Під тиском агресора. Чи зможуть Збройні сили України захистити Вугледар і Покровськ, та які плани має Росія до настання холодів?
Ситуація на фронті залишається важкою. У той час як у Курській області тривають запеклі бої, на сході російські війська підходять до Покровська, майже оточили Вугледар, а на південь від Куп'янська намагаються прорватися до річки Оскол. Про те, що відбувається на фронті, цілі противника та як розвиватимуться події найближчими тижнями, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Вугледар, розташований на південному заході від захопленого Донецька, протягом тривалого часу залишався неприступною бастіоном для ворога. Цей укріплений район забезпечував зручну можливість для спостереження за рухами російських військ, коригування артилерійського вогню, а також міг стати важливим плацдармом для українського наступу в напрямку Маріуполя.
На початку 2023 року російські війська влаштували потужну атаку на Вугледар. Однак, дві бригади морської піхоти зазнали значних втрат і були змушені відступити від околиць міста. Відтоді до серпня 2024 року не було великих спроб штурму.
Наприкінці літа ворог зміг досягти певних успіхів на флангах. Зі сходу він наблизився до позицій, захопивши село Водяне та кілька стратегічних висот, а з заходу - встановив контроль над Пречистівкою. Згідно з даними карт DeepState, місто опинилося в оточенні, причому відстань між флангами становить приблизно два кілометри.
Через цей вузький проміжок проходить остання дорога, що з'єднує гарнізон із "великою землею". У російських ЗМІ вже кажуть, що захисники Вугледара у повній блокаді. Центр протидії дезінформації при РНБО заперечує.
Вугледар майже в повному оточенні, не виключено, що український гарнізон буде змушений залишити місто (фото deepstatemap.live)
Проте тиск на позиції зростає. За інформацією DeepState, ворог проник у східну частину та намагається закріпитися в багатоповерхових будинках. Вони також активізували дії з правого флангу, хоча поки що до міста не дійшли. Для захоплення території залучені регулярні війська та спеціалізовані підрозділи. У той же час, Вугледар зазнає інтенсивних обстрілів, що супроводжують піхотні атаки.
Близько 20% території перебуває в "сірій зоні". Багато експертів вважають, що втрата Вугледара може статися впродовж кількох тижнів. За словами військово-політичного аналітика групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, ймовірність того, що ЗСУ можуть змушені будуть залишити це місто, є досить високою.
"Ситуація там настільки складна, що перспектива утримання в обороні з кожним днем стає дедалі більш примарною", - розповів він.
З огляду на стратегічні лінії оборони, втрата Вугледара не є фатальною. Основні укріплення сконцентровані на північ, в зоні Новоукраїнки та Богоявленки, зазначає фахівець.
"Але місто відігравало іншу важливу роль. Воно дозволяло тримати під вогневим контролем залізницю через Волноваху з Донецької у Запорізьку область. І якщо не буде цього контролю, незабаром росіяни зможуть запустити потяги. Фактично розпочнеться логістичне забезпечення груп військ "Днпер" та "Восток". І це основна проблема втрати Вугледару - ворожа логістика буде значно розширена", - наголосив Коваленко.
Наявність єдиної дороги на територію, яка підконтрольна Україні, ще більше погіршує становище. Противник її не перерізав, але має вогневий вплив. Тепер це ризикований маршрут як для забезпечення гарнізону, так і на випадок його виведення.
На минулому тижні з'явилася інформація про те, що 72-а окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців нібито розпочала тактичний відступ. Проте, військові опублікували відеозапис, де зазначили, що, попри численні атаки, вони залишаються на своїх позиціях і продовжують утримувати контроль над Вугледаром.
Селидове вважають ключовим входом до Покровська - значного військового та логістичного центру, розташованого поруч із кордоном Дніпропетровської області. Ситуація в цьому районі стає дедалі більш небезпечною. Російські війська щоденно просуваються на кілька сотень метрів, поступово оточуючи Селидове з усіх боків.
За останній місяць противник окупував Новогродівку з півночі та Українку в кількох кілометрах південніше. Не виключено, що вони можуть стати плацдармом для штурму безпосередньо Селидового або для того, щоб продовжити оточення міста.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у крайньому звіті фіксують просування поблизу залізничної лінії на південь від Селидового та в навколишніх селах. В саме місто окупанти намагаються зайти з боку окупованої Михайлівки.
