державній зраді, зокрема Магамедрасулова та Гусарова. Крім того, ми звернулися до правоохоронців з питанням, у яких справах фігурують інші співробітники НАБУ, що потрапили до "обшукового списку". На момент публікації цього матеріалу відповідь від ОГП не була отримана.

Пізно ввечері 22 липня під скандування "ганьба" за вікном ОП президент підписав закон із червоним прапорцем - знищення незалежності НАБУ і САП. Це була перша, але красномовна, реакція Зеленського на "спецоперацію" проти антикорупційних інституцій, що активно розвивалася цими ж днями.

Через кілька годин у соціальних мережах президента з'явилося звичне відеозвернення до громадян України. Зеленський обговорив теми переговорів та ситуацію на фронті. У завершенні, замість коментарів про візити силовиків до антикорупціонерів і ухвалення нового закону, він ненароком згадав про НАБУ та САП.

"Антикорупційна система буде функціонувати лише за умови відсутності російського впливу - необхідно повністю звільнити її від цього", - підкреслив президент.

Проте, він не роз'яснив, яким чином безпрецедентне посилення контролю генерального прокурора над раніше незалежними інституціями сприятиме боротьбі з російським впливом на антикорупційних активістів.

Президент неодноразово підкреслював аргумент про російські впливи. Цей наратив став центральним у обґрунтуванні потреби ліквідації незалежності НАБУ та САП. Це можна побачити й у зусиллях Офісу Президента знайти вихід із складної ситуації, викликаної протестами, що охопили всю країну.

Оскільки вже за 9 днів Зеленський був змушений не лише повернути повноваження незалежним органам, а й додати у новий законопроєкт момент із необхідністю проходження поліграфу для "НАБУшників" і "САПівців". Але якщо російська загроза не була прикриттям, чому від самого початку замість "зносу" антикору не можна було додати лише "поліграф"?

Залишається невирішеним питання, як вплине на боротьбу з "рукою Кремля" в НАБУ і САП те, що працівники СБУ побили трьох детективів під час обшуків і заважали документувати побої, а поліція розпочала розслідування лише після вказівки генпрокурора.

Безглуздо відкидати можливість присутності російських агентів у державних структурах України, адже РФ роками готувалася до агресії проти нашої країни.

Якщо правоохоронці справді доведуть винуватість посадовця або посадовців НАБУ у державній зраді, суд має винести справедливий вирок. Імунітету від цього не може бути в жодної структури.

Дійсно, інформаційні джерела з кількох правоохоронних установ підкреслюють, що тепер, коли наслідки політичних потрясінь остаточно вляглися, у самій Службі безпеки України виникають сумніви не лише щодо таких рішень, але й щодо підстав для висунення цих підозр.

Згідно з відомостями, отриманими від джерел УП у політичних колах, суботня зустріч президента з керівниками НАБУ та САП була присвячена саме цьому питанню. Чомусь представники глави держави охрестили її "доповіддю".

На зустрічі керівники антикорупційних організацій звернулися до президента з проханням або публічно пояснити дії та обвинувачення з боку СБУ, або ж звільнити їхніх працівників.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел УП серед правоохоронних органів, під час операції президенту стверджували, що російський вплив на функціонування інститутів мав підстави. Проте, як демонструє досвід, в Офісі Президента колись вважали обґрунтованим і законопроєкт №12414.