(ВІДЕО) 1000 днів масштабного конфлікту: вартість свободи, оплачена людськими життями
Численні воїни, що віддали свої життя в боротьбі з окупаційними силами РФ, були добровольцями. Вони покинули звичне цивільне життя, аби відповісти на поклик захистити свою країну. Їхні рідні, залишившись наодинці з болем втрати, сподіваються, що пам’ять про ці героїчні жертви не зникне. Вони встановлюють прості маленькі прапорці, на яких вручну написані імена та дати загибелі.
"Це мій синочок Колпаковський Микола, 28 років. 26 грудня 2023 року він загинув у Старомайорську (Донецька область). Ми родом із Запоріжжя. Нам його не вистачає, це жах. Такий хлопець був хороший, не одружений ще був, нічого після себе не залишив, нікого. Хай буде проклята ця війна, ненавиджу її", -- говорить мати полеглого воїна Ірина Колпаковська.
Мати ще одного героя-бійця Світлана Кириченко прибула до Києва з Черкас, щоб оновити прапорець, який вона встановила на цьому меморіалі рік тому.
"[Я встановила прапор] з наміром, щоб хтось пройшов і згадав, що ця людина колись існувала, що вона пожертвувала своїм життям заради всіх нас. Щоб ми могли вільно спілкуватися українською мовою, щоб ми перебували серед своїх, і щоб, вибачте, чужі не з’являлися тут і не вказували, як мені жити", -- емоційно висловлює жінка.
Перші прапори з'явилися на цій території в травні 2022 року, незабаром після того, як російські війська були вигнані з Київської області, і загроза окупації столиці минула. Протягом часу, поки триває повномасштабне вторгнення, трава пожовкла, а між тисячами прапорів утворилися стежки, що нагадують кладовище. Окрім того, з'явилися портрети українських героїв, біля яких завжди можна знайти свіжі букети квітів.
Міська адміністрація не здійснює контроль над меморіалом на Майдані Незалежності, який давно перетворився на символ українських революцій. Поряд з ним практично щодня проходять похоронні церемонії для військових. Меморіал постійно розширюється, слугуючи нагадуванням про ту ціну, яку Україна сплачує за свою незалежність.
