Військові пенсії: процес оформлення та куди направити запити
Пенсії військовим призначають після звільнення, але є винятки для тих, хто служить. Порядок звернення залежить від категорії військовослужбовця та виду пенсії. Подати документи можна особисто або онлайн, але іноді - лише через уповноважені органи, пояснили у Пенсійному фонді України.
Пенсії за вислугу років, по інвалідності або в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначаються після звільнення з військової служби (за наявності права).
Закон регулює, серед іншого, право на пенсійне забезпечення для військовослужбовців, які проходять строкову службу, а також визначає категорії осіб, які можуть отримувати пенсію на рівні з цими військовими. Цей поділ є суттєвим для встановлення порядку подання заяви на отримання пенсії: до якого органу слід звернутися та яким чином це зробити.
Військовослужбовці, які проходять строкову службу, а також особи, котрі отримують пенсію на рівні з ними, разом із членами своїх сімей, які мають право на пенсію через інвалідність або у випадку втрати годувальника, повинні подати заяву та відповідні документи до місцевого відділу Пенсійного фонду України.
Такий порядок діє, зокрема і для:
Способи подачі документів:
Військовослужбовці, які були звільнені зі служби, а також інші особи (за винятком тих, хто проходить строкову службу) і члени їхніх сімей (якщо пенсія для покійного годувальника ще не призначена), мають можливість подавати заявки на отримання пенсій до органу Пенсійного фонду України. Це слід робити через уповноважений структурний підрозділ, відповідальний за підготовку необхідних документів для призначення пенсій, який належить до силового міністерства або відомства за останнім місцем служби (наприклад, через ТЦК СП).
У випадку, якщо військовослужбовець, що проходить службу, отримав статус інваліда або учасник бойових дій досягнув 55-річного віку, він має право подати заяву на призначення пенсії по інвалідності або дострокову пенсію за віком. Це можна зробити відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України. Заяву можна подати як особисто, так і в електронному вигляді.
У даній ситуації право на отримання пенсії (як по інвалідності, так і за віком) встановлюється з урахуванням страхового стажу, накопиченого особою. Після завершення служби може бути оформлено пенсійне забезпечення відповідно до військового законодавства.
Терміни отримання пенсії
Відповідно до статті 50 Закону України, ухваленого 9 квітня 1992 року під номером 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також інших категорій громадян" (далі — Закон), пенсії для військовослужбовців та їхніх родин встановлюються з таких термінів:
Члени сімей військовослужбовців (окрім тих, хто проходить строкову службу) різних рангів, включаючи рядових, сержантів, старшин та офіцерів, а також деякі інші категорії осіб, які мають право на пенсію згідно з чинним законодавством, а також пенсіонери з їхнього числа, які отримали право на пенсію після смерті годувальника, мають право на пенсію з моменту виникнення цього права. Що стосується батьків або подружжя (дружини чи чоловіка), які отримують пенсію у випадку втрати годувальника, право на пенсію виникає з моменту подачі заяви на її отримання.
Пенсійні виплати за попередній період у випадку несвоєчасного звернення нараховуються з моменту виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за 12 місяців до звернення за нею.
Відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), встановлено правила призначення пенсій у разі втрати годувальника для сімей військовослужбовців. Призначення пенсій відбувається, якщо годувальник помер під час служби або протягом трьох місяців після звільнення, або пізніше, але виключно через поранення, контузію, каліцтво чи хворобу, отримані під час служби. Щодо пенсіонерів, які належать до цієї категорії, пенсії призначаються, якщо годувальник помер під час отримання пенсії або не пізніше ніж через п’ять років після припинення її виплати.
Перелік осіб, які можуть претендувати на пенсію у випадку втрати годувальника, встановлений у статті 30 відповідного закону.
Пенсії, що призначаються у разі втрати годувальника, надаються членам родин військовослужбовців, які загинули або померли внаслідок поранень, контузій чи каліцтв, отриманих під час захисту країни, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виконання службових обов'язків або через захворювання, пов'язане з участю у бойових діях, партизанських рухах або діяльності підпільних організацій, визнаних відповідно до українського законодавства. Це стосується також випадків, коли військовослужбовці брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або у бойових діях у мирний час. Зокрема, пенсії призначаються батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові) та іншим непрацездатним членам сім'ї загиблого. Якщо у пенсії має право один непрацездатний член сім'ї, розмір виплати становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) померлого. У випадку, якщо прав на пенсію мають два чи більше непрацездатних членів сім'ї (окрім батьків та подружжя), кожен з них отримає 50% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого.
