Тепер просто Ендрю: як скандал навколо Епштейна підірвав репутацію сина королеви Єлизавети II

Другий син королеви Єлизавети II, 65-річний принц Ендрю, раніше вважався одним із найактивніших членів британської монархії. Однак після виявлення його зв'язків з покійним бізнесменом Джеффрі Епштейном та судових звинувачень у сексуальних злочинах, він втратив майже всі свої королівські пільги.

Скандал, який почався ще в 2019 році, сьогодні привів до безпрецедентного рішення короля Чарльза ІІІ — публічного виключення його брата з монаршої родини. Тепер той змушений іменувати себе лише Ендрю Маунтбеттен-Віндзор. Цей крок завершує ще один розділ епопеї скандалів, які суттєво підірвали й без того нестабільну репутацію британської монархії.

Еспресо надасть більш детальну інформацію про ситуацію з екс-принцем Ендрю.

Принц Ендрю до того, як втратив свій титул, зображення: GettyImages.

Ендрю Альберт Крістіан Едвард з'явився на світ 19 лютого 1960 року у Букінгемському палаці, ставши третім нащадком королеви Єлизавети II та принца Філіпа, герцога Единбурзького.

Він став першою дитиною, народженою від чинного монарха з часів королеви Вікторії, і 22 роки залишався другим у лінії престолонаступництва після свого брата Чарльза. Ендрю часто називали "улюбленим сином" королеви, яка підтримувала його навіть у неоднозначні моменти.

Його раннє життя пройшло в тіні королівських обов'язків. Освіту здобув в елітній школі Гетердаун, а згодом у коледжі Гордонстоун, де він проявив себе як спортивний і впевнений юнак. У 1979 році Ендрю вступив до Королівського військово-морського училища в Дармуті, де служив пілотом гелікоптера. Найяскравішим епізодом його кар'єри стала участь у Фолклендській війні 1982 року. Як пілот Sea King, Ендрю брав участь у небезпечних місіях, включаючи евакуацію поранених, ризикуючи стати мішенню для аргентинських ракет.

Ця організація перетворила його на національного героя, і він був удостоєний державних нагород за видатні досягнення у службі.

Після армії Ендрю одружився з Сарою Фергюсон у 1986 році. Весілля було в абатстві Вестмінстер і стало медійним феноменом. У подружжя народилося двоє дочок: принцеса Беатріс (1988 року народження) та принцеса Євгенія (1990 року народження). Однак шлюб розпався через сімейні інтриги: Ендрю тижнями міг бути далеко у морі від сім'ї, а Сара мала романи. Розлучення відбулося в 1996 році, але вони залишилися близькими, продовжуючи жити разом у королівських резиденціях.

Після розлучення Ендрю взявся за "торговельну дипломатію". У 2001-2011 роках він обіймав посаду спеціального представника Великобританії з питань торгівлі та інвестицій. Але це призвело до перших скандалів. Його називали "повітряними милями Енді" за розкішні поїздки за державний кошт, а також звинувачували в корупції через дружбу з сумнівними бізнесменами, як-от лівійським торговцем зброєю Тареком Кайтуні чи зятем диктатора Тунісу Бен Ал.

У 2010-х роках розгорівся скандал з "Кеш-гейт". Ендрю нібито продавав доступ до британських еліт за хабарі. Його мати, королева Єлизавета ІІ постійно рятувала його, але репутація принца постійно погіршувалася.

Меланія Трамп, принц Ендрю, Гвендолін Бек і Джеффрі Епштейн під час заходу в клубі Трампа, світлина: CNN.

Справжній занепад Ендрю настав через його зв'язки з Джеффрі Епштейном — американським мільярдером, який був засуджений за експлуатацію неповнолітніх у сексуальних цілях.

Ендрю вперше зустрів Епштейна у 1999 році завдяки Гіслейн Максвелл, дочці відомого медіа магната Роберта Максвелла та близькій подрузі принца. Максвелл, яка пізніше отримала 20-річний термін ув'язнення за участь у секс-торгівлі, стала важливою ланкою в схемі Епштейна.

