Не Трамп: The Times визначив світового лідера, здатного зупинити Путіна.
Президент США Дональд Трамп, який обіцяв припинити війну Росії проти України, насправді не може цього зробити, незважаючи на погрози санкціями та митами. Сьогодні не він, а лідер Китаю Сі Цзіньпін має найбільшу владу над кремлівським диктатором Володимиром Путіним.
Цю інформацію повідомляє видання The Times. Журналісти зазначають, що вплив Китаю на Росію має потенціал змінити хід війни, але залишається відкритим питання, чи вирішить китайський лідер використати цю можливість, враховуючи свої амбітні плани.
На думку аналітиків, здається, Трамп остаточно втратив терпіння по відношенню до Путіна. У понеділок він висловив своє "глибоке розчарування" російським президентом і надав йому 50 днів для оголошення про припинення вогню. Тим часом, поки Путін обмірковує, як реагувати на заяви Вашингтона (не виявляючи жодних ознак занепокоєння), дії Трампа залучили до цієї ситуації ще одну важливу фігуру - президента Китаю Сі Цзіньпіна, який, в свою чергу, може отримати вигоду з цієї конфронтації.
Відзначається, що Кремль турбувався про можливість більш рішучого підходу з боку Білого дому, тому на сьогодні має підстави вважати американські загрози беззмістовними.
"Людина, яка найкраще може змусити Путіна змінити курс щодо України, - це не Трамп, а Сі Цзіньпін", - додало видання.
Незабаром після рішення США глава КНР зустрівся з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим і заявив, що країни мають "зміцнити взаємну підтримку". А китайське МЗС засудило загрозу введення мит, назвавши її "незаконними односторонніми санкціями".
Це не дивно. Раніше цього місяця, коментуючи нейтральну позицію Китаю щодо війни в Україні, міністр закордонних справ Ван І висловився на адресу своєї колеги з Європейського Союзу Каї Каллас. Він зазначив, що вторгнення Путіна стало "благословенням" для Пекіна, оскільки зосередило увагу Західних держав на Європі, відволікаючи їх від Тихоокеанського регіону. Він не міг допустити, щоб Росія зазнала поразки, йдеться в матеріалі.
Видання акцентує увагу на тому, що Китай більше не обмежується лише риторичною підтримкою Росії. Наразі країна активно постачає до РФ різноманітні товари "подвійного призначення", які можуть бути використані як в цивільних, так і в військових цілях, що є критично важливим для армії Путіна. У цьому році Пекін також демонструє відкриту військову підтримку. Зокрема, передбачається, що одна з його нових низькоальтівних лазерних оборонних систем Silent Hunter вже надійшла на озброєння Збройних Сил Росії, а також дедалі більше китайських військовослужбовців приєднуються до російських збройних формувань, ймовірно, в ролі найманців. Деякі оцінки розвідки НАТО навіть вказують на можливість постачання китайських боєприпасів до Росії через територію Північної Кореї.
Хоча розмови про "вісь потрясінь", що об'єднує Росію, Іран, Китай і Північну Корею, часом звучать гучно, насправді ці зв'язки залишаються здебільшого діловими та обмеженими. Безперечно, Китай надає підтримку Росії. Більше того, минулого року йому, ймовірно, довелося дати дозвіл Північній Кореї на відправлення своїх військових підрозділів, а також його вплив помітний у рішенні Лаосу, чий суверенний борг на половину належить Китаю, відправити цього місяця символічний перший контингент саперів для участі в російських військових операціях. Ціна цієї підтримки сплачується не лише рублями, - зазначає The Times.
В одному з нещодавніх заяв, генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив думку, що в разі, якщо Сі Цзіньпін прийме рішення про захоплення Тайваню, він, ймовірно, надасть наказ Путіну атакувати Європу, щоб відвернути увагу від своїх дій. Це, за словами експертів, свідчить про те, що Москва, хоч і неохоче, погоджується на таку стратегію, оскільки Китай активно зміцнює своє вплив у регіонах, які раніше вважалися його "клієнтами" та "васалами". Ця тенденція вже давно помітна в Центральній Азії, де Пекін просуває свою Глобальну ініціативу безпеки, що виключає участь РФ, як альтернативу залежності від Москви чи Вашингтона.
Хоча союз двох країн не є бездоганним, Китай і Росія, як і раніше, конкурують і мають різні інтереси, й Сі Цзіньпін не поспішає із закінченням війни в Україні. Адже крім відволікання західних ресурсів і уваги, війна робить Москву все більш залежною від Пекіна. КНР є найбільшим торговельним партнером Росії, тож "більше санкцій означає більше Китаю скрізь": у мобільних телефонах, які росіяни використовують, в автомобілях, які вони купують, навіть у кредитних картках у їхніх гаманцях (російські банки переходять на китайську систему UnionPay, коли Visa і MasterCard більше не працюють у країні-агресорі).
Експерти стверджують, що Китай створює нову глобальну архітектуру, в той час як західний світ переживає кризу.
"Саме очільник КНР вважає, що може вплинути на свого американського колегу. У будь-якому разі, визнаючи ключову роль Сі Цзіньпіна, Трамп не тільки демонструє, що часи "однополярної" влади США минули, а й мимоволі залучає Росію в орбіту Китаю", - констатували аналітики.
Як зазначав OBOZ.UA, The Times раніше висловила припущення, що Сі Цзіньпін може запросити Дональда Трампа до Пекіна з нагоди 80-ї річниці завершення Другої світової війни, що відзначається 3 вересня. На ці урочистості також планує прибути кремлівський лідер Володимир Путін, який вже підтвердив свою участь.
