Нарешті Угорщина відступає: з 1 січня Польща бере на себе головування в ЄС. Які наслідки це матиме для інтересів України?
Протягом шести місяців, починаючи з 1 січня, Польща займе пост головуючої країни в Європейському Союзі. Цей період збігається з початком другого терміну Дональда Трампа на посаді президента США, повернення якого поки що не обіцяє позитивних змін для Європи. Водночас це критичний етап російсько-української війни, і підтримка з боку ЄС може стати вирішальним фактором для України, враховуючи, що Трамп загрожує зупинити цю допомогу.
На тлі скандалів останнього головування у ЄС Угорщини, коли через деструктивну поведінку угорського прем'єр-міністра Орбана деякі країни союзу навіть по-справжньому вимагали достроково його скасувати, передачу повноважень від Будапешта до Варшави цілком можна вважати позитивним кроком як для ЄС, так і для України.
Детальніше про те, які перспективи відкриває головування Польщі в Європейському Союзі, читайте в статті OBOZ.UA.
Період головування Угорщини завершився - це позитивна новина для всіх.
Угорщина перебрала на себе ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня, після чого Будапешт шість місяців визначав пріоритети політики Євросоюзу, отримавши додаткові важелі впливу на формування порядку денного. Ось як цей факт для європейських ЗМІ тоді прокоментував високопоставлений дипломат ЄС: "Я приймаю таблетки, щоб заспокоїтися, коли говорю про це питання (головування Угорщини), тому що воно стає справді смішним... На кожному повороті дороги ви бачите, як угорці заважають можливості України боротися з агресором". Десь приблизно в такому ключі й минули ці угорські пів року на чолі ЄС.
Віктор Орбан розпочав своє керівництво з вкрай невдалого для репутації ЄС візиту до російського лідера Путіна і продовжив у тому ж руслі. Наприклад, він полегшив процес в'їзду до Угорщини для власників паспортів Росії та Білорусі, що викликало значне обурення серед країн Європейського Союзу. Цей крок спровокував заклики про виключення Угорщини зі Шенгенської зони, оскільки європейські країни розглядали такі дії як загрозу для власної безпеки.
Попри те, що Віктор Орбан проголосив завершення "військового конфлікту" в Україні одним із ключових завдань під час головування Угорщини в Раді ЄС, країна так і не представила жодної ініціативи на підтримку України. У Будапешті "уважно слідкували за подіями", але жодного разу не включили до порядку денного під час свого головування жодного важливого питання для України. Водночас, неодноразово блокувалися ініціативи, що стосуються допомоги, а також нові пакети санкцій проти Росії.
Будапешт, виконуючи роль голови Ради ЄС, докладав усіх зусиль для "врівноваження" процесів розширення Європейського Союзу на фоні пришвидшеної процедури надання статусу кандидата для "тріо" Україні, Молдові та Грузії, активізуючи при цьому дії Євросоюзу стосовно Західних Балкан.
Відновити оборонну галузь.
Щодо пріоритетів Польщі на чолі Євросоюзу, то, як очікується, під час свого головування вона виступить із пропозиціями щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості ЄС. Після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проєкти на кшталт європейського щита ППО, блоку потрібні додаткові кошти.
Згідно з оцінками Європейської комісії, Європейському Союзу потрібно буде залучити 500 мільярдів євро на оборонні витрати в наступні десять років, аби не відставати від Сполучених Штатів і Китаю. У цьому контексті Польща повинна не лише пропонувати свої пропозиції, але й активно переконувати своїх партнерів по ЄС інвестувати кошти в оборонні потреби союзу.
Трамп-фактор
Іншим важливим напрямом стане захист від ймовірних торгових мит з боку США, якими лякає європейців Трамп. У 2018 році у свій перший термін він вже вводив мита на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції з ЄС - 25% і 10% відповідно. У відповідь ЄС ініціював тарифи на ввезення різних товарів зі Штатів. За чинного президента США Джо Байдена сторони домовилися взаємно призупинити дію цих заходів до пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши дію такого припинення до 31 березня 2025 року. Таким чином, саме на Польщу ляже тягар процесу домовленостей з новим президентом США про те, що робити після закінчення цього торговельного перемир'я.
