Лукашенко в сьомий раз висуває свою кандидатуру на президентські вибори в Білорусі, і у нього є суперники.
Європейський Союз не визнає результати президентських виборів 2020 року в Білорусі та не визнає Лукашенка легітимним президентом. Тоді тисячі людей вийшли на вулиці з протестами, які були жорстоко подавлені урядом. Наразі понад 1300 осіб вважаються політичними в'язнями.
Активісти, що займаються захистом прав людини, підкреслюють, що в даний час в країні відсутні умови для організації вільної та чесної виборчої кампанії. Тому майбутні вибори охарактеризовуються як "умовні", що підкреслює їхню сумнівність.
Крім Лукашенка, на виборах змагаються ще чотири кандидати: Олександр Хижняк, який очолює Республіканську партію праці та справедливості; Олег Гайдукевич, голова Ліберально-демократичної партії; бізнесвумен Ганна Канопацька та Сергій Сиранков, що є першим секретарем Центрального комітету Компартії.
Згідно з інформацією, що надходить від RFI, урочистості з вручення посвідчень кандидатам пройшли в скромній обстановці, без зайвих гучних заяв. Центрвиборчком оприлюднив дані про кількість підписів, зібраних на підтримку претендентів. Як повідомляє відомство, Лукашенко отримав понад 2,5 мільйона підписів, тоді як інші кандидати набрали значно менші цифри: Гайдукевич зібрав близько 134 тисяч, Сиранков — 125 тисяч, Канопацька — 121 тисячу, а Хижняк — 113 тисяч підписів.
Мінськ поспішно організовує вибори, призначивши їх на півроку раніше, ніж дозволяє закон. Декілька західних держав вже оголосили, що не визнають результати цього голосування.
Що відомо про кандидатів
Олег Гайдукевич має досвід роботи в міліції, де на початку 2000-х років очолював одне з управлінь МВС у столиці. З 2012 року він є членом ліберально-демократичної партії, заснованої його батьком Сергієм Гайдукевичем. У 2019 році Олег був обраний депутатом парламенту. Хоча він спочатку заявляв про намір брати участь у президентських виборах, згодом зняв свою кандидатуру на користь Лукашенка. Гайдукевич регулярно робить заяви на підтримку чинного режиму. Він охарактеризував масові протести 2020 року, що виникли через фальсифікацію виборів і насильство з боку влади, як "попереджений заколот, організований Євросоюзом і США".
Анна Канопацька є юристкою та дочкою Анатолія Трухановича, першого офіційного мільйонера Білорусі. Її батько активно підтримував опозиційну Об'єднану громадянську партію, до якої приєдналася і його донька. У 2016 році на парламентських виборах вона несподівано здобула депутатський мандат від опозиційних сил і залишалася активною членкинею партії до 2019 року. У 2020 році Анна також вирішила взяти участь у президентських виборах, проте відмовилася від дебатів, пояснивши це тим, що не має "ані права, ані бажання змагатися з тими, хто заздалегідь програв".
Вона розірвала зв'язки з колишніми соратниками і відкрито виступає з критикою на адресу демократичних сил, зокрема Тихановської. Анатолій Лебедько, колишній лідер Об'єднаної громадянської партії, охарактеризував Канопацьку як "Анку-кулеметницю, що супроводжує Лукашенка", і підкреслив, що між нею і білоруською владою існує "особливий контракт". У її соціальних мережах все ще можна знайти фотографії з національною символікою, за які після 2020 року в Білорусі накладаються штрафи і арешти.
Олександр Хижняк до 2015 року працював у сфері юриспруденції та будівництва. Зараз є лідером провладної Партії праці та справедливості, депутатом Мінської міськради. Лукашенко двічі нагороджував його за "сумлінну працю та активну участь у громадському житті".
Сергій Сиранков -- голова Комуністичної партії Білорусі з 2024 року. Депутат парламенту, до переїзду в Мінськ -- чиновник в одному з районів Могилівської області. І він, і його партія послідовно підтримують Лукашенка: "Ми завжди були в команді президента".
Політичний аналітик "Позірка" Олександр Класковський підкреслює, що влада створює уявних суперників для Лукашенка, щоб продемонструвати успіх багатопартійної системи. Він акцентує увагу на розбіжностях у даних про кількість підписів: "Арифметика збору підписів має на меті сформувати психологічну основу для беззаперечної перемоги лідера: бачите, навіть на початковому етапі йому немає рівних".
Ознайомтеся також з матеріалом "Демони прагнуть завоювати Білорусь" — як Лукашенко використовує залякування напередодні виборів.
Аналітик зазначає, що присутність кандидатки в бюлетені не є випадковою. "Обрання Канопацької відображає гендерний підхід, який став актуальним. Проте, зрештою, лідер, без сумніву, залишить цю 'конкурентку' далеко позаду, підтверджуючи свою думку про те, що президентська посада в Білорусі – це не для жінок". Класковський також нагадує, що Лукашенко все ще відчуває "психологічну травму" від подій 2020 року, коли відбулося вражаюче протестне голосування на підтримку Тихановської.
Опозиційні рухи за межами країни
Внутрішня опозиція в Білорусі відсутня вже тривалий час. Світлана Тихановська, яку західні держави вважають демократичним лідером країни, зараз знаходиться в Європейському Союзі.
У її офісі наголошують: "2025 року в Білорусі відбудуться так звані президентські вибори, а насправді -- безвибори, бо право вибору у людей вкрадено". Також зазначають, що виборча кампанія проводиться у ситуації глибокої політичної кризи, а Лукашенко незаконно утримує владу через репресії проти білоруського суспільства, спираючись на підтримку Кремля.
Команда Тихановської вимагає припинити репресії, звільнити політичних в'язнів, а ще забезпечити доступ до виборів й ЗМІ, свободу зібрань. Обов'язковим вважають проведення голосування відповідно до міжнародних стандартів ОБСЄ і під контролем спостерігачів.
"У разі, якщо ці умови не будуть дотримані владою, ми вважаємо, що події 2025 року виглядатимуть як імітація виборчого процесу", -- зазначено в повідомленні.
Радник та голова відділу зовнішньої політики команди Тихановської Франак Вячорка називає кандидатів на прийдешніх виборах "фан-клубом Лукашенка". Він закликає продемократичних білорусів "будувати спільноти, організовувати культурні та просвітницькі ініціативи", а також "розповідати правду сусідам, друзям" і голосувати 26 січня проти всіх.
