Відмова від транзиту: Україна представила інноваційну модель постачання газу до Європи.

Київ, Баку та Братислава обговорюють не лише транзит газу, а й альтернативний варіант його постачання через Україну. У чому він полягає і чи є перспектива, що в ЄС продовжать отримувати газ через Україну в 2025 році, - у матеріалі спецкореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

До 2025 року залишається два з половиною місяці, але досі не зрозуміло, чи з січня продовжиться постачання газу до Європи через Україну. Контракт "Нафтогазу" з "Газпромом" на транзит російського газу закінчується 31 грудня. Київ на найвищому політичному рівні вже заявив, що контракт продовжуватись не буде. Але для продовження постачання газу через Україну таки є варіанти.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС вирішили поступово відмовитися від російського газу до 2027 року. Більшість із них знайшли альтернативні джерела та шляхи доставки енергоресурсів, і вже практично не залежать від транзиту російського газу через Україну.

У Європейському Союзі готові зупинити угоду "в будь-який момент", як раніше вказала єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон у травні. В інтерв'ю для РБК-Україна вона підкреслила, що відновлення переговорів щодо газового транзиту можливе лише після виведення російських військових з території України.

Однак деякі країни до останнього часу були і залишаються зацікавленими у постачанні газу саме через Україну, оскільки цей шлях коротший і, отже, дешевший. Серед них - Угорщина, Австрія та, насамперед, Словаччина.

Проте, якщо навесні цього року угорські державні службовці ще піднімали питання про продовження транзиту газу через Україну, то наразі це питання практично не обговорюється. Будапешт успішно налагодив імпорт газу з Росії через "Турецький потік" і має намір навіть збільшити обсяги постачань у 2025 році. Австрія, у свою чергу, планує повністю відмовитися від газу "Газпрому" та перейти на постачальників з Північної Африки з 2025 року. Словаччина ж досі не змогла знайти альтернативні джерела, тому транзит газу через Україну залишається для неї критично важливим.

Словаччина потребує приблизно 2 мільярди кубометрів газу на рік для власних потреб. У випадку, якщо Братислава перестане отримувати газ через Україну, що купується у Росії за значними знижками, це може призвести до негативних наслідків у внутрішній політиці, оскільки ціни на газ можуть зрости. Це, в свою чергу, може знизити рівень підтримки уряду Роберта Фіцо серед населення. Як повідомляють джерела, подібні занепокоєння обговорюються словацькою стороною під час деяких міжнародних конференцій.

Оскільки існує ризик зупинки транзиту газу через Україну, з початку року Словаччина активно шукає нових постачальників. У результаті вибір зупинився на Азербайджані. Баку готовий обговорити різні можливості. "На даний момент Азербайджан постачає газ у вісім країн. Сподіваюся, що Словаччина стане дев'ятою", - зазначив президент Азербайджану Ільхам Алієв у травні цього року.

Азербайджан має намір поступово збільшувати постачання газу до Європи. 2023 року він експортував туди близько 12 млрд кубометрів газу, 2024-го планує вже 13 млрд. Це майже половина всього експорту азербайджанського газу.

Географія постачань продовжує розширюватися. З 1 вересня азербайджанська нафтогазова компанія SOCAR почала постачання газу до Хорватії. Крім того, SOCAR експортує газ до Болгарії, Угорщини, Греції, Грузії, Італії, Румунії, Сербії, Словенії та Туреччини. Баку розпочав збільшення постачань до цих країн з 2021 року завдяки Трансадріатичному трубопроводу. До кінця 2027 року планується підвищити обсяг поставок до Європейського Союзу до 20 мільярдів кубометрів на рік.

У травні голова НАК "Нафтогаз України", Олексій Чернишов, зустрівся з президентом SOCAR, Ровшаном Наджафом. На зустрічі обговорювалися можливості співпраці у сфері нафтогазу, зокрема, варіанти зберігання азербайджанського газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ), як повідомила НАК. Водночас, на той час питання зберігання газу та його транзит залишалися майже не пов'язаними.

Голова НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов зустрівся з президентом SOCAR Ровшаном Наджафом (зображення: Facebook О. Чернишова).

У липні Володимир Зеленський підтвердив, що питання постачання газу з Азербайджану через територію України знаходиться на порядку денному. "Цим займаються відповідні державні органи... Переговори продовжуються", - зазначив Зеленський.

