В Україні вводять штрафи для боржників за аліменти: які суми підлягають оплаті та як можна оскаржити рішення.

Сума штрафу за непогашені борги може варіюватися.

В Україні розмір штрафу за несплату аліментів варіюється залежно від терміну заборгованості і може досягати 50% від її загальної суми. Проте в окремих ситуаціях ці штрафи можуть бути оскаржені. Адвокат з питань сімейного права Павло Осадчий поділився з УНІАН інформацією про те, в яких випадках це можливо, як працює закон, якщо боржник перебуває за межами країни, а також як визначаються штрафи в разі наявності кількох виконавчих проваджень на різних дітей.

Раніше ми обговорювали, хто може отримати штраф за несвоєчасне поновлення паспорта.

За словами Осадчого, у правилах щодо штрафів за несплату аліментів немає якихось нових змін - ці норми вже давно передбачені законодавством і закріплені у Законі України "Про виконавче провадження" (стаття 71).

У цьому документі зазначено, що до боржника можуть бути застосовані штрафні санкції в залежності від тривалості накопичення боргу.

Адвокат пояснив, що на практиці, якщо виникає заборгованість, виконавча служба може тимчасово збільшити суму відрахувань із доходу боржника. Щоб зрозуміти, чим загрожує велика заборгованість по аліментах, фахівець навів приклад:

Якщо аліменти на одну дитину складають 25% від заробітної плати, і виник борг за кілька місяців, виконавці мають право стягувати до 50% доходу. У такій ситуації 25% буде спрямовано на поточні аліменти, а інші 25% - на погашення заборгованості. Як тільки борг буде повністю сплачений, розмір відрахувань знову знизиться до стандартних 25% від доходу.

Одночасно, відповідно до норм виконавчого провадження, не дозволяється стягувати з особи понад 50% її доходу, оскільки необхідно забезпечити наявність коштів для задоволення особистих потреб. У таких випадках законодавство встановлює певні правила.

"Навіть коли дитина досягає 18-річного віку, невиплачений борг не зникає - боржник все ще зобов'язаний його погасити. Крім того, можуть залишатися й інші обмеження, такі як заборона на виїзд за межі країни або управління автомобілем", - зазначає юрист.

Важливо усвідомлювати, яким чином визначається розмір штрафу за невиплату аліментів. Як зазначає Осадчий, для цього немає необхідності подавати позов до суду — достатньо звернутися до державного або приватного виконавця, що веде виконавче провадження, і повідомити про відсутність надходжень аліментів. При цьому слід також переконатися, що виконавче провадження вже було відкрито.

"Може бути ситуація, коли мати виграла суд і отримала рішення про стягнення аліментів у фіксованій сумі - скажімо, 5 тисяч гривень щомісяця. Однак вона не подала виконавчий лист до виконавчої служби і фактично не розпочала процедуру примусового стягнення. У такому разі, навіть якщо батько протягом двох років нічого не сплачував, офіційної заборгованості не буде", - пояснив адвокат.

Суттєво зазначити, що у випадку, коли чоловік має двох дітей від різних матерів і не виплачує аліменти на обох, заборгованість обчислюється окремо для кожного виконавчого провадження. "Наприклад, якщо батько має двох дітей і для кожного з них розпочато окреме провадження, то суми аліментів та штрафи нараховуються індивідуально по кожній справі", - пояснив фахівець.

Фахівець каже, що поширеною є ситуація, коли людина має рішення суду про сплату аліментів і щодо неї вже відкрито виконавче провадження, але вона намагається ухилитися від виконання своїх обов'язків. Наприклад, тривалий час офіційно не працює, змінює місце проживання та не повідомляє про це виконавчу службу або приховує свої доходи. У таких випадках державний виконавець може не лише нарахувати штраф, а й накласти арешт на майно, обмежити право керування транспортом або виїзд за кордон, навіть якщо із цим повязана робота боржника:

"Важливо врахувати, протягом якого часу він не виконував свої фінансові зобов'язання. Як правило, якщо цей період перевищує три місяці, можна розпочинати застосування штрафних заходів."

Серед потенційних обмежень можна відзначити можливість накладення арешту на майно боржника. Це може стосуватися не лише нерухомості, такої як квартири, земельні ділянки чи гаражі, а й рухомого майна — автомобілів, коштів на банківських рахунках або інших активів. Важливо зауважити, що арешт не веде до повного позбавлення права користування майном, а лише обмежує можливість його розпорядження (наприклад, продажу чи передачі).

У випадку, якщо борг не буде сплачено, активи можуть бути конфісковані та виставлені на продаж через електронні аукціони. Гроші, отримані від продажу, використовуються для погашення аліментів, а залишок буде повернуто боржнику, зазначив експерт.

Осадчий зазначив, що перебування платника аліментів за кордоном саме по собі не звільняє його від виконання рішення українського суду - гроші можна перераховувати на банківську картку матері дитини або на рахунок виконавчої служби. Водночас складнощі виникають у випадку, коли людина, яка перебуває за кордоном, не хоче платити.

Наприклад, відомо, що платник перебуває у Польщі, але не здійснює виплат. У такій ситуації неможливо просто так передати рішення українського суду для виконання в іншу країну. Спершу його слід офіційно визнати в тій державі, де проживає боржник, що означає проходження процедури імплементації (визнання) рішення українського суду за кордоном. Лише після цього воно може бути виконане відповідними органами цієї країни. Однак все залежить від конкретних обставин, зокрема від інформації, якою володіє мати: від країни, де знаходиться батько, до його роботи та доходу, який він отримує, - зазначає адвокат.

Осадчий зазначає, що насправді проблеми можуть виникати навіть у тих батьків, які старанно виконують свої зобов'язання щодо сплати аліментів. Він ілюструє цю ситуацію конкретним прикладом:

"Суд уже виніс рішення про стягнення аліментів на користь дитини, але мати тривалий час не подає виконавчий документ до виконавчої служби. Вона може зберігати його у себе кілька років, а потім раптово звернутися до виконавців і вимагати нарахувати заборгованість за весь цей період, а також додатковий штраф у розмірі 50%".

Юридичний експерт роз'яснив, чи є можливість оскаржити заборгованість за аліментами в даній ситуації та які кроки для цього потрібно вжити.

"Наявність боргу по аліментах не завжди призводить до автоматичного накладення штрафів. Для застосування санкцій важливо врахувати, коли виконавчий документ був поданий на виконання, а також чи є підстави вважати, що боржник свідомо уникав виконання своїх зобов'язань", - зазначає Осадчий.

Ще одна досить типова ситуація, за словами експерта, виникає, коли немає підтвердження того, що гроші були перераховані саме як аліменти. Наприклад, батько може регулярно надсилати кошти на картку матері дитини, але не зазначати в призначенні платежу, що це аліменти. Він сподівається на добросовісність матері, проте згодом вона може звернутися до виконавчої служби з заявою, що аліментів не отримувала.

В результаті ситуація стає неоднозначною. Батькові потрібно або прийняти нараховану заборгованість, або доводити в судовому порядку, що ці фінансові перекази мали на меті забезпечення дитини. Іноді виконавчі органи просять матір надати письмове підтвердження, чи отримувала вона кошти в якості аліментів. Якщо вона офіційно заперечує це, у батька виникає підстава для подачі позову до суду.

Схожі ситуації виникають і тоді, коли допомога надається не грошима, а в інший спосіб - наприклад, батько купує дитині одяг, продукти або оплачує житло.