Росіяни з флангів підступають до Селидового, щоб потім із півдня йти на Покровськ (фото deepstatemap.live)
Поки всі ці спроби не приносять успіху, українські військові продовжують знищувати ворожі сили та техніку ще до того, як ворог наблизиться до міста, повідомив представник 15-ї бригади Нацгвардії "Кара-Даг" Віталій Міловидов. Він зазначив, що противник вдається до тактики нічних наступів, діючи малими піхотними групами та обстрілюючи місто з різних видів зброї. Бронетехніка не використовується після того, як "Кара-Даг" успішно відбив кілька таких атак.
"Подальша тактика ворога відома, він просто застосовуватиме вогневий шквал, застосує важку артилерію, систему залпового вогню та КАБ і намагатиметься проводити штурмові дії на попелищах", - зазначив він і додав, що Селидове повністю під контролем Сил оборони і ворога там немає.
Незважаючи на такі ж спроби оточити місто, ситуація там відрізняється від Вугледару, зазначає Олександр Коваленко.
"Я б не наважився на повне порівняння, адже на заході від Селидового розташовані три ключові логістичні шляхи, які забезпечують постачання гарнізону і, в разі необхідності, дозволяють його евакуацію", - зазначив він.
Головна мета противника в тому, щоб отримати можливість наступати на Покровськ з південного напрямку. Звісно, за умови, що вдасться захопити Селидове.
"Справа в тому, що у нього в наступі на Покровськ є два сценарії, як можна зайти в місто - зі сходу або з півдня. Але якщо ми говоримо про південний напрямок, то Селидове - величезна проблема для російських окупаційних військ. Думаю, вони прагнутимуть до його окупації. Якщо ні, наступальна кампанія на Покровськ для них буде дуже ризикованою", - сказав співрозмовник.
Важко передбачити, що чекає на Селидове в найближчому майбутньому. Оскільки бої в самому місті можуть тривати місяцями, ворог продовжить свої спроби оточити його.
"Все залежить від того, наскільки вони ще здатні здійснювати такі наступальні дії. І наскільки ми зможемо давати відсіч. Поки, на жаль, тактична ініціатива на їхньому боці. Цілком можливо, що вони можуть підійти впритул до Селидового або захопити ще якісь населені пункти", - зазначив експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
Український плацдарм на східному березі річки Оскіл, утворений під час контрнаступу в Харківській області в 2022 році, залишався одним із найстійкіших секторів протягом тривалого часу. Ця зона простягалася від Куп'янська до Святогірська на приблизно 100 км і мала ширину від 20 до 30 метрів.
Протягом двох років російські війська шукали можливість прориву до річки. Та, здається, влітку 2024 року їм вдалося виявити вразливість. У середині червня вони завдали удару по селу Піщане, яке розташоване на заході від раніше захоплених Крохмального та Табаївки. Відтоді їхні сили поступово просуваються в напрямку Осколу. На цьому відрізку до річки залишається всього три кілометри.
Як повідомив Володимир Фокін, представник 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України, ситуація в регіоні є складною та в деяких місцях виходить з-під контролю. Ворог адаптував свою тактику, розпочавши наступ із залученням значних сил, не обмежуючись лише піхотинцями.
Ворог наближається до річки Оскіл і прагне розділити сили "Хортиця" на південь від Куп'янська (джерело: deepstatemap.live).
Для того щоб подолати три кілометри, минулого тижня російські війська розпочали наступ, використовуючи кілька десятків одиниць броньованої техніки. Проте вони зазнали значних втрат. Відомо, що в четвер 92-а механізована бригада знищила три танки та п'ять бойових машин піхоти, а 77-а аеромобільна бригада опублікувала відеоматеріали з палаючою технікою, серед якої були й "черепахи" — танки, які мають додатковий захист.
Згідно з оцінками Forbes, під час цієї атаки противник втратив не менше ніж 20% своєї техніки, що значно уповільнило його просування до Оскола. Як зазначає видання, ймовірно, його мета полягає в тому, щоб розділити оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця". Якщо йому вдасться реалізувати цей план, це може не лише ускладнити логістику Збройних Сил України, але й відкрити можливість для наступу з півдня вздовж річки на Куп'янськ, який є важливим транспортним вузлом у Харківській області.
