Россию лишили возможности наблюдать. Каким образом украинские военные успешно нейтрализуют вражеские разведывательные беспилотники?
Увечері 28 серпня 2024 року над українськими позиціями поблизу Бахмута пролетів російський розвідувальний дрон "Zala", на лівому крилі якого було закріплено скотчем слово "Zаебал".
Таким чином, оператори російського безпілотника виявляли або своє здивування, або захоплення від діяльності українського підрозділу БПЛА Signum, який тоді виконував завдання разом із 93-ю бригадою "Холодний Яр". У попередній день дронщики з Signum змогли знищити вісім ворожих розвідувальних БПЛА один за одним, не роблячи жодних перерв.
Тому дрон з написом "Zаебал" був єдиним розвідувальним безпілотником, запущеним противником у тій смузі 28 серпня. І після виявлення він був успішно збитий.
"Цей напис на крилі справді нас розвеселив," - згадує про той день один з операторів Signum на позивний "Турист", з яким УП зустрілася в Краматорську.
Туристу 28 років, до великої війни він був цивільною людиною та кілька років мешкав в Естонії. 23 лютого 2022-го він зареєстрував там свою фірму з доставки. За два дні, 25 лютого, повернувся в Україну та пішов воювати.
Розуміти бурхливу реакцію росіян на знищення восьми літаків за один день цілком логічно.
Лише кілька місяців тому, з квітня по липень 2024 року, російські розвідувальні дрони безперешкодно пересувалися вздовж фронтової лінії, здійснюючи польоти в тилових районах — над Дніпром, Сумами, а навіть у глибині території, над Миргородом у Полтавській області, що знаходиться на відстані 150 кілометрів від кордону. У липні 2024 року російський "Орлан" у Миргороді займався розвідкою, а потім координував ракетний удар по військовому аеродрому.
Сили оборони опинилися в ситуації, коли не мали засобів для знищення російських розвідувальних безпілотників, які раптово заполонили фронтову лінію і наблизилися до тилових населених пунктів.
Стріляти по дронах ракетами ППО чи піднімати в небо винищувачі - дорого, працювати по них із зенітних установок, як пересвідчилася УП в останньому відрядженні, малоефективно. РЕБ на розвідувальні БПЛА часто не діяв.
Вирішення цієї проблеми з часом призвело до зростання популярності та доступності FPV-дронів, які українські оператори почали використовувати з літа 2024 року не лише для наземних об'єктів, а й для повітряних цілей. Ці дрони отримали назву "зенітні FPV", а оператори, які їх використовують, стали відомі як "підрозділи ППО".
Визначення цілей, зокрема російських розвідувальних безпілотників, зазвичай здійснюється за сприяння радіотехнічних засобів розвідки (РТР), чию назву з міркувань безпеки тримають у таємниці.
Підрозділ Signum став одним з перших, хто успішно протистояв розвідувальним безпілотникам Росії. За перші півтора місяця своєї діяльності під Бахмутом він ліквідував 65 російських БПЛА, використовуючи ефективні тактики.
"Ми абсолютно закрили наш напрямок від російських розвідувальних дронів: КАБи більше не скидають, артилерія перестала вести вогонь, а FPV літаків стало значно менше. Вся 'підсвітка' наших позицій здійснюється завдяки розвідувальним безпілотникам. Іноді вони не з'являлися у нас протягом двох тижнів", - зазначає Турист.
"Українська правда" розпитала в підрозділу Signum, у чому секрет їхньої ефективності, наскільки збиття російських розвідувальних безпілотників змінює правила гри цієї війни, та що заважає Україні краще та більше воювати дронами.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Підрозділ БПЛА Signum був створений групою добровольців у лютому 2022 року. Спочатку вони служили в піхоті, але згодом перейшли до роботи з безпілотниками. У квітні того ж року, на основі волонтерської діяльності, вони приєдналися до 93-ої бригади, а восени цього ж року були мобілізовані до неї.
"Спочатку ми всі вірили, що це закінчиться швидко. Ніхто не хотів служити, заганяти себе в ці армійські рамки. А потім, у перший день перебування в Соледарі, на териконі, у нас було двоє поранених, а за тиждень один з побратимів втратив ногу. Тому ми вирішили оформитися в бригаду (щоб мати соціальні гарантії - УП)", - пригадує Турист.
