Між Росією та Європою: Мая Санду та її боротьба з Кремлем - підсумки президентських виборів і референдуму в Молдові.
20 жовтня, у неділю, в Молдові відбулися вибори президента, які супроводжувалися конституційним референдумом щодо приєднання країни до Європейського Союзу. Діючій президентці Маї Санду не вистачило голосів для перемоги у першому турі.
За результатами підрахунку майже 100% протоколів, Мая Санду отримала 41,9% голосів. Це означає, що за два тижні відбудеться другий тур президентських виборів. Її головний суперник - кандидат від проросійської Партії соціалістів і колишній генпрокурор Александр Стояногло - отримав 26,3%. Він вихідець із Гагаузії - найбільш проросійсько регіону країни - й перебуває під слідством за корупцію та зловживання владою. А голова Партії соціалістів - колишній президент Молдови й давній друг Путіна Ігор Додон. На третьому місці на президентських виборах Ренато Усатий - колишній мер міста Бельці, популіст, який висловлюється як за нормальні відносини з Росією, так і з Заходом, - з 13,7% голосів.
Отже, як ми можемо спостерігати, Мая Санду, так само як і чотири роки тому, знову стикається з викликами з боку Кремля під час цих виборів. Росія мобілізувала всі свої ресурси, щоб зірвати не лише президентські вибори в Молдові, а й, в першу чергу, конституційний референдум. Якщо більшість населення Республіки висловить підтримку вступу до ЄС, це прагнення буде закріплено в конституції країни. Проте, станом на пізній вечір неділі, 20 жовтня, ситуація виглядала вкрай невтішно: за підсумками обробки 85% голосів, лише 45% виборців висловилися за вступ Молдови до ЄС, тоді як 54% були проти.
Однак ці дані не включали результати голосування з основних закордонних виборчих дільниць. Молдовська діаспора становить приблизно 15% від загальної кількості голосів. Проте їхній вплив виявився недостатнім. Станом на ранок понеділка, 21 жовтня, за підрахунками майже 100% голосів, трохи більше половини громадян висловилися за вступ до ЄС. Відповідно, інші майже половина виборців проголосували проти змін до конституції, які передбачали євроінтеграцію. Таким чином, можна стверджувати, що у цій боротьбі за Молдову Росія майже досягла успіху, адже для зриву референдуму витратили десятки мільйонів євро. Але це ще не фінал.
Що показали результати президентських виборів та референдуму в Молдові? Чому за членство країни в ЄС немає підтримки переважної більшості громадян? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
"У нас є переконливі свідчення того, що злочинні організації, співпрацюючи з іноземними силами (зокрема, російськими), намагалися придбати 300 тисяч голосів. Вони атакували нашу країну, вкладаючи десятки мільйонів євро в дезінформацію та пропаганду", - повідомила Мая Санду на пресконференції, що відбулася після закриття виборчих дільниць.
На перший погляд, заява президентки Республіки Молдова видається вражаючою та надзвичайною. Однак, всього за кілька місяців до виборів, призначених на 20 жовтня, уряд неодноразово стверджував, що спроби зірвати вибори здійснювалися силами, пов’язаними з колишнім молдавським олігархом Іланом Шором, який наразі переховується в Москві. Він є одним із ключових ставлеників Кремля й був засуджений у Молдові за розкрадання 1 мільярда євро з трьох банків країни. Ця резонансна корупційна справа стала каталізатором, який призвів до приходу до влади проросійського Ігоря Додона та його Партії соціалістів у 2016 році.
"Цей референдум не стосується євроінтеграції. Він має на меті зміну конституції. Ми переконані, що вносити зміни до основного закону подібним чином недопустимо, тому я та мої колеги вирішили не долучатися до цього процесу," - зазначив Ігор Додон у неділю, 20 жовтня, під час голосування на виборах.
Незважаючи на глибоку поляризацію суспільства та значний вплив російської пропаганди в Молдові, прокремлівські сили, зокрема через Ігоря Додона та його Партію соціалістів, активно намагалися зірвати голосування на президентських виборах і референдумі щодо вступу до Європейського Союзу, щоб забезпечити результати, вигідні Москві. 17 жовтня, керівники Генерального інспекторату поліції та директор Служби інформації та безпеки Республіки повідомили, що десятки молодих людей з Молдови пройшли навчання в Москві під виглядом участі в культурно-туристичній програмі, з метою організації масових заворушень під час протестних акцій.
"Частина цих молодих людей отримувала навчання у іноземних інструкторів, які пов'язані з приватними військовими компаніями, такими як 'Вагнер' і 'Ферма'. Декого з них відправили на більш складні тренування до Боснії і Герцеговини, а також до Сербії. Процес навчання тривав, здебільшого, з початку вересня до середини жовтня", - повідомили у поліції.