Загроза виходу на берег Осколу справді є, незважаючи на те, що всі спроби розбиваються через значні втрати. Тому що росіяни ніколи з втратами не рахуються, каже Олександр Коваленко.
"В принципі з таким самим успіхом і ми можемо відрізати їм це просування. Зараз вони висунули передові підрозділи у бік річки, але через Берестове чи Табаївку можна вирізати цей апендикс. Я не розумію, чому це не робиться. Можливо, у нас не вистачає ресурсів або у нас якийсь інший задум", - зазначив він у розмові з РБК-Україна.
За його словами, ворог у районі Піщаного опинився в складній ситуації. І те, що він досі там залишається, можливо, пов'язано з не менш складним становищем Збройних сил України, які наразі здатні вести лише оборонні дії.
Щодо Курської області, можна з упевненістю стверджувати, що стратегія Володимира Путіна щодо ліквідації Сил оборони України до 1 жовтня зазнала невдачі. "Сьогодні вже перше число. Дуже сумніваюся, що росіянам вдасться реалізувати цей наказ в останню хвилину," - з іронією зазначає Гетьман.
Згідно з інформацією, наданою Bild, російське військове керівництво мало намір здійснити масштабний наступ, але цей процес затягнувся, зокрема через відсутність належної координації між ФСБ та військовими. У зв'язку з цим, перспектива захоплення всього регіону до середини місяця виглядає малоймовірною.
Операція Збройних Сил України в Курській області продовжується, наразі проходять маневрові бойові дії (джерело: deepstatemap.live).
Станом на сьогодні, українська армія контролює більшу частину Суджанського району, включаючи місто Суджа, а також центральну область Коренівського району і невелику територію на заході Глушківського району.
Водночас зусилля щодо просування до села Глушкове та річки Сейм не зупиняються. Бої в околицях села Веселе тривають вже понад два тижні, і нещодавно було здійснено новий прорив. Згідно з інформацією від OSINT-проектів, Збройні сили України, можливо, вже змогли обійти село та наблизитися до Глушкового більше, ніж це відображено на картах.
Незважаючи на те, що останніми днями підтверджених змін на моніторингових картах немає, казати про стабілізацію лінії зіткнення в Курській області не доводиться.
"Вона не має можливості стабілізуватися, адже там відсутній фронт, подібний до того, що ми спостерігаємо на сході, де тривають позиційні оборонні бої. У Курщині ситуація зовсім інша," - зазначає Гетьман.
Зокрема, українські військові неухильно маневрують, змушуючи противника розміщувати значні сили для оборони, при цьому використовуючи лише обмежені ресурси. Це ускладнює Москві можливість активного залучення своїх військ в Україні.
"Таким чином, якщо говорити про це в загальному, всю Курську область, принаймні до річки Сейм, можна охарактеризувати як "сіру зону". Ситуація з присутністю наших сил там залишається невизначеною. В цьому регіоні тривають активні бойові дії, що можна умовно порівняти з партизанською війною. Я переконаний, що така картина буде зберігатися, і ми зможемо розширити наш вплив", - зазначив експерт.
***
Нещодавно з'явилася інформація про ймовірне посилення російських військ на новій ділянці фронту. Як зазначив Владислав Волошин, представник Сил оборони півдня України, ворог мобілізує свої сили та готується до атак у Запорізькому регіоні.
"Є ймовірність, що просування відбудеться, але лише в певних зонах. Це може стосуватися територій поблизу Роботинського виступу, а також Гуляйпільського чи Времівського напрямків. Проте, не варто очікувати на масштабну операцію, спрямовану, скажімо, на захоплення Запоріжжя," - зазначає Коваленко.
В даний момент супротивник просувається вперед по всій лінії фронту в Україні. Це обумовлено тим, що він усвідомлює: варто лише змінитися погоді, як вести наступ стане значно важче.
Окрім того, вичерпується ресурс на кампанію-2024. І мова не стільки про людей, техніку та зброю, скільки про підготовчий ресурс загалом - від планів взаємодії військ до логістики тощо. "Це не означає, що окупанти не зможуть наступати далі. Але цілком імовірно, що незабаром буде оперативна пауза для підготовки наступальних операцій на наступний рік", - додав Олексій Гетьман.
