Експерт вважає, що уряд прагне максимально використати можливості ФОПів, посилаючись на "вимоги Міжнародного валютного фонду".

Кредитор ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, за допомогою яких країна повинна наповнювати бюджет.

Багато з ініціатив, які в медіа представляються як "вимоги Міжнародного валютного фонду", насправді є пропозиціями Міністерства фінансів України, а не позицією самого Фонду.

Цю інформацію в коментарі для УНІАН озвучив Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України.

"Ще раз українська влада, апелюючи до "вимог Міжнародного валютного фонду", аналізує неприємні нововведення в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців другої та третьої групи. Цей метод давно став традиційним в українській політиці, проте поточна ситуація відкриває нові аспекти", - підкреслює Непран.

На відміну від минулих десятиліть, зазначає експерт, місія Міжнародного валютного фонду та його представництво в Києві активно взаємодіють з асоціаціями бізнесу, проводять консультації, збирають статистичні дані та вивчають перешкоди та виклики. Таким чином, підприємці добре розуміють, де закінчуються вимоги міжнародних партнерів і де починаються капризи держави.

За його словами, Міжнародний валютний фонд виконує функцію оцінки фіскальних ризиків, таких як бюджетний дефіцит, недостатність доходів та неефективність адміністрування. Однак Фонд ніколи не вказує на конкретні податкові інструменти, які уряд повинен використовувати для усунення цих ризиків.

"Яким саме шляхом збалансовувати бюджет - рішення української влади. Тому приписування МВФ непопулярних заходів, таких як підвищення податків для ФОПів, є некоректною інтерпретацією. Фонд вказує на проблему, а спосіб її вирішення пропонує уряд. І часто цей спосіб найпростіший", - констатує заступник голови ТПП.

Отже, "побажання МВФ" часто виявляються ініціативами українських державних службовців, зазначає Непран.

При цьому він вказав, що ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні.

Непран визначає чотири основні ролі, які підприємці виконують у повсякденному житті українців:

Спрощена система оподаткування не ідеальна і може містити в собі ряд можливостей для зловживань, погоджується Непран. Такі схеми можуть включати зарплатні ФОПи, або поділ компаній на десятки ФОПів, чи використання спрощеної системи для великих операцій.

У цьому контексті спостерігається дисбаланс у податкових зобов'язаннях між різними формами підприємництва, такими як фізичні особи-підприємці (ФОП) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Це призводить до того, що вибір організаційної структури часто базується не на економічній доцільності, а на відмінностях у податковому навантаженні.

Заступник голови Торгово-промислової палати підкреслює, що контролюючі органи не здійснюють адресного контролю за підприємствами, що користуються спрощеною системою оподаткування. Замість того, щоб зосереджуватися на роботі з порушниками, ініціюються загальні зміни для всіх, що є малоефективним рішенням.

Непран підкреслює, що ініціативам чиновників часто бракує якісної аналітики та моделювання. Податкові рішення в Україні традиційно ухвалюють без оцінки впливу на ринок праці, рівень тінізації, поведінку платників та макроекономічні показники.

Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час, в тому числі під час прийняття бюджету на 2026 рік. Навіть голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев свого часу обіцяв, що до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде.

Зі свого боку, бізнес, зокрема Українська Рада Бізнесу, закликав МВФ переглянути підхід і концентруватися на покращенні адміністрування, підсиленні аналітики та адресній боротьбі зі схемами.

Останній пункт цілком збігається з рекомендаціями Нацбанку та податкової щодо зарплатних ФОПів. Вони прямо кажуть, що ФОП, який виконує ті самі функції, що й штатний працівник, - це прихована зайнятість. Цю норму потрібно перевести у площину обов'язкового виконання, впевнений Непран.

Заступник голови ТПП вказує на те, що ФОПи - не фіскальна, а соціальна та економічна опора, особливо у воєнний час. Статистика минулих п'яти років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу.

"Основна проблема - не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові ж зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу", - пояснює Непран.

Експерт переконаний, що державна увага повинна бути переорієнтована з "універсальних рішень" на більш цілеспрямовану діяльність контролюючих структур, з врахуванням рекомендацій Національного банку України, Державної податкової служби та сучасних аналітичних інструментів. Водночас Непран не поділяє думку, що українські підприємці незабаром залишаться без фінансових ресурсів.

"Найближчим часом малоймовірні кардинальні зміни в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців, - запевняє він."

Українські аналітичні центри виступили зі спільною заявою, що урізання податкових пільг для самозайнятих підприємців, як того нібито вимагає МВФ, призведе до втрати державою близько 1,5-2% ВВП, або 150-180 мільярдів гривень.

Економіст Олег Пендзин висловив впевненість, що нова програма Міжнародного валютного фонду не залишить українських фізичних осіб-підприємців без фінансування у найближчій перспективі. Він зазначає, що влада має звичку відкладати виконання умов кредитора, тому спрощена система оподаткування зберігатиметься ще деякий час.