Економічні аспекти грипу: чому фармацевтичні компанії усувають доступні противірусні ліки.
Доказова медицина стала занадто політизованою, а великі фармацевтичні компанії маніпулюють дизайном досліджень, щоб не допустити на ринок доступні за ціною препарати.
Цю інформацію оприлюднила на своїй сторінці у Facebook відома лікарка України, професорка та завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська.
"Великі фармацевтичні компанії безжально знищують усі проекти, які не генерують прибутку, навіть якщо вони ефективні, адже їхня вартість надто низька," - підкреслює інфекціоніст.
У своєму дописі вона посилається на аналіз дизайну досліджень препаратів для лікування COVID-19, нещодавно опублікований доктором Роналдом Костоффом з Технологічного інституту Джорджії.
Костофф вивчив умови проведення клінічних випробувань недорогих препаратів, зокрема івермектину та гідроксихлорохіну, які в підсумку були визнані неефективними у боротьбі з COVID-19. На думку Костоффа, структура таких досліджень, а також їх фінансування великими фармацевтичними компаніями, часто призводять до негативних результатів для цих економічно вигідних ліків, оскільки:
"Диявол у деталях"
Ольга Голубовська підкреслює, що випадки, про які йдеться у статті Костоффа, на жаль, не є поодинокими. Через це інфекціоністка закликає медичних працівників ретельно аналізувати структуру досліджень.
"І ніколи, ніколи, дорогі колеги, не пояснюйте свою стратегію лікування хворого словами на кшталт 'FDA не рекомендує' або 'CDC не радить'. Аналізуйте та оцінюйте дослідження, щоб зрозуміти їхню відповідність актуальній проблемі... Пам'ятайте, що важливі деталі можуть містити ключ до успіху", - підсумовує Голубовська.
У якості прикладу вона навела сумний досвід часів пандемії COVID-19 в Україні.
Не можу забути свій клінічний випадок на початку 2022 року, коли ми вже мали значний досвід у лікуванні. Однією з перших жертв COVID-19 стала відома особа похилого віку, яка була гордістю нашої країни. Коли я призначила їй ремдесивір, лікарка заперечила, посилаючись на рекомендації ВООЗ, і в результаті пацієнт помер, хоча ми звернулися за допомогою досить рано. Лише через півтора місяця ВООЗ опублікувала нові протоколи, в яких вже згадувалися і ремдесивір, і інші противірусні препарати, позначені як "ліки, що рятують життя", - розповіла інфекціоністка.
В цьому контексті доречно згадати і широку кампанію з дискредитації вітчизняних противірусних засобів із діючою речовиною протефлазід на самому початку ковідної пандемії. Академія медичних наук України виступила тоді із заявою про обнадійливі результати лабораторних досліджень і комп'ютерного моделювання дії протефлазіду на коронавіруси. Одразу після цього екс-керівниця і головна "реформаторка" МОЗ Уляна Супрун звинуватила українських вчених у заняттях псевдонаукою, а відомі "експерти" на чолі із Бігусом (який зненацька перетворився з викривача корупціонерів на вірусолога) заполонили ЗМІ воланнями "трава не лікує"!
Епідсезон у розпалі
Водночас, необхідність у доступних противірусних засобах залишається важливою навіть після закінчення пандемії. Хоча загроза коронавірусу істотно зменшилася, світ щороку стикається з все більш інтенсивними спалахами грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров'я, в період з 16 по 22 лютого 2026 року в Україні зареєстровано 174 911 випадків захворювання на респіраторні вірусні інфекції, серед яких 94 888 становлять діти. Це на 4,1% перевищує показники попереднього тижня. Водночас, 5 771 людина була госпіталізована через ускладнення.
На сьогоднішній день епідемічний поріг перевищено у десяти областях України, зокрема у Волинській, Житомирській, Київській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Закарпатській, Львівській, Сумській та Черкаській.
В цілому, експерти Міністерства охорони здоров'я зазначають підвищення рівня захворюваності в порівнянні з попереднім роком: з початку епідемічного сезону на ГРВІ захворіло 2 714 722 громадян України, що на 1,3% перевищує показники за аналогічний період минулого року.
У таких обставинах потреба в профілактиці та ефективному лікуванні стає надзвичайно актуальною. Ще раз наголошуємо: як вказують лікарі-інфекціоністи, противірусні препарати слід починати приймати з моменту виникнення перших симптомів, таких як різке підвищення температури при грипі або нежить і кашель при COVID-19 та інших гострих респіраторних вірусних інфекціях. Тому варто заздалегідь подбати про наявність противірусних засобів у вашій домашній аптечці.
Серед препаратів для боротьби з вірусами сімейний лікар може рекомендувати лінійку засобів Флавовір. Цей комплекс рішень призначений для лікування та профілактики вірусних інфекцій у різних формах, що дозволяє знайти зручний варіант для кожного члена сім'ї. Це доступні препарати прямої дії, які не просто полегшують симптоми, а націлені на усунення причини захворювання, пригнічуючи розмноження вірусів в організмі.
Препарати з лінії Флавовір виготовлені на основі активної речовини протефлазід, що містить флавоноїди рослинного походження. Ці засоби проявляють противірусну активність проти як ДНК-, так і РНК-вмісних вірусів, включаючи віруси грипу, SARS-CoV-2 та інших збудників ГРВІ, згідно з інформацією в інструкції. Механізм їхньої дії полягає у блокуванні розмноження вірусів у клітинах організму, що є особливо ефективним, якщо препарати використовуються в перші години після появи симптомів.
Флавовір існує в різних варіантах:
Спреї сприяють створенню захисного бар'єра на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів та можуть використовуватися додатково до основної терапії або для профілактики під час епідемічного сезону.
Завдяки різним формам випуску лінійка Флавовір дозволяє сформувати домашню аптечку для всієї родини -- на випадок перших симптомів захворювання або після контакту з хворими.
