Отримав довічний термін: вітчим, що завдав смертельні травми своїй 10-річній падчерці, проведе решту життя у в'язниці.

Конфлікт між мамою і вітчимом став останнім спогадом 10-річної Майї. Але справедливість все ж настигла його.

Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі про навмисне вбивство неповнолітньої дитини, скоєне з особливою жорстокістю: чоловіка, якого засудили до довічного ув'язнення, позбавлено можливості оскаржити вирок. Про це 28 лютого інформує Офіс генерального прокурора на своєму офіційному веб-сайті.

У касаційній скарзі адвокат захисту акцентував увагу на помилковому застосуванні норм закону щодо кримінальної відповідальності та незадовільній відповідності покарання характеру вчиненого злочину. Захисник зазначив, що у вчинках засудженого не було наміру на вбивство, і запропонував перекваліфікувати його дії на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Однак, Верховний Суд підтримав рішення судів нижчих інстанцій і відмовив у започаткуванні касаційного розгляду.

У жовтні 2021 року в селі Паладь-Камрівка, що на Закарпатті, двоє дітей стали свідками конфлікту між своєю матір'ю та вітчимом. Десятирічна дівчинка, намагаючись уникнути ситуації, вирішила покинути домівку.

У розпалі гніву та алкогольного сп'яніння вітчим наздогнав маленьку дівчинку і вдарив 10-річну Майю більше 75 разів руками, ногами та дерев'яною ніжкою від столу. У дитини виявили численні травми по всьому тілу, особливо постраждала голова. Під час нападу також постраждала її п’ятирічна сестра, яку він вдарив щонайменше 12 разів, залишивши синці на обличчі та тілі.

Після жорстокого побиття дітям не надали жодної допомоги. Вітчим разом із матір'ю лягли спати, залишивши дітей на ніч самих. Згодом молодша сестра поділилася, що цілу ніч була поруч із Майєю, а через деякий час виявила, що вона перестала дихати. Внаслідок отриманих травм дитина загинула.

Голова прокуратури Закарпатської області Мирослав Пацкан, який керував командою прокурорів у цій справі під час судових слухань, висловився так: "Дитина була зраджена тими, хто повинен був бути її підтримкою. Це не лише вирок окремій особі. Це вирок байдужості, яка позбавляє життя".

Правоохоронні органи затримали чоловіка відразу після інциденту. Протягом всього етапу досудового розслідування та під час судового процесу він залишався під арештом без можливості внесення застави.

Чоловіка визнали винним за п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України – у навмисному вбивстві неповнолітньої дитини, здійсненому з особливою жорстокістю. Суд призначив йому найсуворіше покарання – довічне ув'язнення.

У всіх інстанціях суду прокурори підтвердили винуватість чоловіка.

Окрім цього, у грудні 2025 року матір дівчинки визнано винною у залишенні дитини у небезпеці, що призвело до її смерті (ч.3 ст.135 ККУ). Суд призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки і 8 місяців. Сторона обвинувачення виходила з необхідності захисту прав інших малолітніх дітей, зокрема з огляду на тяжкий стан здоров'я однієї з них та потреб у постійному догляді. Окрім цього, на жінку покладено ряд обов'язків, в тому числі проходження пробаційної програми.

Молодша сестра Майї тепер живе з рідним батьком і проходить курс психологічної реабілітації.

На жаль, далеко не у всіх сім'ях діти почуваються захищеними і ними правильно опікуються. І через байдужість дорослих настає непоправне.

У 2025 році у Вінницькій області трагічно помер 10-річний хлопчик з вродженою інвалідністю, який страждав від голоду. Соціальні служби помітили, що його стан погіршується, проте не вжили жодних заходів для допомоги.

39-річна жінка знала, що сину необхідна медична допомога, але до лікарні його не доставляла. Тим часом представники соціальної та медичної служб відвідували сім'ю, документували погані умови проживання дитини й погіршення стану її здоров'я. Однак рішення про вилучення хлопчика від матері та забезпечення йому спеціального лікування уповноважені органи не приймали.