Ендрю неодноразово відвідував славнозвісні "вечірки" Епштейна - розкішні заходи в Нью-Йорку, Лондоні та на приватному острові Літтл-Сент-Джеймс, де, за свідченнями жертв, траплялися оргії з участю неповнолітніх дівчат. У 2000 році Епштейн та Максвелл були гостями на 40-річчі Ендрю у Віндзорському замку. Принц літав на приватному літаку Епштейна ("Лоліті Експрес"), гостював у його особняках у Нью-Йорку та Палм-Біч, де, за свідченнями, отримував "масажні послуги" від молодих дівчат.

Згідно з інформацією, в 2006 році Ендрю зустрічав Епштейна та Максвелл у своєму королівському маєтку, незважаючи на те, що на Епштейна вже діяв ордер на арешт за сексуальне насильство щодо неповнолітніх.

Головною свідчителькою у цій справі стала Вірджинія Джуффре (раніше відома як Робертс), яка заявила, що у 17-річному віці стала жертвою вербування з боку Максвелл, яка представила її як "масажистку" для Епштейна. Важливо зазначити, що Джуффре була виявлена на розкішному курорті Мар-а-Лаго, належному Дональду Трампу у Флориді, де вона працювала покоївкою. За її словами, їй довелося зустрічатися з принцом Ендрю тричі: у Лондоні, Нью-Йорку та на острові Літтл-Сент-Джеймс. Джуффре розповіла, що принц "вважав це своїм правом" і що вона не могла відмовити, оскільки боялася, що Епштейн міг "вбити чи викрасти" її.

Відомий знімок 2001 року, на якому Ендрю тримає руку на талії Джуффре, а поруч стоїть Максвелл, став іконою скандальної історії. Ендрю заперечував свою знайомість з цим фото і стверджував, що не має спогадів про цю зустріч.

Принц Ендрю, Вірджинія Джуффре (раніше відома як Робертс) і Гіслейн Максвелл. Це зображення вважається важливим доказом у справі, яку Вірджинія Джуффре порушила проти принца Ендрю. Джерело фото: соціальні мережі.

Цей скандал розгорівся в 2019 році після трагічного самогубства Епштейна у в'язниці.

У листопаді 2019 року принц Ендрю дав інтерв'ю програмі BBC Newsnight, яке виявилось невдалим з медійної точки зору. Журналістка Емілі Мейтліс ставила йому запитання про його стосунки з Вірджинією Джуффре, на що він заперечив будь-які сексуальні контакти, стверджуючи, що в ту ніч був у PizzaExpress у Вокінгу зі своєю донькою Беатріс. Крім того, він заявив, що після Фолклендської війни не міг потіти через "надлишок адреналіну". Відповідаючи на питання про зв'язок з Епштейном, Ендрю зазначив, що не шкодує про це знайомство, оскільки воно принесло йому корисні зв'язки. Це інтерв'ю спричинило масу критики: британські ЗМІ охрестили його "медійною катастрофою", а публіка звинуватила принца в тому, що він втратив здатність співчувати жертвам.

У серпні 2021 року Джуффре ініціювала судовий процес проти принца Ендрю в Нью-Йорку в рамках закону про жертв дитячого насильства, вимагаючи фінансову компенсацію за пережите сексуальне насильство. Суд не прийняв до уваги доводи адвокатів принца щодо наявності "конфіденційної угоди" з Епштейном. У лютому 2022 року сторони уклали мирову угоду: Ендрю, як повідомляється, виплатив неозначену суму (приблизно від 12 до 16 мільйонів доларів), зробив внесок на благодійність, що допомагає жертвам секс-торгівлі, і висловив "жаль за своє знайомство з Епштейном", проте не визнав своєї провини.

