Україна має можливість суттєво збільшити державний бюджет на сотні мільярдів гривень без необхідності підвищення податкових ставок, стверджує Гетманцев, обговорюючи перспективи детінізації економіки та результати проведеної роботи.

В Україні спостерігається один із найвищих показників тіньової економіки. Цілі сектори уникають сплати податків, а навіть великі підприємства намагаються завуалювати свої реальні доходи. У часи повномасштабної війни всі податкові надходження від бізнесу йдуть на потреби оборони країни. Ті, хто приховує свої прибутки, фактично позбавляють армію необхідних ресурсів.

Масштабна й тривала детінізація може принести до держбюджету додатково близько 500 млрд грн щороку. Цього б, наприклад, вистачило, щоб повністю покрити дефіцит у бюджеті на оборону у 2024-му.

Про те, чому в Україні такий високий рівень тіньової економіки, що вже зроблено для покращення ситуації і які є перспективи, читайте в другій частині інтерв'ю OBOZ.UA з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

- Останнім часом у зв'язку з розглядом питань щодо підвищення податків активно почали обговорювати тіньову економіку. Чому в Україні така висока тіньова складова?

Тіньова економіка в Україні виникла практично в перші роки незалежності та розвивалася паралельно з розвитком держави. Гіперінфляція на початку 90-х, активна бартерна система, масові випадки неплатежів, а також високий обсяг готівкових розрахунків, непрозора зовнішньоекономічна діяльність, недостатня ефективність державних інститутів, які завжди відставали у розвитку на кілька ступенів від тіньового сектору, незавершені реформи (зокрема, у сфері приватизації) та корупційні схеми – все це сприяло зростанню тіньової економіки до нинішніх масштабів, з якими ми сьогодні стикаємося.

Згідно з прогнозами Міністерства економіки, до початку військових дій тіньова економіка становила приблизно 32% від валового внутрішнього продукту. Який стан справ на сьогодні?

Визначення масштабів тіньової економіки залишається складним завданням, адже оцінки з різних джерел варіюються від 25% до 50% ВВП до початку війни. Держава часто надає перевагу заниженим показникам, що ускладнює ситуацію. Під час конфліктів, як показав досвід 2014-2015 років, рівень тіньової економіки зазвичай зростає. У воєнний час тіньова економіка може виконувати роль буфера, захищаючи від кризових явищ і падіння економіки, одночасно збільшуючись завдяки новим можливостям, які виникають внаслідок ослаблення держави та використання шахраями "нових каналів" для власного збагачення.

Я вже згадував, що в умовах війни суспільство розділяється на дві категорії: на тих, хто готовий пожертвувати всім заради перемоги, і на тих, хто прагне скористатися війною для власної вигоди. Останні маніпулюють державними пільгами, які надаються для гуманітарних цілей чи забезпечення військовим обладнанням, використовуючи їх у своїх інтересах.

Тіньова економіка існує в усіх країнах, проте в Україні її масштаб є суттєво вищим, ніж у багатьох інших державах, згідно з оцінками ЄС та ОЕСР. Існує поширене переконання, що причина високого рівня тіньової економіки в Україні полягає виключно в високих податках. Однак це не відповідає дійсності. Приклади розвинених країн ЄС, де податкові ставки вищі, ніж в Україні, а рівень тіньової економіки значно нижчий, підтверджують цю тезу.

Чи не є це також питанням податкової свідомості?

- Річ у тім, що пакт між державою і громадянами, який склався на теренах пост-СРСР, толерував корупцію на всіх рівнях. А є європейський пакт із нульовою толерантністю до корупції, де нікому у "страшному сні" не спаде на думку давати хабаря, наприклад, судді у Великій Британії. Існує прямий зв'язок між тіньовою економікою і рівнем доходів. Чим вища тінь, тим менші доходи. Тому ми маємо остаточно демонтувати кланову-олігархічну систему та перейти на європейський пакт щодо сприйняття корупції у суспільстві, побудувавши відповідні сильні інститути. Тоді рівень тіньової буде знижуватися. Тут є певні здобутки за останні роки, і, до речі, останні затримання якраз свідчать про те, що з корупцією, яка існувала десятиріччями, нарешті почали боротися.