На початку жовтня керівник національної поліції Молдови Віорел Чернаутяну повідомив, що лише у вересні проросійському блоку "Победа", пов'язаному з Іланом Шором, було перераховано з Росії 15 мільйонів доларів на рахунки "Промсвязьбанку", який обслуговує Міністерство оборони Росії. Ці кошти були спрямовані на дезінформаційні кампанії, провокації та атаки на державні установи в Молдові. Отримувачі цих коштів отримували інструкції через Telegram, як голосувати та розповсюджувати неправдиву інформацію про Європейський Союз.
Це підтверджує й розслідування порталу Ziarul de Gardă. Три місяці їхні журналісти працювали на російську мережу Ілана Шора під прикриттям, беручи участь у партійних акціях протесту, передвиборчих та агітаційних зустрічах, а також вербуючи нових прихильників поціновувачів "руського міра" через Telegram. Вказівки про те, як діяти, деколи надходили напряму телефоном із Москви.
Ці президентські вибори в Молдові, перший тур яких відбувся разом із конституційним референдумом про вступ до ЄС, є мабуть найбільш важливими за всі роки незалежності країни. На початку жовтня соцопитування засвідчили зростання підтримки європейського вектору руху країни: від 57% у квітні до 63% у вересні 2024 року. Проте потужна російська дезінформаційна кампанія, яку Кремль розгорнув у Молдові, все ж спрацював: результати референдуму за конституційні зміни щодо вступу до ЄС - 50/50%.
"Росія під керівництвом Путіна здійснює гібридні атаки на вибори в Європі, використовуючи цілеспрямований вплив, кібератаки та дезінформацію, яку розповсюджує її армія ботів у соціальних мережах. Молдова активно протистоїть загрозам російського впливу. Вона успішно позбулася залежності від російського газу, оскільки з грудня 2022 року більше не імпортує його від "Газпрому", ставши частиною європейської енергетичної системи. Крім цього, в країні реалізовані реформи в судочинстві та антикорупційній сфері. Берлін продовжить підтримувати Молдову на її шляху до інтеграції в ЄС", - зазначила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок за кілька днів до виборів і референдуму в Молдові.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, Альянс надає допомогу Молдові для протистояння гібридному втручанню Росії. На відміну від ЄС, вступ країни до НАТО більшістю населення Молдови не підтримується, а за конституцією країна є нейтральною. Проте, можливо, й це колись зміниться. Наразі ж Мая Санду сконцентрована на європейській інтеграції країни. Нагадаємо, що на саміті в грудні 2023 року ЄС відкрив офіційні переговори про вступ не лише для України, а й для Молдови.
Мая Санду неодноразово висловлювала намір привести країну до членства в Європейському Союзі до 2030 року. Саме тому конституційний референдум, запланований на неділю, 20 жовтня, мав таке велике значення. "Молдова опинилася на роздоріжжі, вирішуючи, чи обрати західний вектор розвитку, чи повернутися до Москви. Результати голосування не тільки визначать майбутнє держави, а й покажуть, наскільки далеко Росія готова зайти, аби зміцнити свій вплив у Європі, виходячи за межі України, а також чи зможуть західні країни стримати ці зусилля", - зазначалося в матеріалі видання Politico напередодні.
ТСН.ua вже писав, що, на відміну від України, Молдова не має спільного кордону з Росією. Сили оборони України зруйнували плани Путіна захопити Одеську область і пробити коридор до окупованого Росією Придністров'я з подальшою окупацією Молдови. Але це не означає, що в Кремлі поховали цю ідею. Наприкінці 2023 року головком армії Бельгії Мішель Гофман попереджав, що наступними цілями Москви можуть стати саме Молдова та країни Балтії. До того ж в окупованому Придністров'ї досі дислокується оперативна група російських військ (ОГРВ) чисельністю близько 1000 осіб - спадкоємиця радянської 14-ї армії - та 500 російських "миротворців", які, за версією Кремля, просто охороняють склад із понад 20 тис. тонн боєприпасів в селі Кобасна за 2 км від кордону з Україною.
У лютому 2023 року Мая Санду заявляла, що Росія готувала в Молдові держпереворот за участі громадян Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії, "плануючи знищити країну насильством". До цієї заяви Санду про підготовку перевороту в Молдові попереджав і Володимир Зеленський, передавши Кишиневу дані української розвідки. Після цього в Молдові змінили уряд і депортували групу сербських футбольних вболівальників. Сумнівів у тому, що Мая Санду переможе в другому турі президентських виборів немає. Проте розслаблятися владі Молдови точно не варто. Особливо напередодні парламентських виборів у 2025 році, на яких Мая Санду ризикує втратити свою більшість у парламенті. Якщо це станеться, Молдова ризикує піти шляхом Грузії, де проросійські сили при владі згорнули всі реформи й поставили хрест на євроатлантичній інтеграції країни, яка 26 жовтня обиратиме наступний парламент.
