Які переваги та додаткові можливості може отримати Україна через інтеграцію в спільний енергетичний ринок Європи?
Українці продовжують отримувати доступ до електроенергії попри постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру України завдяки як героїчним зусиллям наших енергетиків, так і інтеграції об'єднаної енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи.
Яким чином було реалізовано з'єднання енергосистеми України з європейською? Які зусилля були вкладені в цей процес, і які переваги він приніс?
Чому, крім збільшення транскордонних можливостей, Україні важливо продовжувати процес регуляторної та ринкової гармонізації з Європейським Союзом? Які вигоди це принесе виробникам та споживачам електричної енергії в Україні?
Спробуємо відшукати відповіді на ці запитання.
До 2022 року більша частина енергосистеми України працювала синхронно з енергосистемою Росії та Білорусі, і лише Бурштинський енергоострів був синхронізований з Європою. Об'єднана енергетична система (ОЕС) України кілька років готувалася до синхронізації з європейською на регуляторному та технічному рівнях.
Парламент та регуляторні органи активно розробляли законодавче підґрунтя для функціонування системи в умовах спільного ринку з Європейським Союзом. Водночас оператор системи передачі електроенергії НЕК "Укренерго" відповідав за технічні аспекти приєднання, моделювання та аналіз різних режимів роботи для ідентифікації потенційних ризиків. Він також здійснював фізичне тестування енергетичної системи та працював над забезпеченням достатніх резервів на ринку допоміжних послуг. Ці резерви є критично важливими для забезпечення стабільної та надійної роботи Об'єднаної енергетичної системи України, а також для підтримки якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів.
На рівні регулювання перші ініціативи включали ухвалення закону "Про ринок електричної енергії" у 2017 році парламентом, а також укладення угоди про інтеграцію ОЕС України з енергосистемою європейського континенту.
Згідно з раніше затвердженим графіком, інтеграція енергетичних систем України та Молдови з європейською мережею планувалася на 2025 рік, після проведення низки випробувань. На першому етапі НЕК "Укренерго" повинен був перевірити функціонування енергосистеми в умовах ізоляції, як взимку, так і влітку.
Перший тест запланували на зиму, щоб довести стабільність роботи енергосистеми України в найскладніший період.
Старт випробувань призначили на 24 лютого 2022 року. Наступне тестування планували провести в період пікового споживання влітку. А Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (англійською - European Network of Transmission System Operators for Electricity (ENTSO-E) мала оцінити результати тестування для остаточного рішення про синхронізацію.
Через початок повномасштабного російського вторгнення українська система пропрацювала в ізольованому режимі три тижні замість трьох тестових днів і витримала набагато більші виклики.
16 березня 2022 року, в умовах екстраординарної ситуації, українська енергетична система успішно синхронізувалася з європейською енергетичною мережею.
Синхронізація принесла миттєвий результат: покращилась надійність роботи Об'єднаної енергетичної системи, а українські енергетичні компанії отримали можливість виходу на європейські ринки.
Фізична синхронізація з ENTSO-E відкрила нові можливості для розвитку генеруючих потужностей в Україні.
Наприклад, в ізольованому режимі роботи енергосистеми гідроагрегати Дністровської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) не видавали повну потужність через миттєві зміни частоти в енергосистемі України. Об'єднання енергосистем також дало можливість Україні скористатись аварійною допомогою сусідніх країн, щоб у домівках українців було світло попри тривалі масові атаки на енергетичну інфраструктуру.
До 11 жовтня 2022 року Україна постачала в Європейський Союз зайву електричну енергію за ринковими тарифами.
Експорт електроенергії призупинився після перших атак російських ракет на українську енергетичну інфраструктуру, зокрема на ключові підстанції НЕК "Укренерго". У відповідь на цю ситуацію синхронізація системи стала важливим заходом для стабілізації, і в умовах критичного браку електроенергії Україна була змушена розпочати імпорт.
Поступово ENTSO-E розширювала можливості для зростання комерційного імпорту, і на сьогоднішній день Україна отримала доступ до 1,7 ГВт потужностей для комерційного імпорту, що здатне забезпечити електроенергією більше 1,5 мільйона домогосподарств.
