Сирійський хід Зеленського: як його візит до Дамаска підриває позиції Кремля.
Президент України Володимир Зеленський продовжує своє східне турне, зустрічаючись у Туреччині та Сирії. Активність української дипломатії, безсумнівно, викликає незадоволення в Москві.
Причини занепокоєння Росії та Китаю, а також вигоди для України, аналізує Gazeta.ua.
У неділю, 5 квітня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч з сирійським лідером Ахмедом Аш-Шараа в Дамаску. Ця подія стала результатом попередніх переговорів в Анкарі, де він зустрівся з Реджепом Таїпом Ердоганом. У подорож до Сирії українського президента супроводжував міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
Цей ескорт не є випадковим. Як зазначив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в коментарі для Gazeta.ua, після падіння режиму Башара Асада Туреччина стала основним партнером для Сирії. Переговори в Дамаску фактично відбувалися в тристоронньому форматі. Політолог Володимир Фесенко висловлює припущення, що візит відбувся завдяки підтримці Ердогана: минулого тижня Зеленський перебував у сусідній Йорданії, але до Дамаска вирушив лише тепер, використовуючи турецький літак.
Ердоган висловив тривогу щодо альянсу між Росією та Іраном, який може підсилити діяльність Робочої партії Курдистану (РПК) на північному сході Сирії. Незважаючи на те, що РПК проголосила про своє саморозпуск у Туреччині, її бойові підрозділи активно переїхали до Сирії та Іраку.
Ердоган має намір збалансувати російський вплив у регіоні, використовуючи бойовий досвід України. Поки Москва веде переговори з Аш-Шараа щодо збереження своїх військових баз, Київ пропонує інноваційні технології, такі як дрони-перехоплювачі та морські безпілотники. Анкара, у свою чергу, виступає посередником у передачі українського досвіду в обмін на партнерство в Сирії та, можливо, ракети для української системи протиповітряної оборони. Успішність цього візиту підтверджує угоду про відновлення дипломатичних відносин і відкриття посольств, які були розірвані ще у 2022 році.
Послаблюючи Росію, Ердоган знову пропонує Стамбул як майданчик для переговорів. Момент обрано вдало: РФ може погодитися на діалог під загрозою повної втрати впливу в Сирії. Політолог Сергій Таран вважає, що Кремль спробує видати це за "Стамбул-2" для внутрішньої пропаганди, тоді як Ердоган зміцнить лідерство у Чорному морі.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначає, що трикутник "Україна - Туреччина - Сирія" виникає на наших очах. Президент Сирії прагне дистанціюватися від конфлікту США та Ірану, і Україна без "багажу" НАТО є для нього ідеальним партнером. Реакція Москви миттєва: речник Кремля Дмитро Пєсков уже заявив, що переговори по Україні "на паузі". Це дає Зеленському час для витіснення РФ із сирійських портів.
Цього разу президент Зеленський акцентував увагу на питаннях продовольчої безпеки. Внаслідок цього, Єгипет ухвалив рішення не приймати російське зерно з тимчасово окупованих українських територій і планує збільшити імпорт продукції з України.
Конфлікт з Іраном ускладнив ситуацію з постачанням продовольства. Країни цього регіону пам'ятають, як у 2023 році Росія намагалася заручитися підтримкою Африки, пропонуючи безкоштовне зерно. Натомість Україні вдалося реалізувати прозору ініціативу Grain from Ukraine. Сьогодні Київ довів, що здатен розблокувати Чорне море без будь-яких угод із Москвою, використовуючи морські безпілотники. Це стає відкритим викликом амбіціям кремлівського диктатора Володимира Путіна, який планував створити зерновий хаб в Єгипті та знижувати ціни на нафту.
Для того щоб українсько-турецькі ініціативи реалізувалися на повну силу, держави Близького Сходу повинні активізувати продаж енергоресурсів. Приводом для занепокоєння стало обговорення між міністром закордонних справ Китаю Ван І та його російським колегою Сергієм Лавровим 5 квітня, в якому йшлося про "спільні зусилля для зниження напруги, а також забезпечення миру і стабільності" в Ірані.
Виникла якась непередбачена ситуація, внаслідок чого наступного дня офіційний Пекін запропонував Росії продовжити безвізовий режим для громадян РФ ще на один рік.
Китай займає одне з провідних місць у світі за обсягами закупівлі енергетичних ресурсів з Близького Сходу. Унаслідок військових дій, він змушений імпортувати російську нафту та газ. Таким чином, транспортування цих ресурсів з країн регіону через територію України до Європи набуває великої актуальності, пояснив Олексій Буряченко.





