Чи планує Росія здійснити агресію проти Балтійських країн? Експерти проаналізували потенційні загрози. | УНН


Експерти вважають сценарій повномасштабного вторгнення рф у Балтію малоймовірним через брак ресурсів. Можливі лише гібридні провокації та тиск.

Останнім часом у західних медіа дедалі частіше з'являються повідомлення про можливу атаку росії на країни Балтії, зокрема Естонію. Втім експерти вважають, що наразі реального сценарію повномасштабного вторгнення немає. Про це у коментарі УНН заявили політичний оглядач Геннадій Дубов та експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

На фоні війни в Україні та глобальних конфліктів виникають припущення, що Росія може намагатися дестабілізувати обстановку в країнах Балтії, скориставшись розсіянням уваги міжнародної спільноти. Проте політичний аналітик Геннадій Дубов вважає, що такі сценарії в даний час виглядають надмірно драматизованими.

На його думку, Росія здатна влаштовувати різноманітні провокаційні дії, проте це ще не свідчить про намір розпочати повномасштабну агресію.

Зараз справді склалася певна кон'юнктура, яка теоретично може давати путіну простір для маневру. Провокації можуть бути практично будь-де - це можуть бути вибухівки, дрони над аеропортами або щось подібне. Але якщо говорити про повноцінне військове вторгнення, то для цього потрібні зовсім інші передумови

Експерт підкреслює, що деякі з аргументів, представлених у засобах масової інформації на підтримку цього сценарію, є взаємно суперечливими.

Часто кажуть, що через конфлікти у світі зростають ціни на енергоносії, і росія отримує додаткові доходи. Але водночас припускають, що вона почне військові дії саме у Балтійському регіоні. Це виглядає нелогічно, адже саме там проходять важливі енергетичні маршрути, зокрема транспортування зрідженого газу. У такому разі росія сама створила б ризики для власних поставок

Дубов також підкреслює, що питання потенційної агресії з боку Росії активно висвітлюється в німецькій пресі, зокрема у журналі Bild.

Він вважає, що це в певній мірі зумовлено внутрішніми політичними подіями в Німеччині та обговореннями про підвищення витрат на оборону.

Як тільки Фрідріх Мерц став канцлером, у Німеччині активізувалася дискусія щодо безпеки і оборонної політики. І медіа, зокрема Bild, фактично тримають цю тему в інформаційному полі. Це один із способів мобілізувати суспільну підтримку для збільшення оборонних бюджетів і змін у законодавстві

На його думку, новини про ймовірну агресію з боку Росії не завжди свідчать про справжню військову підготовку.

Отож, на сьогодні я не вважаю, що існують серйозні загрози повномасштабної військової агресії щодо країн Балтії. Більшість аргументів, які наразі розглядаються, більше належать до політичної або інформаційної сфери.

Один із варіантів, що періодично обговорюється в суспільстві, стосується провокацій, які можуть виникнути в естонському прикордонному місті Нарва, де проживає велика кількість російськомовних жителів.

Однак Дубов зазначає, що навіть такий сценарій вимагав би значних ресурсів.

Навіть якщо говорити про умовний сценарій із так званими "зеленими чоловічками" у Нарві, то будь-які подібні дії потребують серйозних військових ресурсів. Тут потрібно ставити просте питання - чи має росія ці ресурси і яка кінцева мета таких дій

На думку фахівця, значна ескалація ситуації в Балтійському регіоні може викликати серйозні економічні наслідки для Росії.

Це фактично означало б запровадження торгової блокади в Балтійському морі з боку скандинавських країн, Німеччини та інших держав. У нинішніх умовах такий розвиток подій для Росії виглядає абсолютно абсурдним.

Особливу увагу привернув законопроєкт Міністерства оборони Російської Федерації, що надає можливість "екстериторіального залучення військових формувань РФ для охорони громадян Росії".

Подібні рішення в росії вже ухвалювалися перед початком великих військових операцій - у 2014 році перед анексією Криму та у 2022 році перед повномасштабним вторгненням в Україну.

Проте Дубов висловлює думку, що цей документ, насамперед, може бути пов'язаний із військовим становищем Росії на африканському континенті.

Цей закон в значній мірі адаптований до тих операцій, які Росія вже реалізує за межами своїх кордонів. Зокрема, мова йде про африканські країни. Після фактичного розпаду структури ПВК "Вагнер", її обов'язки поступово переходять до підрозділів, які перебувають під контролем Міністерства оборони Російської Федерації.

Згідно з думкою фахівця, так званий "африканський корпус" має можливість діяти в тих самих державах, де раніше діяли найманці з групи Вагнера.

На справді, мова йде про такі країни, як Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, Центральноафриканська Республіка та кілька інших. Таким чином, новий законопроект може послужити правовою основою для розміщення російських військових сил у цих територіях.

Експерт у міжнародних справах Станіслав Желіховський в коментарі для УНН підкреслив, що можливий напад Росії на Балтійські держави міг би слугувати доказом більш масштабних геополітичних прагнень Кремля.

Якщо росія наважилася б атакувати країни Балтії, це стало б підтвердженням того, що Україна мала рацію, коли говорила про загрозу російської експансії. Для путіна мета не обмежується лише Україною - йдеться про спробу відновити вплив на території колишнього Радянського Союзу

Втім, за словами експерта, такий сценарій мав би складні наслідки і для України.

У разі атаки на одну з країн НАТО значна частина ресурсів Альянсу могла б бути спрямована на її захист. Це означає, що певні ресурси, які сьогодні використовуються для підтримки України, могли б бути перерозподілені

За словами експерта, росія може продовжувати тиск на країни Балтії через гібридні методи - інформаційні кампанії, провокації або підривну діяльність.

Related posts