У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Сім'ї військовослужбовців, які загинули через травми, отримані внаслідок нещасного випадку, що не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, або внаслідок хвороби, що виникла в процесі служби, мають право на отримання пенсії в розмірі 30% від доходу годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Пенсії в разі втрати годувальника не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно.
Згідно з українським законодавством, зокрема Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), пенсії по інвалідності для військовослужбовців та певних інших категорій осіб надаються за умов, що інвалідність виникла під час їхньої служби або протягом трьох місяців після звільнення. Крім того, якщо інвалідність настала пізніше цього терміну, вона все ж може бути визнана, якщо стала наслідком захворювання або травми, отриманої під час служби, або внаслідок перебування в полоні чи в заручниках, за умови, що таке полонення було вимушеним, а особа, яка має право на пенсію відповідно до цього закону, не вчиняла злочини проти миру та людства під час цього перебування.
Групи та причини інвалідності, а також час її виникнення визначаються медико-соціальними експертами.
Пенсії для військовослужбовців з інвалідністю встановлюються у зазначених розмірах:
Особи з інвалідністю, що виникла внаслідок війни, серед призовників, військовослужбовців та моряків, які проходять строкову службу.
Особи з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, а також сержантського і старшинського складу строкової служби отримують пенсії в розмірі 110 відсотків. Військовослужбовці (окрім тих, хто проходить строкову службу), які входять до рядового, сержантського та старшинського складу, а також особи молодшого начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України та державній пожежній охороні, а також молодший склад Національної поліції і Служби судової охорони, а також особи молодшого начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України отримують 120 відсотків. Офіцери та особи начальницького складу (за винятком молодшого) в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України та державній пожежній охороні, а також особи середнього і вищого складу Національної поліції і Служби судової охорони, а також особи середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань отримують 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, які передбачені для осіб з інвалідністю серед рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.
Пенсії для військовослужбовців з інвалідністю та деяких інших груп населення надаються на період, визначений медико-соціальною експертною комісією, а для осіб з інвалідністю, які досягли пенсійного віку згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вони призначаються на довічній основі.
Повторний аналіз зазначених осіб з інвалідністю здійснюється виключно за їхнім зверненням.
Якщо пенсіонера, який ще не досяг пенсійного віку, визнають працездатним, виплата пенсії продовжується до кінця місяця, в якому відбулося це визнання. Однак, вона не повинна тривати довше, ніж до дати, коли була встановлена його інвалідність.
Відповідно до статті 13 Закону України, прийнятого 9 квітня 1992 року під номером 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, які звільнилися з військової служби, та деяких інших категорій" (далі - Закон), пенсії за вислугу років надаються в таких обсягах:
Військові, що відслужили 20 років і більше, отримують наступний розмір пенсії:
Військовослужбовцям, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить служба:
Максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Пенсійне забезпечення для військовослужбовців та певних інших груп населення регулюється Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон).
Особи, що належать до категорії військовослужбовців, за винятком тих, хто проходить строкову службу, а також особи рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, мають право на пенсію за умовами закону, якщо вони набути необхідний стаж служби. Це стосується військових, а також тих, хто служить в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, а також на керівних посадах в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, у державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також у структурних підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України і Державній кримінально-виконавчій службі України. Ці особи мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Право на пенсію за вислугу років отримують:
Військовослужбовці, які з 1 жовтня 2020 року або пізніше на момент звільнення мають стаж служби 25 календарних років або більше, або досягли 45-річного віку на час звільнення, за умови наявності страхового стажу не менше 25 років, з яких щонайменше 12 років і 6 місяців присвячено військовій службі або роботі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також в органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції та Державній кримінально-виконавчій службі України.
Нагадуємо, що Верховний Суд підтвердив, що при призначенні дострокової пенсії учасникам бойових дій не застосовується кратне обчислення військової служби "1 за 3".