Доступ до європейської електроенергії є надзвичайно важливим саме в цей момент — у часи нової хвилі навмисних нападів на енергетичну інфраструктуру України.
Синхронізація процесів сприяла швидшому запровадженню єдиних стандартів для транскордонної торгівлі електричною енергією. Хоча технічні можливості залишалися значними, у 2022 році експорт української електрики до держав ЄС обмежувався лише 100 МВт. Наразі Україна здатна постачати до 550 МВт, в тому числі електроенергію, отриману з відновлювальних джерел.
Окрім цього, інтеграція з ENTSO-E та наступна гармонізація українського енергетичного законодавства з європейськими стандартами сприяє визнанню та обігу в країнах ЄС сертифікатів походження української електроенергії, що генерується з відновлювальних джерел.
Зацікавленість ринкових учасників в імпорті та експорті електроенергії, а також можливості отримання додаткового прибутку для системних операторів, створюють сприятливі умови для активізації транскордонної торгівлі електроенергією між Україною та Європою, що робить цей напрямок перспективним для розвитку енергетичного сектора.
Провідні українські експерти вважають, що після війни Україна відіграватиме ключову роль у посиленні енергетичної безпеки європейського регіону і стане помітним гравцем на єдиному енергетичному ринку ЄС.
Окрім надійних мереж Україні потрібні сталі джерела енергії. Саме таку мету поставила перед собою Україна, обравши імплементацію Пакета ЄС щодо чистої енергії.
ЄС запланував до 2030 року виробляти 32% енергії з відновлюваних джерел, українське законодавство передбачає 27% до 2030 року.
В Україні традиційно домінували атомна, теплова (вугільна) та гідрогенерація. Атомні електростанції забезпечували більше 50% виробництва електричної енергії, тоді як теплові станції становили близько 40%. Залишок електрики генерувався гідроелектростанціями, гідроакумулюючими станціями, а також установками, що використовують сонячну, вітрову енергію, а також біомасу та біогаз.
Збільшення частки споживання електроенергії з відновлюваних джерел підвищує майбутню конкурентоспроможність українських товарів.
У зв'язку з впровадженням Європейським Союзом механізму коригування вуглецевих викидів для імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), продукція, виготовлена з використанням відновлювальних джерел енергії, буде позбавлена ввізних мит. Це також означає, що екологічно чисті виробники, які постачають свою продукцію до ЄС, не будуть зобов'язані сплачувати додаткові митні збори.
"Озеленення" структури електричної генерації України сприятиме екологічно чистому промисловому виробництву та зробить українські товари більш конкурентоспроможними на європейських ринках.
Використання відновлювальних джерел енергії, таких як сонце і вітер, має свої специфічні нюанси. Наприклад, ефективність виробництва сонячної енергії значною мірою залежить від погодних умов і ступеня хмарності. Для адаптації до цих варіацій українська енергетична система повинна мати резервні потужності, які забезпечать баланс між попитом і пропозицією з мінімальними затримками.
Внаслідок бойових дій та окупації частини території Україна втратила 22% своїх потужностей відновлюваної енергетики.
Ситуація у сфері вітроенергетики є надзвичайно критичною, оскільки відбулося зниження потужностей на 70%. Для того, щоб задовольнити свої енергетичні потреби, Україні необхідно інвестувати в нові енергетичні об'єкти та гарантувати їх стабільність у рамках об'єднаної енергетичної системи.
Уряд України намагається впровадити нові підходи до розвитку розподіленої генерації, зокрема, шляхом будівництва малих та середніх електростанцій, а також залучення споживачів до процесу виробництва електроенергії та функціонування енергетичного ринку (просьюмери). Це не є альтернативою традиційній енергетичній системі, а, навпаки, слугує її доповненням, що сприяє підвищенню загальної стійкості.
Для досягнення цієї мети Україна активізує розвиток маневрової газової генерації, сприяє створенню установок для зберігання енергії, впроваджує систему net billing для кінцевих споживачів та запроваджує кредитні програми, що підтримують будівництво об'єктів "зеленої" генерації.
