Василь Махно, автор творів.
Війна спонукає до того, що українська культура долає кордони і глобалізується
Один з найвідоміших українських письменників наших днів Василь Махно майже чверть століття мешкає у Нью-Йорку. Свій 60-річний ювілей, у жовтні, він зустрічає з двотомником поезій та есеїв обсягом понад 1300 сторінок, що виходить у "Видавництві Старого Лева". Пан Василь уважно стежить за українською та американською політикою. Каже, війна змінила літературу, але критично оцінює українську воєнну прозу, як і художнє кіно: справжнє осмислення цих подій ще не наспіло...
НЕ СЛІД ЗАМИКАТИ НАШУ ЛІТЕРАТУРУ МЕЖАМИ КРАЇНИ
Пане Василю, вас вважають найвідомішим українським автором серед тих, хто проживає за кордоном. Чи приємно вам чути таку думку?
З початком масштабного конфлікту територія української літератури, як і науки, мистецтва та музики, значно розширилася за межами країни. Чимало українців викладають у вищих навчальних закладах, залучені до різноманітних програм та перебувають на резиденціях для письменників.
Українська література, і культура загалом, дуже легко долає кордони.
Коли я покидав країну двадцять чотири роки тому, обставини були зовсім іншими. Протягом ХХ століття українська література розвивалася одночасно в Україні та за її кордонами. Література діаспори формувалася, здавалося, в окремому контексті. Проте таких авторів, як Олександр Олесь, котрий оселився в Празі, чи Володимир Винниченко, що перебрався до Франції, важко вважати лише діаспорними митцями. Винниченко, проживаючи у Франції, певний час видавав свої книги в українських видавництвах та отримував гонорари з України, поки там не почалися репресії.
Отже, вважаю, що українську літературу та культуру не варто обмежувати лише межами нашої країни. Я вже давно це наголошую і починаю втомлюватися від необхідності повторювати ці слова.
І ми не є винятковими в цьому. Наприклад, тринідадський автор і лауреат Нобелівської премії В. С. Найпол проживав в Англії. Проте більшість його літературної спадщини була зосереджена на Тринідаді і Тобаго, а також частково на Індії, адже він мав індійське походження, оскільки його предки переселилися на ці карибські острови.
Цей явище сучасної світової літератури.
Яким чином ви б описали сучасний стан української літератури, що виникає в Сполучених Штатах?
Очевидно, що Нью-йоркська команда вже увійшла в історію. Юрій Тарнавський залишився останнім представником цієї легендарної формації.
Проте в цій ситуації присутні Оксана Луцишина та Олександр Авербух, які знаходяться у резиденції разом з Володимиром Рафеєнком, Олександром Фразе-Фразенко та Оленою Борисполець.
Гадаю, ми повинні говорити не про літературу в Америці, а про українську літературу в глобальному світі. Чимало українських письменників тепер мешкають у Відні, Берліні, Варшаві чи Кракові.