Які дії вжити?

- Відповідь очевидна. Потрібно прискорювати реформи, швидше осучаснювати законодавство (зокрема й закривати дірки, які використовуються тіньовим сектором), усувати чинники, які допомагають збереженню корупції та тіньового сектору (завершувати врешті-решт приватизацію, зробити радикальну дерегуляцію та скорочення тиску й рівня втручання держави в економічні процеси, підвищувати професійність і доброчесність державного апарату, цифровізувати державні послуги, мінімізуючи контакт їхнього отримувача з чиновником, посилювати органи, які мають протидіяти тіньовій економіці та корупції). Все це є в програмах усіх без винятку політичних сил. Однак кожен із цих кроків, спрямований на реальну, а не удавану детінізацію, спричиняє неабиякий супротив із боку тіньовиків, які торпедують будь-яке рішення, начебто захищаючи інтереси кого завгодно: споживачів, маленьких підприємців, пенсіонерів, але насправді захищаючи інтереси власних кишень.

Це складна робота і важкий шлях, який ми повинні пройти разом, якщо хочемо бути членами ЄС. І на цьому шляху Україна не є унікальною. Є приклади Румунії, Болгарії, яким знадобилося 16 років спеціальної процедури, аби пройти цей шлях уже після набуття членства в ЄС. Але ми маємо зробити це швидше.

Усі вказані вами пункти стосуються довгострокових інституційних змін. Проте в умовах війни та дефіциту бюджету, що сягає 500 млрд грн, необхідні термінові заходи. Сьогодні жодна значна економічна зустріч за участю вищого політичного керівництва та представників бізнесу не проходить без обговорення проблеми детінізації. Які кроки можна вжити негайно?

Наслідки тіньової економіки виявляються у формі зменшення бюджетних надходжень, спотворення конкурентного середовища, ускладнення залучення інвестицій, недостатнього захисту прав споживачів та низького рівня соціальних гарантій. Високий обсяг тіньової діяльності виступав своєрідним буфером під час шоків, викликаних початком масштабної війни (згадаємо хоча б ринок пального), проте сьогодні це стає фактором, що підриває потенціал оборонного сектору та економічного відновлення. Тому ми паралельно реалізуємо дві стратегії: створюємо потужні інститути, зокрема в рамках переговорів щодо вступу до ЄС, і ліквідуємо схеми, які підтримують тіньову економіку.

Я не поділяю думку щодо "тривалих інституційних реформ". Існують приклади, які демонструють, що реформи можна здійснювати набагато оперативніше, усуваючи тіньові практики та встановлюючи порядок:

Запуск ринку землі. Нам знадобилося менше ніж два роки, щоб повністю реалізувати ринок сільськогосподарських земель, який існував у тіні протягом майже двадцяти років дії так званого мораторію. Протягом цього часу операції з землею відбувалися, але виключно за неофіційними схемами, за готівку і без належного документального оформлення. Тепер ринок функціонує вже три роки – кожен бажаючий має можливість відстежувати всі угоди, дізнаватися реальну вартість землі в залежності від її стану та регіону, а також проводити динамічний аналіз.

Легалізація гральної індустрії триває менше двох років. Протягом більше десяти років існувала заборона на цю діяльність, але тисячі ігрових закладів продовжували функціонувати в Україні, яскраво освітлені вогнями у кожному куточку країни. Ми не лише вивели їх із тіні, а й поступово змусили дотримуватися нових правил. Це питання пов'язане з "ігровою" сферою, але також стосується усунення лазівок у банківській системі та закриття установ, що підтримували нелегальні фінансові потоки та систематично порушували закони у сфері відмивання грошей (такі як Айбокс і Конкорд). Важливу роль у цьому процесі зіграла профільна парламентська тимчасова слідча комісія, яка займалася питаннями грального бізнесу. Внаслідок цих зусиль доходи державного бюджету від гральної діяльності зросли з 204,8 млн грн за весь 2021 рік до 11,7 млрд грн лише за вісім місяців 2024 року.

