Наступ з території Білорусі: чи підготовлений Лукашенко до конфлікту з Україною? - думка експерта.

Обговорення ймовірності прямого втручання Білорусі у війну проти України знову стало актуальним на фоні активності поблизу кордонів. Проте більшість аналітиків вважають, що наразі це більше схоже на засіб тиску, аніж на підготовку до справжніх військових дій.

Згідно з інформацією, опублікованою виданням "Телеграф" та базуючись на думках аналітиків у сфері політики та оборони, нинішнє ключове питання полягає не стільки в військових можливостях Білорусі, скільки в її політичній волі та внутрішніх загрозах. Експерти зазначають, що білоруська армія формально залишається боєздатною і налічує близько 70 тисяч військовослужбовців, проте її структура та підготовка в основному зорієнтовані на захист.

Фактично йдеться про силу, здатну стримувати або прикривати напрямки, але не вести масштабні наступальні операції. У цьому контексті Білорусь виконує роль буферної зони між Росією та країнами НАТО, а не ударного кулака для нових фронтів.

Зокрема, військовий аналітик Олег Старіков підкреслив, що основною ознакою можливої участі у конфлікті є зміна в організації військових сил. Це стосується, зокрема, мобілізації, переведення військ у стан підвищеної бойової готовності, збільшення ресурсів та адаптації економіки до військових потреб. Наразі жоден з цих показників не спостерігається. Армія Білорусі функціонує в звичайному режимі, без ознак підготовки до масштабного наступу.

"Отже, білоруська армія виконує роль щита, а не меча. Для проведення масштабних наступальних дій у неї просто немає належних можливостей," -- зазначив він.

Не менш важливим аспектом є політична позиція Олександра Лукашенка. Аналітики вважають, що білоруський керівник свідомо відмовляється від безпосередньої участі у військових конфліктах, усвідомлюючи ризики для своєї влади. В цілому, залучення до бойових дій проти України може призвести до серйозних внутрішніх наслідків, таких як зниження підтримки з боку силових структур та можливі масові протести у випадку значних втрат серед солдатів.

"Ні, зовсім ні. Якби було бажання, військове втручання відбулося б уже давно. Він вживає всіх заходів, аби кордон між Україною та Білоруссю залишався не напруженим, а спокійним," -- зауважив Олег Старіков.

Водночас політолог Дмитро Болкунець підкреслює, що білоруське суспільство не готове до війни, а поява "цинкових трун" здатна швидко дестабілізувати ситуацію в країні. Цей фактор, на його думку, добре усвідомлюють як у Мінську, так і в Москві, і саме це й стримує сценарій прямого залучення білоруської армії.

"Армія Білорусі не демонструє достатньої готовності до активної участі в широкомасштабних бойових операціях. Включення білоруських військових у конфлікти з іншими країнами може призвести до серйозних наслідків всередині країни. Наприклад, виникнення значних втрат може суттєво підвищити напруженість у суспільстві та сприяти зростанню внутрішньої нестабільності, що може виявитися у формі масових протестів," — зазначив експерт.

Експерти також акцентують увагу на географічних особливостях, адже північний кордон України представляє собою складну територію з багатьма болотами, лісами та замінованими зонами. Реалізація великих наступальних операцій у цьому регіоні стає суттєво ускладненою не лише з технічних причин, але й через потребу в значних ресурсах та ретельній підготовці.

Саме тому інформаційні вкиди щодо потенційного вторгнення з боку Білорусі сприймаються як елемент російської стратегії. Їх основна мета полягає в тому, щоб змусити Україну зберігати великі військові сили на північному напрямку, розподіляючи ресурси та ослаблюючи інші фронтові позиції.

Проте аналітики підкреслюють, що Білорусь продовжує залишатися ключовим стратегічним активом для Росії, і не можна повністю виключати ймовірність її більш глибокої участі у конфлікті. Це, зокрема, стосується можливості розгортання російських військових сил або використання білоруської території для проведення нових військових операцій.

"Росія може сприймати територію Білорусі як важливий стратегічний ресурс, який може бути використаний як для військових дій проти України, так і, можливо, проти балтійських країн. Існує ймовірність, що контроль над Білоруссю може посилитися до такої міри, що країна втратить свою незалежність, а на її території буде розгорнуто значне російське військове угруповання", -- зазначив Болкунця.

На сьогодні експерти одностайні у своїх оцінках: немає явних свідчень про підготовку Білорусі до вторгнення, а ймовірність її активної участі у війні залишається на низькому рівні. Проте північний напрямок продовжує залишатися важливим елементом військово-політичного тиску на Україну.

Нагадаємо, що 17 квітня президент України Володимир Зеленський заявив про наміри Росії перегрупувати свої військові сили через брак особового складу. Він також підкреслив, що українська розвідка помічає активність у Білорусі поблизу кордону, зокрема, будівництво доріг у напрямку України та створення артилерійських позицій.

Також Фокус повідомляв, що 17 квітня Олександр Лукашенко підписав указ, що стосується призову офіцерів запасу на військову службу. У документі зазначається, що реалізація вказаних заходів здійснюється Збройними Силами "щорічно за планом" і має на меті покращення укомплектованості первинних військових посад офіцерського складу, а також підготовку мобілізаційного резерву.

Засновник підрозділу "KRAKEN" Костянтин Немічев висловив думку, що білоруська армія не готова до серйозних бойових дій, і що її активність поблизу кордону більше нагадує провокації, ніж реальні плани наступу. Він зазначив, що Росія може намагатися використати Білорусь як інструмент для тиску на Україну та відволікання українських сил, проте наразі не існує серйозних загроз масштабного вторгнення.