НБУ не вважає економіку стагнуючою: Пишний висловився щодо гривневого курсу, оподаткування банків, криптовалют і "кроків" для розвитку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю Пишного для Forbes Ukraine.
Очільник Національного банку заявив, що наразі немає підстав говорити про стагнацію української економіки.
"Не бачу підстав говорити про стагнацію. Економіка відновлюється", - каже Андрій Пишний та наводить дані, що у першому півріччі 2025 зростання ВВП склало близько 0,8%, а за підсумками року очікується до 2%.
"Будь-яка цифра ВВП зі знаком плюс - добра новина для України", - наголосив він.
Пишний підкреслив, що інфляція знижується вже четвертий місяць поспіль, при цьому довіра до гривні залишається високою.
Голова Національного банку України зазначив, що стабільність вдалося зберегти завдяки регульованому валютному ринку та контрольованій гнучкості обмінного курсу, які були введені після скасування фіксованого курсу гривні. Часто Андрій Пишний порівнював цей антикризовий захід, запроваджений у 2022 році, з "турнікетом для зупинки кровотечі".
"Однією з основних цілей на моїй посаді було усунути цей 'турнікет', і нам це вдалося, перейшовши до режиму керованої гнучкості курсу", - поділився він.
Пишний підкреслює, що економічні ризики продовжують залишатися на високому рівні, зокрема через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру та "виснаження" ресурсів.
Водночас у Національному банку України прогнозують, що ключові показники на 2026 рік будуть демонструвати помірно позитивну динаміку, а зростання економіки буде підкріплене відновленням інвестиційного кредитування.
За словами очільника Національного банку, пріоритетним завданням на сьогодні є забезпечення умов, які сприятимуть залученню приватних інвестицій. Це допоможе перейти від стадії "виживання" до етапу стабільного розвитку.
"Я часто задумуюсь, що наші обставини є унікальним ідеальним майданчиком для випробування монетарних, економічних та поведінкових моделей," - зазначає Пишний, підкреслюючи, що український досвід міг би стати основою для створення практичного посібника з антикризового реагування.
В інтерв'ю Пишний акцентував свою увагу на ініціативі парламенту стосовно нового підвищення податку на прибуток для банків.
Він вважає, що це ризикований захід, який може підірвати довіру до системи оподаткування та ускладнити процес приватизації державних банків.
"На даний момент банківська галузь забезпечує третину всіх бюджетних надходжень у вигляді податків. Підвищення податків може поставити під загрозу процес приватизації та знизити конкурентоспроможність банків", - підкреслив він.
Пишний наголосив, що обговорення питань оподаткування слід проводити на професійному рівні, а не в межах політичних дебатів.
Національний банк разом з урядовими структурами працює над створенням нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Основними напрямками цієї програми стануть боротьба з тіньовою економікою, реформа податкової системи та забезпечення макрофінансової стабільності.
Також тривають обговорення репараційного кредиту від Євросоюзу, що може залучити для України до 130 млрд євро. За словами Пишного, механізм передбачає використання заморожених російських активів, а його реалізація має політичну підтримку на рівні ЄС.
Пишний підкреслив, що, незважаючи на війну, банківська система зберігає свою стабільність. Щорічно обсяги кредитування бізнесу збільшуються на 30%, а більшість фінансових установ показали позитивний фінансовий результат.
Аналіз стійкості, здійснений за участю незалежних аудиторів, виявив, що лише 9 банків вимагають додаткових дій, що складає менше 20% від загальних активів системи.
Він також підтвердив, що Укргазбанк і Sense Bank залишаються прибутковими та можуть бути приватизовані навіть до завершення воєнного стану.
Пишний підтвердив, що Національний банк відстежує розвиток схем, пов'язаних із використанням дропів, коли злочинці здійснюють фінансові транзакції на підставних осіб, зокрема через рахунки фізичних осіб-підприємців.
"Дропи можуть застосовуватися не лише в схемах фінансових махінацій, але й у торгівлі зброєю, наркотиками або в терористичних актах. Особи, які реалізують свої картки чи є фізичними особами-підприємцями, можуть бути визнані співучасниками. Це важливо підкреслювати, оскільки інформаційна кампанія є складовою частиною боротьби з таким явищем", - зазначив він.
НБУ ініціював створення реєстру посиленого моніторингу дропів і виступив із пропозиціями до Мінцифри щодо перевірки діяльності ФОПів перед їх закриттям.
Зокрема, планується здійснення перевірки даних щодо фінансових потоків фізичних осіб-підприємців, а також оцінка рівня сплати ними податків до державного бюджету відповідними контролюючими органами.
Голова Національного банку України висловила підтримку законопроекту, який пропонує змінити назву монети з "копійки" на "шаг". Вона підкреслила, що це є символічним кроком у відмові від радянських традицій.
За його словами, скасування копійки не вимагатиме додаткових витрат. Після прийняття закону про примусове вилучення копійок такого процесу не буде, а монети продовжать карбуватися в рамках звичайного планового випуску для забезпечення стабільного грошового обігу.
"Щороку Національний банк України випускає приблизно 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок, оскільки вони користуються попитом серед торгових мереж. Я сподіваюся, що в наступному році, або, можливо, навіть вже цього, ми почнемо карбувати нові монети", - зазначає Пишний.
Водночас щодо віртуальних активів він наголосив, що вони не можуть бути платіжним засобом.
"Ми категорично вважаємо, що віртуальні активи не можуть виконувати роль платіжних засобів. Ніяких трансакцій чи розрахунків з використанням віртуальних активів не буде. Використання таких активів як депозитів або для кредитування є абсолютно неприйнятним", - підкреслив Пишний.
Національний банк України виступає за впровадження прозорого механізму ліцензування для ринку криптоактивів, який має можливість почати функціонувати з 1 січня 2027 року.