Ринок пального. Якщо порівнювати 2021 рік із 2024-м, маємо підвищення податкової ефективності з ПДВ на 48,3% (гуртова торгівля) і на 53,2% (роздріб). А платежі до бюджету 2024 року порівняно з 2023-м (8 міс. 2024 р. до 8 міс. 2023 р.) виросли на 45,1%.

Аналіз ринку алкогольної продукції показує, що в 2024 році податкова ефективність з ПДВ зросла на 35,7% у порівнянні з 2021 роком. Крім того, легальні доходи за восьмі місяці 2024 року зросли на 28% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року.

Торгівля електронікою. У 2024 році податкова ефективність з ПДВ зросла в 2,6 рази в порівнянні з 2021 роком, а в порівнянні з 2023 роком — на 76%. Також суттєво зросли відрахування.

Протягом восьми місяців цього року внески ювелірної індустрії до державного бюджету зросли на 115,8%.

Існують ситуації, коли реформи виявляються зайвими. У таких випадках достатньо впровадити конкретні управлінські рішення, більшість з яких є досить простими.

Дерегуляція. Рік був присвячений аналізу ситуації, в результаті якого стало зрозуміло, що замість очікуваних 160-180 дозвільних документів, в державі нараховується понад 1,3 тисячі. У межах року є можливість усунути або оптимізувати близько тисячі регуляторних актів і процедур. Адже кожен із таких зайвих та непотрібних інструментів, що обмежує певну сферу, сприяє збереженню "тіньової" економіки. Вже затверджено план дій, спрямований на дерегуляцію, який повинен забезпечити прогрес у цій сфері до кінця 2024 року.

Запуск "єдиного кабінету" митниці та податкової. Над цим питанням працювали роками - створювали навіть спеціальні органи для вирішення такого "надзвичайно складного" завдання (Міндоходів Клименка, Держфіск), а все можна було зробити на декілька порядків простіше, у межах звичайної міжвідомчої взаємодії та координації...

Це лише деякі приклади. Тому не завжди потрібні реформи - іноді достатньо просто припинення толерування тіні, зловживань і корупції. Хіба раніше не був відомий рівень корупції та покриття тіньових схем у податковій? Про це завжди знали всі - "тарифи", частки, хто які питання вирішує, хто виступає посередником... Достатньо було запровадити солідарну відповідальність, декілька десятків разів змінити усю "вертикаль" у регіонах - і маємо помітне покращання ситуації. Так само буде і після перезавантаження митниці. Законопроєкт має бути схвалений ВР у вересні в цілому.

- Який результат для бюджету дали ці кроки?

Я вже наводив часткові приклади по різних галузях. Проте детінізація — це не лише питання збільшення податкових надходжень до державного бюджету. Вона, насамперед, стосується забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку, що, у свою чергу, сприяє зростанню обсягів зареєстрованої економічної діяльності, тобто офіційних продажів, виплат заробітної плати тощо. Як голова відповідного парламентського комітету, хочу зосередитися на податковому аспекті детінізації.

Ми спостерігаємо значне перевищення запланованих показників по податкових надходженнях загального фонду державного бюджету за цей рік. У період з січня по серпень 2024 року виконання плану доходів Державною податковою службою склало 110% (+63,3 млрд грн), а Державною митною службою - 103,3% (+12 млрд грн). Таким чином, за перші вісім місяців ми отримали перевиконання плану в розмірі 75 млрд грн. Очікується, що за підсумками року це перевищення становитиме близько 100 млрд грн.