Проте ця угода не змогла зупинити хвилю скандалів. У січні 2022 року королева позбавила його військових звань і патронатів. А в 2025 році стали відомі нові факти - листи, в яких Ендрю пише Епштейну: "ми разом у цьому" у лютому 2011 року (тобто вже після оголошеного розриву з мільярдером), а також посмертні мемуари Джуффре "Nobody's Girl" (випущені 21 жовтня, після її самогубства в квітні) - це ще більше розпалило ситуацію.

У своїх мемуарах Вірджинія докладно розповідає про жахливі знущання, які їй завдали Епштейн і Максвелл, починаючи з 16-річного віку. Вона описує примусові "масажі", що перетворювались на зґвалтування, садомазохістські практики та групові оргії з участю неповнолітніх. Вірджинія ділиться своїми переживаннями, сльозами та приниженням, коли за все це їй платили всього 200 доларів "компенсації". Вона також розповідає про "вербування" інших дівчат, яких "передавали" між клієнтами. Принца Ендрю вона називає "золотим трофеєм" для Епштейна через його королівське походження. У 2001 році, коли їй виповнилося 17, вона тричі була "віддана" принцу Ендрю, який ставився до неї як до своєї власності, за що отримала 15 000 доларів від Епштейна за "послуги".

Епштейн вважав принца Ендрю своєю найвищою здобуттю – трофеєм, який свідчив про масштаби його впливу, - зазначає вона, додаючи, що Епштейн часто вихвалявся принцом перед своїми знайомими, вважаючи його унікальним досягненням.

Букінгемський палац є офіційним домом британських королів у Лондоні. Зображення: Вікіпедія.

Згідно з інформацією від Der Spiegel, британська королівська родина зазвичай обирає стратегію мовчання та бездіяльності в ситуаціях, коли виникають скандали. Проте, у випадку з колишнім принцом Ендрю, його брат, король Чарльз, вирішив вжити конкретних заходів. Представники королівського палацу підтвердили, що старший син короля та спадкоємець престолу, принц Вільям, також підтримав це рішення.

"Згідно з повідомленням The Washington Post, королівська сім'я здатна оперативно вжити заходів щодо своїх членів, якщо виникає відчуття небезпеки."

Отже, в жовтні цього року принц Ендрю самостійно прийняв рішення відмовитися від усіх своїх титулів і почесних звань, а в кінці місяця королівська родина офіційно підтвердила це. В результаті Ендрю більше не є "Його Королівською Високістю", принцом чи герцогом Йоркським...

У повідомленні з Букінгемського палацу зазначено, що принц Ендрю повинен покинути резиденцію Royal Lodge, що складається з 30 кімнат, у Віндзорі, і переїхати до приватного житла, фінансування якого забезпечить король.

Дочки колишнього принца, принцеси Беатріс та Євгенія, продовжують носити свої титули. Проте, за інформацією BBC, їм, ймовірно, не вдасться уникнути неприємних сімейних конфліктів.

Дивно, але уряд Сполученого Королівства повідомив, що не має наміру розробляти законодавство, яке б офіційно виключало Ендрю з лінії спадкування, де він наразі займає восьме місце.

Волліс Сімпсон і Едвард VIII, який зрікся британського престолу через свою любов до американської розлученої жінки, зображення: HULTON ARCHIVE.

Повне або часткове позбавлення членів монархії офіційних ролей траплялося й раніше (наприклад, у випадку відмови принца Гаррі та Меган від виконання королівських обовʼязків), але демонтаж статусу та титулів у активної королівської фігури - явище дійсно виняткове та політично чутливе. Фактично, як пише WSJ, Букінгемський палац "вирішив позбутися Ендрю".

Останній випадок, коли член королівської родини втратив титул принца, стався ще у 1917 році, коли було прийнято Закон про позбавлення титулів (Titles Deprivation Act). Цей закон надав королю Георгу V можливість позбавити звань тих, хто брав участь у війні на стороні ворога під час Першої світової війни. Серед тих, хто втратив свої титули, були принц Ернест Август Ганноверський та кілька інших родичів, які дали присягу Німеччині.