Насправді обговорення питання постачання азербайджанського газу через Україну переговорами назвати поки що складно. Конкретних пропозицій ще не було від жодної зі сторін. До цього часу тема обговорюється лише на рівні консультацій, причому у робочому порядку.

"Це важко назвати переговорами. Хоча йдеться про певні двосторонні зустрічі, проте конкретно та детально нічого не розглядається," - зазначив джерело, яке має інформацію про обговорення "транзитної" теми.

РБК-Україна не змогла отримати офіційні коментарі щодо процесу консультацій з питання газового транзиту ані від українських, ані від азербайджанських представників.

Основним учасником таких консультацій від України є НАК "Нафтогаз України". Хоча в деяких випадках тема постачання газу торкається і зустрічей урядового рівня. І зараз, за інформацією кількох джерел видання, концепція можливого співробітництва кардинально змінилася.

Українська сторона змінила свою позицію і більше не акцентує увагу на транзиті. Натомість, вона пропонує інший варіант, який не буде юридично класифікуватися як транзит. Основна ідея цієї альтернативи полягає в тому, що власник газу спочатку закачує його на зберігання в підземні сховища газу (ПСГ), а потім може використовувати його на свій розсуд. Подібні пропозиції були висунуті Азербайджану та Словаччині кілька місяців тому.

Сховища газу перебувають під контролем "Нафтогазу". Оператор ГТСУ відповідає лише за магістральні газопроводи. Тому саме НАК здійснює консультації з української сторони, а не Оператор ГТС.

Згідно з новими умовами, якщо Азербайджан розпочне постачання газу, він зможе реалізовувати його на біржі або через контракти, враховуючи ринкову ситуацію та потреби країн Європейського Союзу. У випадку біржової торгівлі, компанія SOCAR, яка, ймовірно, буде займатися цим процесом, матиме можливість отримати значний прибуток під час цінових піків.

Якщо Словаччина прийме цю пропозицію, вона зможе купувати газ на кордоні між Україною та Росією або в місці, де він входить з Азербайджану до Росії. Потім газ можна буде закачувати в підземні сховища в Україні і використовувати за потребою, як для власних потреб, так і для продажу третім країнам. Досі словацькі компанії Eustream і SPP, за оцінками колишнього голови ОГТСУ Сергія Макогона, заробляли до 15 мільярдів доларів на рік завдяки транзитним платежам та комерційній націнці, переважно за рахунок перепродажу газу, зокрема до Німеччини. Також малоймовірно, що Угорщина та Австрія відмовляться від продовження імпорту газу після його покупки.

Такий механізм постачання більше не буде вважатися транзитом з юридичної точки зору. З української перспективи це розглядатиметься як реекспорт газу.

На даний момент остаточна відповідь стосовно цієї пропозиції не надійшла ані з Баку, ані з Братислави.

Але в ній є одна ключова умова - кожна зі сторін має вирішити з РФ питання безпеки. Тобто треба буде домовитись, щоб об'єкти газотранспортної системи України не потрапляли під обстріли.

Зруйнований внаслідок російських атак об'єкт газотранспортної системи України (зображення: прес-служба ОГТСУ)

Джерела видання, які добре обізнані в цій справі, повідомили, що Азербайджан значно зменшив інтерес до постачання газу до Європейського Союзу та не порушує це питання вже близько чотирьох місяців. "Вважаю, що зниження активності Баку до майже нуля пов'язане з позицією Росії, яка так чи інакше повинна бути залучена в цей процес", - зазначив один із співрозмовників.

Участь Росії в постачанні газу з Азербайджану до Європейського Союзу через територію України є практично неминучою. По-перше, природний газ все одно йтиме в Україну, проходячи через російську територію, оскільки немає прямого маршруту для доставки з Азербайджану. На цей момент Москва не надала дозволу на транзит газу через свою територію жодній країні, включаючи Азербайджан, Казахстан та Туркменістан, хоча ці держави вже давно висловлювали намір постачати газ до ЄС та України.

Угоду, що передбачає взаємний доступ до трубопровідного транспорту, а саме можливість транзиту через газотранспортну систему Росії, планували затвердити в рамках СНД ще в 2013 році – всього через півроку після старту зони вільної торгівлі СНД. Проте Москва активно перешкоджала цьому процесу, прагнучи утримати монопольні позиції в постачанні газу до Європи через територію України.

