Експертка заявила, що приблизно третина фінансових ресурсів в економіці належить до операцій, здійснюваних громадським сектором.

Згідно з інформацією від великих благодійних фондів, близько третини реально функціонуючої економіки підтримується фінансами, що направляються на операційну діяльність громадських організацій та благодійних фондів.

Про це під час презентації в Укрінформі "Незалежна оцінка ризиків неприбуткових організацій громадянського суспільства України: обґрунтування та методологія" повідомила заступниця директорки Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), координаторка проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України" Анна Ісічко.

Вона підкреслила, що окрім міцного оборонного сектору, належної роботи державних установ, банківської та фінансової системи, а також продуктивної діяльності бізнесу, важливою складовою нашої стабільності є прозора та бездоганна діяльність громадського сектору.

Офіційних даних немає, але великі благодійні фонди стверджують, що близько третини реальної економіки формується за рахунок коштів, які витрачаються на операційну діяльність громадських організацій і благодійних фондів. Для того, щоб ці фінанси сприяли суспільно-економічним змінам, підтримці армії, допомозі цивільному населенню та продовженню важливої діяльності, необхідної для нашого національного виживання, обслуговування ГО та БФ фінансовими установами повинно бути максимально простим і водночас максимально безпечним, - підкреслила Ісічко.

З точки зору безпеки, важливо дотримуватися національних та міжнародних стандартів, які гарантують фінансову стабільність і перевіряють організації на відповідність загальноприйнятим критеріям і правилам. Особливу увагу слід приділяти виконанню вимог міжнародного і національного законодавства щодо протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Разом із викликами, що виникають при впровадженні посилених міжнародних стандартів у цій сфері, стикаються не лише українські громадські організації. Це питання актуальне і для інших країн, включно з нашими сусідами.

"На регіональному рівні провели низку міжнародних конференцій. Під час однієї з них напрацювали так звані "Тбіліські принципи", частину з яких підготовлено за сприяння експертів нашого Консорціуму (ЦЕДЕМ, УНЦПД та ІСАР Єднання). І з усіх міжнародних і національних процесів та діалогів ми зрозуміли: експертні організації не лише мають брати відповідальність та проводити незалежну оцінку ризиків, з якими самі стикаються в умовах війни та в мирний час, а й допомагати у цьому державі", - переконана заступниця директорки ЦЕДЕМ.

Річ у тім, що в деяких випадках організаціям громадського сектору зробити оцінки легше, ніж державі, оскільки вона не має доступу до необхідного рівня статистичних даних.

"Це і є сутність партнерства. Ми повинні ділитися наявними даними, збирати їх за допомогою різних дослідницьких методів та інструментів, щоб наступна Національна оцінка ризиків у 2025 році спиралася на більш широкий спектр інформації, знань і статистичних даних. Наша мета - забезпечити максимально об'єктивне та ефективне оцінювання," - зазначила експертка.

Вона зазначила, що в Україні така оцінка здійснюється кожні три роки. Цей процес слугує важливим засобом підтвердження високої репутації та надійності українських підприємств і неприбуткових організацій для партнерів як всередині країни, так і за її межами.

"Фактично, з метою визначення рівня ризиковості, яку нестимуть неприбуткові організації у майбутній Національній оцінці ризиків, було створено методологію для незалежної оцінки ризиків неприбуткових організацій громадянського суспільства України. Цю методологію ми зараз представляємо," - зазначила Ісічко.

За словами організаторів заходу, презентація відбулася в рамках проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства", який реалізується ІСАР Єднання у співпраці з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та ЦЕДЕМ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку.

На 6 вересня заплановано презентацію звіту, підготовленого на основі результатів дослідження ризиків для українського громадського сектору із застосуванням нової методології.