Це, зокрема, значною мірою пояснюється детінізацією економічних відносин. Бо макропрогноз, який закладався у бюджет-2024, що схвалювали наприкінці 2023 року, сильно не змінився. Так, маємо трохи більшу девальвацію офіційного курсу гривні, але з іншого боку - прогноз ВВП на 2024 рік (реальне зростання і номінальний обсяг) трохи погіршився. Водночас ставки податків (окрім підвищення ставки податку на прибуток для банків) не змінювалися.

Тепер до конкретних цифр, що свідчать про наші здобутки у цьому напрямі. Динаміка зростання надходжень із ПДВ (сальдо) за 8 місяців 2024 року (до 8 місяців 2021 року) становить плюс 72,9%, або 73,8 млрд грн, при катастрофічному падінні економіки у 2022 році, а податкова ефективність з ПДВ (без урахування найбільш постраждалої енергетики) зросла на 14,8%. Доходи загального фонду державного бюджету (сальдо) за 8 місяців 2024 року порівняно з мирним 2021 р. зросли на 285,5 млрд грн, або на 169,7%.

- Ви згадали про детінізацію ринку підакцизної продукції. Утім, ринок контрафактної тютюнової продукції збільшився. Чому так?

- Ринок історично складається з двох частин. Перша - це великі транснаціональні компанії, до яких у держави практично немає питань щодо податкової дисципліни. Друга частина - це національні товаровиробники, які історично грішили продажем підакцизної продукції без сплати акцизу. Я вже говорив про це - правоохоронці та фіскали не помічали цієї злочинної діяльності десятиріччями. Ми неодноразово на Комітеті вимагали вжиття відповідних заходів - і ось нарешті в травні цього року протиправну діяльність було припинено, тривають обшуки. Тут хочу відзначити професійну та злагоджену роботу БЕБ і ДПС, попри шалений супротив тіньовиків, які використовують усе: від прямих погроз до тітушок.

Власне, вже в червні-серпні ми побачили перетік із тіньового ринку до бюджету. Відрахування акцизу від тютюну збільшилося на 30%, або на 6,5 млрд грн, а виторги (серпень до січня 2024 року) зросли на 31,6%.

Також було відкликано ліцензії у деяких виробників, чия контрафактна та нелегальна діяльність існувала протягом багатьох років. Це вірне рішення, яке заслуговує на підтримку.

- Скільки коштів може отримати бюджет за рахунок детінізації і що заважає це зробити?

Потенціал значний. Згідно з нашими оцінками, це може становити близько 500 мільярдів гривень на рік у вигляді бюджетних надходжень. Це передбачає, що всі незареєстровані та неформальні економічні активності будуть виведені з тіні, або принаймні їх більша частина. Кожен найменший підприємець буде видавати чек, з кожної реалізації товару буде сплачуватись податок, а контрабанда зведеться до мінімуму або повністю зникне. Це наш амбітний план, але досягти його не вдасться за один день. Загалом, ми оцінюємо потенціал додаткових надходжень у 80-100 мільярдів гривень щорічно. Це підтверджується перевиконанням податкових планів у 2024 році, яке вже враховано Мінфіном у "ресурсному" законопроєкті на 100 мільярдів гривень. Це величезний додатковий ресурс, який вже сьогодні може слугувати альтернативою підвищенню податків.

Укотре акцентую, що високий рівень тіньової економіки в Україні - це похідна від кланово-олігархічної моделі економіки та державного управління. Ця система вибудовувалась 30+ років, і звісно, що пручається. Але її буде дотиснуто й остаточно демонтовано під час переговорів про вступ до ЄС, які ми почали.

Незабаром відбудеться перезапуск БЕБ і митниці, а також продовжиться функціональна реорганізація податкової служби. Реалізація диджиталізації фіскальних послуг та інших інституційних реформ допоможе вивести економіку з тіньового сектора та розширити податкову базу.