Бійці підрозділу Signum стали одними з перших, хто впровадив використання FPV-дронів для ураження наземних об'єктів під час російсько-українського конфлікту. Крім того, вони також активно почали експлуатувати FPV-дрони для атаки повітряних цілей.
Сьогодні Signum входить до складу 53-ої окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха та виконує завдання в районі Серебрянського лісництва. Підрозділ приєднався до 53-ї бригади, щоб служити під керівництвом їхнього нового командира Олександра Сака. Варто зазначити, що Сак сприяв становленню Signum ще в 93-ій бригаді, коли обіймав посаду комбата.
Усе забезпечення Signum дронами є волонтерським.
Наступні слова належать нашому співрозмовнику, Туристу.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Перший російський безпілотник, який ми знищили за допомогою FPV-дрону, був збитий приблизно у червні 2024 року. Це сталося виключно завдяки нашій інтуїції – ми почули його, візуально виявили і вирушили в політ. Все це відбулося неподалік Бахмута.
Того дня я виконував роль штурмана, вказуючи на орієнтири, куди слід летіти, а мій друг Сергій був за штурвалом. Спочатку ми помітили "Zala" — розвідувальний безпілотник з розмахом крил три метри, який хоч і важко, але все ж можливо виявити. Під час польоту я раптом почув звук "Ланцета" — ударного безпілотника — та постріли, що лунали у його напрямку. Мабуть, "Ланцет" намагався знищити деякі з наших важливих цілей, тому ми вирішили націлитися саме на нього. До того ж у той момент ми навіть не були впевнені, чи зможемо наздогнати "Zala"...
Отже, Сергій набрав висоту, набрав швидкість і просто врізався в "Ланцет"! Таким чином, ми знищили наш перший "Ланцет". Це стало першим зафіксованим випадком знищення "Ланцета" в історії.
Першу "Zala" ми вдало випробували в тому ж літньому сезоні, але трохи пізніше. Принцип залишався незмінним: почули, побачили, злетіли. Вона піднялася на висоту близько 1200 метрів — для FPV це взагалі не є складним завданням, адже наша максимальна висота становила 5600 метрів. Однак через значну розрідженість повітря на такій висоті потрібно давати дрону більше потужності, що призводить до підвищеного споживання батареї, а отже, й до зменшення часу, проведеного в повітрі.
На початку ми експериментували з FPV, навіть не застосовуючи вибухові речовини. Ми просто націлювали російські безпілотники на зіткнення. У момент удару дрон розгортав парашут і м'яко приземлявся. Завдяки цьому його вдавалося зберегти, і ми могли забрати його назад.
Правда, усього нам вдалося забрати, може, три дрони - усі інші забирав хтось, хто стояв ближче, і видавали їх за свої трофеї. Чорний ринок перепродажу працює (військові прагнуть мати свої трофеї - УП).
Потім росіяни поставили запобіжник, який не давав розкриватися парашуту під час падіння. І ми почали чіпляти до FPV пластид - для збиття розвідувального БПЛА достатньо всього 50-80 грамів.
Насправді, ми тривалий час прагнули здивувати російський розвідувальний безпілотник.
У кожному з наших розрахунків, що виконували завдання по наземним об'єктам, були спеціальні окуляри та один або два підготовлених дрони на випадок перетворення на ціль розвідувального БПЛА. Вони десь тихенько чекали на вулиці, і, коли настав момент, ти швидко виходиш, одягаєш їх, активуєш і відправляєшся в політ.
Ми намагалися приблизно 15-20 разів, але жодного разу не досягли успіху. Причини були різні: або не встигали зреагувати, або штурман, який координує дії пілота, не міг чітко вказати місцезнаходження цілі, що є вкрай важливим.
Ми постійно розробляли різні стратегії для покращення виявлення цих дронів та коригування дій пілота. Іноді ми навіть вдавалися до використання тисячних формул! Проте, усі наші зусилля виявилися недостатньо ефективними. Без додаткових засобів нам не вдавалося досягти бажаного результату.
З часом Сергій Стерненко підказав мені, що є один дуже крутий спосіб для виявлення повітряних цілей (йдеться про один із засобів радіотехнічної розвідки - УП). Я знав, що це десь існує, але все було дуже секретно... На той момент це взагалі було щось зі світу фантастики. Ніхто не знав, де це шукати.
