Запуск обміну податковими даними: чи можуть мігранти зіткнутися з фінансовими санкціями?

Чи можуть виникнути штрафи з боку Податкової служби за рахунки, які не були задекларовані?

Державна податкова служба України (ДПС) запускає процес автоматичного обміну податковою інформацією з іноземними державами. Це реалізується в рамках міжурядової угоди, що стосується багатостороннього автоматизованого обміну даними про фінансові банківські рахунки - CRS (Common Reporting Standard).

Слідкуйте за нами в Telegram: основні новини в стиснутому форматі.

В ній понад 120 країн, що обмінюються між собою такою інформацією. Зокрема, усі країни ЄС. Україна до неї долучилась влітку 2023 року. Та обмін тільки починається у 2024 році, бо його проводять раз на рік, надаючи інформацію за попередній.

Як функціонує система CRS, яку інформацію збирає Державна податкова служба? Хто може підпасти під ризик отримання штрафів, і які несподівані аспекти можуть виникнути для українських громадян?

Коментарі з цих питань надає юрист Богдан Янків. LIGA.net публікує конспект з його YouTube-каналу з дозволу автора.

При створенні банківського рахунку вам необхідно пройти процедуру заповнення анкети. У цій формі будуть вказані ваші паспортні дані, дата народження і адреса, за якою ви проживаєте.

Також можуть виникнути запитання щодо країни вашого податкового резидентства та, наприклад, вашого податкового ідентифікаційного номера. Країна резидентства визначає, чи підпадає особа під оподаткування відповідно до законодавства тієї країни, де вона проживає.

І саме завдяки цій зібраній інформації банк визначає вас як резидента країни. Чи навпаки - як нерезидента країни. Цей статус не залежить від вашого громадянства, а залежить від місця постійного проживання. І у кожній конкретній країні є свої вимоги щодо того, коли і за яких умов конкретну особу з плином часу починають вважати резидентом.

У разі, якщо буде встановлено, що вкладник є нерезидентом, банк відповідно до норм CRS зобов'язаний надати інформацію про цього клієнта податковим органам.

Хоча в цілому угода CRS орієнтована на регулювання міжнародної діяльності бізнесу, зокрема міжнародних корпоративних груп, вона також стосується моніторингу трансакцій у банківській сфері між цими групами.

Лише після цього контроль поширюється на звичайних громадян. Перш за все, це стосується тих, хто внаслідок війни постійно живе за межами України — мігрантів.

Також Україна надаватиме інформацію за межами країни лише в тому випадку, якщо банки в Україні отримають повідомлення про постійне місце проживання особи за кордоном.

Отже, механізм, закладений в угоду CRS, полягає в тому, що фінансова установа спочатку збирає інформацію про своїх клієнтів. Вона встановлює, чи є клієнти податковими резидентами даної країни. Усі особи, які не є резидентами, підлягають звітуванню в місцеві податкові органи банком.

Потім вона вносить дані в міжнародну систему. І далі здійснюється автоматичний обмін податковою інформацією. Українська ДПС з часом матиме дані про рахунки українців за кордоном.

За актуальністю даних у банку щодо свого постійного місця проживання, а також даних про свою резидентність кожен клієнт має стежити самостійно і повідомляти фінустанову про зміни.

Обов'язково передадуть прізвище та ім'я, дату народження, адресу, яку ви вказали у своїй анкеті-опитувальнику, назву банку, який звітує, номер рахунку. А також валюту рахунку та загальну валову суму надходжень на цей банківський рахунок.

Деякі країни можуть повідомляти просто середньомісячні надходження по них - це залежить від їх локального законодавства.

Інформація, що стосується банківських рахунків за межами країни, значною мірою залежить від категорії рахунку, який відкрито. У деяких клієнтів це може бути лише депозитний рахунок. У інших - рахунок у страховій компанії. А в третіх може бути, наприклад, брокерський рахунок, призначений для інвестування в акції.

Таким чином, фінансова вартість цих рахунків варіюється. Внаслідок цього, інформація може бути різною. Проте, якщо йдеться про стандартний банківський рахунок, зазвичай передається саме загальна сума надходжень.