Наразі, якщо Баку отримує згоду на транзит, це може стати вимогою для Ашхабада і Астани. На даний момент газ із Туркменістану та Казахстану постачається до європейських країн через територію Азербайджану та Туреччини.

Другий аспект полягає в тому, що Азербайджан здатен самостійно забезпечити постачання лише до 5 мільярдів кубометрів газу. Як повідомили джерела видання, в Баку саме таку цифру вважають оптимальною. Проте, щоб досягти цієї мети, країні, імовірно, доведеться змінити маршрути постачання частини газу з "Турецького потоку" в бік України. Для транзиту таких обсягів це, безумовно, недостатньо, проте для закачування в підземні сховища газу цілком вистачить.

Директор спеціальних проектів центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що Азербайджан не перенаправлятиме газ з "Турецького потоку" на український напрям, щоб не ризикувати відносинами з Анкарою. "Зменшити транзит через Туреччину Азербайджану буде собі дорожче. Це буде не вигідно найближчому партнеру Азербайджану", - зазначив Рябцев у коментарі РБК-Україна.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм "Центру Разумкова", висловив думку, що Азербайджан не зменшить постачання газу через Туреччину в інтересах транзиту до України. "Газ, який Азербайджан постачає, вже законтрактований у рамках "Турецького потоку", тому вони не мають наміру порушувати ці угоди. Якщо Азербайджан прийме рішення перенаправити газ на Україну, це може зашкодити їхній репутації і призвести до втрати клієнтів, які можуть перейти до "Газпрому", - зазначив Омельченко в інтерв'ю РБК-Україна.

Отже, можна висловити припущення, що в поставках може міститися певна кількість російського газу. Проте, яка саме частка буде присутня, на даний момент залишається невідомим.

Навіть якщо Азербайджан зможе самостійно забезпечити необхідні обсяги газу, навряд чи Росія погодиться на такий сценарій. Для Москви важливо зберегти постачання свого газу до Європейського Союзу, про що вже йшлося у матеріалах РБК-Україна ще в серпні. Росія прагне отримати як економічну вигоду — продовжувати заробляти на продажу газу в ЄС, так і політичну — демонструвати, що Європа не може обійтися без російських енергоресурсів. Транзит дозволяє досягати таких цілей, в той час як пропонований Україною варіант не сприяє цим інтересам, оскільки в разі відсутності російських поставок Європа зможе обійтися без них. Таким чином, для Москви немає реальної вигоди в наданні дозволу на транзит лише азербайджанського газу без хоча б частки російського.

У разі схвалення плану щодо закачування газу в українські підземні сховища, "Нафтогаз" матиме можливість отримувати додаткові доходи завдяки платам за зберігання газу. Окрім цього, незалежно від того, чи йдеться про контракт, чи про постачання газу для зберігання, тариф на транспортування газу по території України від східного до західного кордону зазнає значного підвищення.

На даний момент тариф за транзитним контрактом складає 2,66 долара за транспортування 1 тисячі кубометрів газу на відстань 100 км. Цей тариф був встановлений у 2019 році, враховуючи річний обсяг транзиту в 45 мільярдів кубометрів.

З огляду на те, що обсяги газових транзитних поставок зменшилися майже в три рази до 14 мільярдів кубометрів, чинний тариф насправді є значно заниженим. У випадку, якщо постачання зменшаться до 5 мільярдів кубометрів, попередні розрахунки свідчать, що тариф може зрости до 16 доларів, що є шістьма разами більше. Проте, остаточне рішення щодо тарифу буде ухвалено НКРЕКП.

Однак цей фінансовий "плюс" для України все одно буде непорівнянний із доходами Росії. "Газпром" у будь-якому разі отримуватиме певну суму від транзиту (азербайджанського газу), плюс плату за газ, якщо він буде використаний на додаток до азербайджанського. Точні цифри виручки назвати складно, але приблизно для Росії вона буде в межах кількох мільярдів доларів на рік. А для України, за оціночними підрахунками експертів, обмежиться кількома сотнями мільйонів.

У підсумку Росія може виявитися у значно більшому виграші від поставок газу через Україну, ніж сама Україна, яким би шляхом вони не відбувались. Крім того, Україна, продовжуючи надавати послуги з транспортування газу до ЄС, продовжуватиме сприяти наповненню бюджету Росії. Також вона фактично підтримуватиме уряди Фіцо та Орбана (якщо Угорщина розпочне закупівлю цього газу).