Ми почали штурхати нашу бригаду, і, ви здивуєтеся, але в дуже короткий строк, за два тижні, нам передали ці засоби РТР. Його задача - виявити ворожий дрон і показати його приблизний напрямок руху. Після цього наш оператор FPV летить у той район і шукає розвідувальний БПЛА. Адже засоби РТР дають дуже приблизні, плаваючі дані.
Ось і виникає нова проблема: по-перше, FPV-дрон обладнаний досить непримітною камерою (у порівнянні з Mavic, де камера значно краща - УП), а по-друге, існують перепади висот. Можливо, ти знаходишся під Zala і навіть не підозрюєш про це.
Тому пілоту FPV треба навчитися бачити ціль у польоті - і це на тлі всього, що є на землі. Тобто на фоні лісу зі своїми різними відтінками, на великій висоті, треба навчитися бачити білу цяточку. Ми завжди піднімаємося набагато вище за ціль, бо не знаємо, на якій саме висоті вона знаходиться.
Наш найкращий показник у виявленні та знищенні цілі становить приблизно п’ять хвилин. Найдовший наш політ тривав приблизно сорок хвилин — це були два вильоти по двадцять хвилин кожен.
Іноді ми отримуємо повідомлення: "В зоні N триває обстріл". Тоді ми мчимо туди, щоб виявити, звідки ведеться вогонь артилерії, адже вона завжди працює в парі з розвідувальним безпілотником. І часто саме так ми вдається знайти нашу ціль. Як тільки нам вдається збити цей безпілотник, практично в 100% випадків обстріл зупиняється, ви розумієте?
Я відчував неймовірну радість, коли з'явилися засоби РТР. У перший день, коли ми нормально почали працювати з ними — це був серпень 2024 року — ми відразу знищили чотири цілі. З того часу в середньому нам вдавалося знищувати по чотири цілі щодня. Одного разу ми навіть знищили вісім, після чого росіяни залишили нам повідомлення скотчем на одній зі своїх Zala: "zаебал".
Росіяни мають велику кількість розвідувальних дронів, і лише на заводі "Zala" щомісяця виготовляється приблизно 30-40 одиниць. До того ж, до моменту, коли ми почали їх обробляти, на складах залишалося чимало таких апаратів. Завдяки нашим зусиллям та діяльності інших підрозділів, з осені 2024 року росіяни стали використовувати їх приблизно на 90% рідше.
Раніше вони буквально заполоняли небо! Шляхи до Часового Яру та Торецька залишалися під їхнім постійним контролем. Тому ми мали величезну кількість роботи. Іноді траплялося так, що після знищення одного з "Zala" ми перехопили розмову, в якій командир російського БПЛА погрожував своїм солдатам, що натравить на них піхоту за їхні невдалі польоти. До того ж, він не стримувався у висловлюваннях і використовував безліч нецензурних слів.
Зараз російські війська не мають можливості безперешкодно влетіти, скажімо, в Костянтинівку та коригувати свої атаки.
Після того, як ми почали збивати російські розвідувальні БПЛА, ми перестали боятися їздити вдень на позиції. Тобто перестали боятися спалити свою позицію. На позиції, що знаходиться на відстані 3, 5, 15, 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення, ми тепер можемо спокійно замаскуватися і працювати, займатися своїми справами.
Імовірність того, що тебе спіймають, зараз значно зменшилась.
Своєю роботою ми загнали російські розвідувальні БПЛА на висоту понад три кілометри - а з неї вже дуже важко побачити, що саме відбувається на землі. У них не настільки хороші камери. А коли вони літали на висоті в півтора кілометра, вони без питань бачили все: машини, людей, які ходять по вулицях.
Чому ми не почали робити цього раніше? Припускаю, що через думки вищого керівництва, що дрони - це неважливо. Ми часто змушені доводити, що ця тема працює. І слухати: камон, хлопці, як це FPV (дотягнеться до російського розвідувального БПЛА - УП), там же тисяча метрів, невже він може настільки високо піднятися?
А, як виявилося, може і дуже легко. Це настільки легко, що по всьому фронту вже знищили сотні ворожих крил.
Щоб забезпечити ефективну роботу наших FPV на російських розвідувальних дронах, підрозділи, які нас оточують, повинні деактивувати свої системи радіоелектронної боротьби. Однак це питання є вкрай складним і викликає багато труднощів.