У разі, якщо банк або фінансова установа, де ви зберігаєте свої кошти, зареєстрована в одній із країн, що є учасницями Угоди CRS, вам обов'язково надійде відповідне повідомлення.

Вияснити, чи ваш банк або фінансова установа ділиться інформацією про вас, досить легко: якщо країна, де розташований ваш банк, є учасницею Угоди CRS, то дані передаються. Якщо ж країна не бере участі в цій угоді, інформація не передається. Наприклад, США, Вірменія та Македонія не є учасниками цієї угоди, тоді як Грузія та Казахстан вже приєдналися до CRS.

Крім того, значна частина відомих банків і фінансових установ також здійснює передачу цієї інформації. Наприклад, такі компанії, як Wise, Revolut, ZEN.COM, Trustee Plus і PayPal, зобов'язані надавати дані відповідно до CRS, оскільки мають реєстрацію в Європі.

Наприклад, компанії Palantir та Interactive Brokers мають реєстрацію як у Сполучених Штатах, так і в Європейському Союзі. Таким чином, питання передачі даних буде визначатися в залежності від того, до якого регіону належить конкретний обліковий запис.

Банки країн-учасниць CRS зобов'язані щороку до 1 липня передавати інформацію за попередній календарний рік про рахунки своїх нерезидентів до локальної податкової. І вона щороку додає всі ці дані та вносить їх у міжнародну систему обміну інформацію. Тобто жодних ручних запитів подавати не потрібно.

Для України цей перший обмін має свої особливості. Інформація передається та отримується в період з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, оскільки саме в цей час Україна втілила в життя дану угоду.

Уникнути обміну не вийде, навіть якщо ви знімете всі гроші з рахунку або закриєте його. Банк все одно надасть звіт, в якому буде зазначено загальний обіг коштів за час, коли рахунок був активним, а також дату його закриття.

Важливо зауважити, що відкриття рахунку за межами країни можливе на декілька осіб одночасно, наприклад, на партнера та його дружину. У такій ситуації, відповідно до офіційних роз'яснень щодо CRS, фінансові установи зобов'язані звітувати про кожного з співвласників рахунку. Проте, обом буде надана інформація про загальний валовий обіг коштів на рахунку.

Є декілька моментів які ДПС може перевірити щодо інформації, яка надходить через канали CRS.

По-перше, якщо фізична особа має Контрольовану іноземну компанію (КІК), зареєстровану за межами України, їй необхідно подавати звітність про цю компанію в Україні. У такому випадку Державна податкова служба перевірить, чи веде КІК бізнес за кордоном, про який не було надано інформації.

Якщо ж звітування не було, то можуть перевірити коректність та повноцінність поданих звітів.

По-друге, звичайним громадянам будуть перевіряти, чи правильно вони задекларували доходи, отримані за межами України, якщо вони є податковими резидентами країни. Хоча дані, отримані в рамках CRS, не є самостійною підставою для негайного накладення штрафів чи донарахування податків, вони все ж можуть слугувати основою для проведення більш глибоких перевірок стосовно окремих осіб.

Процес виглядатиме наступним чином: Державна податкова служба отримала додаткову інформацію в рамках CRS. Податкова служба зіставляє ці дані з наявними реєстрами. Вона чітко ідентифікує конкретну особу та аналізує її податкові декларації. У разі виникнення сумнівів щодо повноти декларування, вони можуть надіслати листа з проханням надати роз’яснення. Якщо Податковій службі буде достатньо отриманого пояснення, справу закриють.

У протилежному випадку розпочнеться додаткова податкова інспекція, щоб ретельно вивчити обставини. Якщо в ході перевірки будуть виявлені порушення, існує висока ймовірність накладення штрафів за ухилення від сплати податків та донарахування.

На час дії воєнного стану в Україні для фізичних осіб є пільга, за якою у разі загального обороту коштів на всіх іноземних банківських рахунках до $250 тисяч на рік українські податківці не братимуть до уваги таку інформацію по лінії CRS та. Як наслідок - не застосовуватимуть санкції. Це передбачено пунктом 53 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.