Сподівання України на тлі двосторонніх проблем
Зважаючи на те, що на час головування Польщі припадає найгостріша фаза війни та активні розмови про початок мирного процесу, серед пріоритетів буде й напрям української допомоги та пошуку дієвих гарантій безпеки для нашої країни. До речі, не так давно прем'єр-міністр Дональд Туск зазначив, що Польща готує 46-й пакет допомоги Києву на 100 млн євро і планує направити його в січні.
До переліку завдань Варшави входить також підготовка до нового пакета санкцій проти Росії. На відміну від Будапешта, який уперто виступає проти санкційної політики стосовно РФ, Варшава завжди враховує в цьому процесі інтереси України та ЄС. Наразі вже обговорюються нові можливості, такі як обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та запровадження санкцій на постачання алюмінію з РФ.
Зі свого боку Україна сподівається, що головування Польщі прискорить переговори щодо вступу з першого "кластера" питань на початку 2025 року, заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Слова про те, що розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі в ЄС у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони. Однак від наших сусідів лунають й інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС".
Сьогодні представники сусідньої країни демонструють певний скептицизм щодо українських сільськогосподарських продуктів. Вони зазначають, що Польща, прагнучи вступити до ЄС, погодилася на ряд жорстких обмежень для своєї продукції, і вважають, що Україні слід вчинити так само. Водночас українські урядовці акцентують на тому, що основний ринок експорту для Києва знаходиться поза межами Європейського Союзу, що означає, що Європа, зокрема Польща, не повинні нічого побоюватися.
На початку червня 2025 року закінчується дія автономних торговельних заходів для України, які передбачали скасування ввізних мит та квот на український експорт до Європейського Союзу. Ці спеціальні заходи діяли з червня 2022 року і викликали певні занепокоєння серед європейських країн, особливо з огляду на значне зростання імпорту окремих категорій сільськогосподарської продукції з України до ЄС. Таким чином, Польщі доведеться знайти делікатний баланс у цій ситуації.
Історичні травми, що існують між Україною та Польщею, викликають не менше труднощів, ніж питання з зерном. Проте, ми спостерігаємо певний прогрес у зменшенні напруженості. Нещодавно Україна заявила, що немає перешкод для проведення пошуків та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії на своїй території, і ці роботи можуть стартувати вже навесні 2025 року.
Тематика України буде отримувати більше уваги та підтримки.
"Є дві ключові речі, які варто усвідомити. По-перше, завершення угорського головування нарешті відчиняє нову главу, яка, безумовно, стане полегшенням для всіх учасників. По-друге, прем'єр Польщі Дональд Туск має глибоке знання про Європейський Союз і його механізми, яке, напевно, не має жоден інший лідер. Він розуміє суть головування не лише з точки зору національних інтересів держав-членів, а й з позиції Брюсселя. Це надає Польщі певні стратегічні переваги в її головуванні. Завдяки цьому порядок денний, ймовірно, буде сформульовано з урахуванням реальних можливостей і потреб Європейського Союзу, на відміну від останніх шести місяців, коли в керівництві перебувала Угорщина", - зазначив в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA український дипломат Ігор Долгов, який раніше очолював Місію України при НАТО та обіймав посади заступника міністра закордонних справ і заступника міністра оборони України з питань європейської інтеграції.
Дипломат вважає, що Польща зосередить свої зусилля на питаннях спільної безпеки і оборони, а також на розвитку військово-промислового комплексу союзників. Крім того, розширення Європейського Союзу Польща сприймає як важливий елемент безпеки ЄС у більш широкому контексті. При цьому, поняття безпеки вже починає оформлюватися у двох аспектах: зовнішній безпеці та енергетичній безпеці.
Ігор Долгов зазначає, що, незважаючи на численні непорозуміння, які можуть виникати між двома державами, підтримка України з боку Польщі, особливо в контексті її головування в Європейському Союзі, залишиться значною. Це особливо актуально на фоні антиукраїнських дій з боку попереднього головуючого – Угорщини. Польща чітко заявила, що вже на початку січня розпочне обговорення нового 16-го пакету санкцій проти Російської Федерації. Таким чином, перед польським головуванням постануть складні виклики.
"Польща також підкреслює свою готовність активно сприяти пришвидшенню переговорів України щодо вступу. На мою думку, не варто зосереджуватися на кількості напрямків. Важливіше забезпечити високу якість та ефективність процесу. Відкриття 25 маршрутів одночасно не гарантує успіху," - зауважив Ігор Долгов.