Після резонансного зречення Едварда VIII у 1936 році, яке стало наслідком його рішення одружитися з Волліс Сімпсон, жінкою, що двічі розлучалася і була з Америки, він зберіг титул герцога Віндзорського, хоча вже не мав статусу Його Величності.

Отже, принц Ендрю дійсно став першим у новітній історії членом британської монархії, позбавленим всіх титулів через моральний і репутаційний скандал, який безпосередньо загрожує авторитету корони. Тому рішення короля Чарльза ІІІ стало історичним, як каже BBC. За словами королівської історикині Кейт Вільямс, рішення короля стало "безпрецедентним".

У 2012 році Ендрю разом зі своєю донькою Євгенією, фото: Вікіпедія.

Ендрю, якому виповнилося 65 років, тепер став "звичайною людиною" - без будь-яких публічних обов'язків, фінансових надходжень (окрім скромної пенсії від флоту, про яку відомо) і без доступу до королівських коштів (хоча ходять чутки, що він отримає одноразову виплату у шести цифрах). Він переїде до Йорк-Котеджу на Сандрінгемі - невеликого будинку, який фактично слугуватиме йому місцем заслання в сільській місцевості, де він зможе жити в анонімності, подалі від уваги суспільства. За інформацією BBC, це відбудеться вже після нового року.

Експерти висловлюють песимістичні прогнози стосовно майбутнього члена королівської сім'ї, а також самої монархії у Великій Британії. У виданні The Guardian зазначають, що "недалекоглядність і королівська самовпевненість призвели до краху Ендрю".

"На думку британських експертів, поведінка Ендрю, який був розпещений матір'ю та занадто довго залишався непоміченим своїми братами і сестрами, може в кінцевому підсумку загрожувати існуванню монархії."

А Reuters каже, що саме "страх за ослаблену корону" спонукав короля Чарльза ІІІ зробити "безжальний вчинок проти брата Ендрю".

"Цей крок став одним із найзначніших у сучасній британській історії, коли король, що продовжує проходити лікування від раку, вирішив вжити заходів проти члена королівської родини. Його головною метою є зміцнення підтримки монархії перед тим, як його старший син, принц Вільям, стане наступником трону," - зазначають у публікації.

Численні аналітики висловили думку, що цей крок слід було здійснити значно раніше. Наприклад, експерти CNN вважають, що рішення Короля Чарльза ІІІ могло бути вже запізнілим.

"Для багатьох громадян країни, а також для тих, хто критикує королівську сім'ю, вжиті заходи можуть виявитися недостатніми для відновлення пошкодженої репутації монархії. Деякі вважають, що позбавлення принца Ендрю його титулу є лише частковим кроком у цьому процесі. Інші ж критики підкреслюють, що родина роками підтримувала Ендрю, і тиск на нього для прийняття відповідальності повинен тривати", - зазначається в статті, де також підкреслюється, що король Чарльз робить все можливе в рамках своїх королівських обов'язків, щоб зберегти імідж монархії.

У The New York Times відзначають мужність монарха, зазначаючи, що таким чином він продемонстрував "рівень відповідальності, який зазвичай не властивий представникам королівських родів".

"Коли принц Чарльз став королем у 2022 році, аналітики, які стежать за королівською династією, вважали, що він буде обережним новатором, здатним привести стару британську монархію до більш прозорого, інклюзивного та відповідального формату. Ніхто не міг уявити, що усунення його бунтівного молодшого брата Ендрю стане ключовим моментом у цьому процесі", - зазначають американські журналісти.

Отже, ситуація з Ендрю стала важливим уроком для британської монархії, яка вже давно переживає складні часи. Її популярність продовжує знижуватися, тому кардинальні зміни в цьому давньому інституті британської політики, ймовірно, вже на підході.