Інтеграційні процеси з Європейським Союзом та боротьба з російською агресією викликають суттєві трансформації в енергетичній галузі України.
Якщо раніше стратегія переходу від застарілих та неефективних вугільних електростанцій до більш стійкої та екологічно чистої енергії з відновлюваних джерел розглядалася як довгострокова перспектива, то сьогодні дефіцит традиційних напівпікових теплових та маневрових гідрогенерацій, спричинений пошкодженнями з боку РФ, робить потребу у впровадженні "зелених" технологій терміновою.
Узгодження українського законодавства у сфері ринку електроенергії з нормами Європейського Союзу посилить інтеграцію України в європейський енергетичний сектор.
Яскравим прикладом цього є перехід від одностороннього до партнерського розподілу енергетичних ресурсів з сусідніми країнами Європейського Союзу. Завдяки запровадженню європейських норм та доступу до аукціонних платформ ЄС, Україні вдалося суттєво збільшити обсяги комерційного імпорту та гарантувати стабільне постачання електроенергії для споживачів в країні.
Чіткі та справедливі правила на ринку сприяють зростанню довіри з боку інвесторів, роблячи український енергетичний ринок більш привабливим для іноземних капіталовкладень. Це стимулює інвестиції в інфраструктуру виробництва, транспортування та розподілу електроенергії, а також у системи зберігання електричної енергії.
Перехід на спільний розподіл електричних потужностей з сусідніми державами ЄС створює можливості для України щодо подальшої інтеграції ринків електроенергії, що ще більше зміцнить нашу присутність в енергетичній сфері.
На даний момент існує кілька критично важливих термінових дій, які повинна здійснити Україна.
По-перше, необхідно реалізувати "Пакет інтеграції електроенергетики" та внести відповідні корективи до податкового законодавства.
По-друге, для розвитку експортно-імпортних відносин з європейськими державами необхідно впровадити концепцію, відому як об'єднання ринків (market coupling). Цей процес полягає у створенні єдиного, більшого ринку шляхом інтеграції організованих сегментів ринків різних країн. Він передбачає впровадження відповідних регуляцій Європейського Союзу, зокрема Регламенту ЄС 2015/1222, який регулює розподіл пропускних потужностей та управління перевантаженнями.
По-третє, впровадити REMIT - один із важливих законодавчих документів для побудови прозорих ринкових процесів, що забезпечує впровадження в країні Регламенту ЄС про доброчесність і прозорість у цій сфері.
Запровадження REMIT сприятиме залученню інвестицій, забезпеченню прозорості цінових процесів та зміцненню співпраці з учасниками енергетичних ринків Європейського Союзу. Ця ініціатива дозволить Україні розробити ефективні механізми для виявлення і ліквідації маніпуляцій та корупційних практик на енергетичних ринках, а також гарантуватиме справедливі ціни для споживачів в Україні.
Це зміцнить довіру до учасників ринку, заохочуватиме належну ринкову поведінку та доброчесність у роботі ринку загалом.
Sure! Here’s a unique version of that text: "#####" If you have any specific text you'd like me to rephrase or transform, feel free to share!
Європейський вибір та інтеграція з єдиним європейським ринком забезпечать Україні вищий рівень енергетичної безпеки, додаткові економічні можливості за рахунок торгівлі електроенергією та підвищать конкурентність української економіки.
Гравці на ринку отримують переваги від чесної конкуренції і зрозумілих умов ведення бізнесу.
Українські споживачі матимуть рівні права з європейськими, справедливу ціну на електроенергію та можливість робити більш поінформований вибір послуг і постачальників.
Зростання конкуренції серед постачальників змусить їх пропонувати споживачам більш вигідні умови. До того ж споживачі отримають можливість безпосередньо або опосередковано брати участь у роботі ринку електричної енергії та отримувати переваги від його функціонування.
Оскільки енергетика є ключовим елементом стабільного функціонування економіки, то інтеграція енергетичних систем відкриває можливості для більшої співпраці та сприяє процесу вступу до Європейського Союзу.