На одному напрямку діє велика кількість підрозділів, кожен з яких володіє своїм радіоелектронним боєм (РЕБ). Кожен з цих підрозділів має свого "крутого" фахівця, який спостерігає за ворожими силами через свої радіолокаційні системи і прагне їх нейтралізувати. Однак, зазвичай ці спроби виявляються досить незграбними...
На російських розвідувальних безпілотниках встановлено систему GPS-зв'язку "Комета", що забезпечує їх захист від наших засобів радіоелектронної боротьби. Ця система складається з чотирьох або восьми антен, які направлені лише вгору для прийому супутникового сигналу. Радіоелектронна боротьба, що здійснюється з землі (тобто з використанням УП), не має жодного впливу на ці БПЛА.
Саме тому радіоелектронна боротьба з боку наших "сусідів" має на нас більш значний вплив. Я пам'ятаю щонайменше чотири ситуації, коли я летів низько за "Ланцетом", переслідуючи його, і в один момент, буквально за 50 метрів до нього, у мене повністю зникло відео.
Ось як виглядає складність взаємодії між відділами.
З приходом FPV-технологій кожен командир взводу, роти чи батальйону прагне продемонструвати, що у нього є справжні "асистенти" в цій сфері, які зможуть стати справжніми "монстрами" на полі бою, знищуючи ворожу піхоту. Проте, на жаль, їм бракує необхідних технологічних знань та усвідомлення повної картини роботи цих систем.
У нас є аналогове відео, що містить всього 72 канали. Проте скористатися всіма ними не вдається, адже вони розташовані занадто близько один до одного. Це призводить до того, що сигнали "перетинаються" і заважають один одному.
Ми вжили заходів для вирішення цієї проблеми, організувавши групи, куди включили пілотів, щоб регулювати черги на польоти. Проте кількість підрозділів зросла настільки, що час очікування в черзі сягав 40-60 хвилин...
Для охоплення 10 кілометрів фронту необхідно близько 10 екіпажів FPV, які виконуватимуть завдання вдень, та 10 – вночі, щоб націлюватись на наземні об'єкти, яких наразі налічується від 20 до 30. Якщо розглядати радіус дії в 15 кілометрів, то вистачить 3 денних і 3 нічних екіпажі для роботи з повітряними цілями, функціонуючи як протиповітряна оборона, і таких наразі значно більше. Проте кількість частот суттєво менша, ніж бажаючих їх використовувати.
Наша країна обрала курс на масове виробництво обладнання для дронів, замість того, щоб зосередитися на якості. Ми фактично забули про необхідність інновацій, вивчення нових частот і технологій, віддаючи перевагу закупівлі тисяч готових компонентів з Китаю. Якби ми розробляли власні відеопередавачі та відеоприймачі, що працюють на нових частотах, недоступних ворогу, ефективність наших дронів могла б значно зрости.
В нашій країні існують потужні компанії, що спеціалізуються на радіоелектронних технологіях. Нещодавно ми мали розмову з керівництвом однієї з таких компаній, в якій запропонували розробити нові відеопередавачі та відеоприймачі на нових частотах, а також їх поступове оновлення. Проте вони відповіли, що наразі не можуть цим займатися, оскільки отримали державне замовлення на виробництво дронів.
Отже, в той момент, коли вже безліч прогресивних приватних компаній займаються виготовленням дронів і постачають їх військовим, державні структури обирають не інновації, а лише масштабне виробництво. Це абсолютно неправильно.
На мою думку, держава повинна встановлювати адаптивні угоди з виробниками дронів, які б вимагали від них змінювати свої частоти кожні два місяці. Наразі більша частина наземної оборони орієнтована на FPV. Це було нашим способом утримання Андріївки (села поблизу Бахмута - УП).
Інженери всіх відділів, що займаються безпілотними літальними апаратами, стикаються з непростим викликом – постійно шукати шляхи для вдосконалення. Ми безмежно вдячні волонтерам за надані дрони, однак після їх отримання ми часто розмірковуємо, які кроки слід зробити, щоб забезпечити ефективність їх використання.
Наші справи залишаються незмінними, тоді як супротивник невпинно вносить корективи.
Якщо б нам вдалося освоїти нові частоти, ми мали б приблизно місяць до того моменту, коли для них буде виявлено РЕБ. І за цей місяць ми могли б здійснити чимало важливих справ.