Прем'єри Угорщини та Словаччини, Віктор Орбан і Роберт Фіцо (зображення: Getty Images)

"Якщо буде транзит, то триматимуться ці режими (Фіцо та Орбана - ред.), які й надалі блокуватимуть нам усі важливі питання і щодо євроінтеграції, і з військової підтримки. Тож ми програватимемо і політично, і економічно. Якщо у Фіцо та Орбана не буде дешевої нафти та газу, то вони дуже скоро втратять владу", - вважає Омельченко.

Водночас він надає можливість транспортувати газ європейським споживачам з третіх країн через територію України, згідно з варіантом, про який повідомляло РБК-Україна у березні. Мова йде про резервування потужностей газотранспортної системи (ГТС). Щомісяця країни, такі як Словаччина або Угорщина, а також інші покупці газу, зможуть резервувати потужності для транспортування газу, закупленого в Азербайджані або навіть у Росії. У такому випадку Україна отримає можливість реагувати на будь-які політичні атаки з боку лідерів цих країн.

"Конкурс на використання потужностей відбувається щомісяця. Ми будемо тримати їх у певній готовності. У випадку будь-яких невідповідностей, конкурс не буде оголошено", - зазначив Омельченко в коментарі для РБК-Україна.

Один із високопосадовців у приватній бесіді висловив припущення, що з 2025 року ймовірність продовження транспортування будь-якого газу через територію України до Європейського Союзу буде практично нульовою. У разі прийняття політичного рішення про зупинку цього процесу, знайти економічні обґрунтування для таких дій не складе труднощів. Це можна реалізувати, зокрема, шляхом встановлення тарифу на транспортування, який, з урахуванням усіх існуючих ризиків, може бути таким, що зробить угоду з купівлі-продажу газу невигідною для всіх учасників.

Крім того, питання додаткових постачань газу Словаччина має узгодити із Брюсселем. Але в ЄС не бачать необхідності цього. Більше того, Кадрі Сімсон попередила країни-члени об'єднання про політичну небезпеку нових домовленостей із залученням Росії. "ЄС може жити без цього російського газу. І якщо країни-члени віддадуть перевагу продовженню імпорту російського газу, і вони робитимуть це навіть поза контрактом, або якщо вони захочуть підписати нові угоди щодо нових потужностей, - хочу пояснити, що це не обов'язково. Це політичний вибір, і він небезпечний. І ми маємо пам'ятати, що вартість відносин з Росією вимірюється не лише ціною на газ, а й втраченими в Україні життями", - заявила вона 16 жовтня за підсумками засідання Ради ЄС з енергетичних питань.

Якщо обсяги транзиту газу до Європейського Союзу зменшаться або зовсім припиняться, Україні слід бути готовою до зростання тарифів на транспортування газу в межах країни. В даний момент близько 75% цих тарифів покриваються з доходів від транзиту. У випадку їх відсутності, підвищення тарифів може бути значним. "Від коригування тарифів не уникнути - це факт. Якою буде величина підвищення, залежатиме від обсягів транзиту, які ми матимемо з початку нового року, а також від того, чи буде він взагалі", - зазначив співрозмовник.

Згідно з оцінкою Макогона, незважаючи на номінальні зміни, тариф на транспортування газу не підвищиться суттєво. "На сьогоднішній день вартість транспортування газу в межах внутрішньої системи складає приблизно 0,2 грн за кубічний метр. За моїми підрахунками, у випадку відсутності транзиту ця сума не перевищить 0,6 грн за куб", - зазначає він. Макогон також додав, що з урахуванням сучасних цін на газ для комерційних споживачів, загальна вартість постачання зросте максимум на 3%, що не є критичною зміною.

Населення не відчує впливу підвищення тарифів, оскільки вартість транспортування вже включено в загальний тариф на газ, який на даний момент становить 7,96 грн за кубометр. Підвищення тарифу на транспортування призведе до зниження доходів компанії "Нафтогаз" через зростання виплат за тарифом ОГТСУ.

Крім того, без транзиту Україна втратить можливість замінювати свій газ для використання взимку у східних регіонах - транзитним. Це збільшить витрати власного газу через необхідність прокачувати його зі сховищ, що знаходяться на заході країни. Але, виходячи з технічних можливостей та запасів газу ГТС, труднощів із цим виникнути не повинно. Уся система вже двічі пройшла тестування такого варіанту, і співрозмовники видання в уряді запевняють, що збоїв у її роботі не повинно бути.