План Трампа щодо досягнення згоди з Путіним: у Кремлі сумніваються, чи зможуть вони переіграти нову адміністрацію США.
У середу, 13 листопада, президент Сполучених Штатів Джо Байден проведе зустріч з обраним Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Ця коротка обідня зустріч буде присвячена питанням передачі влади.
Це стало традицією, подібно до того, як залишати листа для свого наступника в одній із шухляд робочого столу в Овальному кабінеті. У 2020 році Дональд Трамп, звинувачуючи демократів у фальсифікації виборів, вирішив не запрошувати Джо Байдена до Білого дому для обговорення передачі влади. Трамп не з'явився навіть на інавгурації Байдена в січні 2021 року. Проте він, тим не менше, написав прощального листа, вміст якого Байден тоді охарактеризував як "дуже щедрий".
Відомо, що впродовж першого тижня після інавгурації 20 січня 2025 року, Трамп планує скасувати 94 укази Байдена. Як зазначила прессекретар Трампа, Керолайн Лівітт, ці рішення "призвели до економічних і міграційних труднощів на кордоні". Однак основною темою обіду між Джо Байденом і Дональдом Трампом, який відбудеться в середу, 13 листопада, в Овальному кабінеті, стане війна Росії проти України.
В інтерв'ю CBS News радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що у чинного президента США залишається ще 70 днів, щоб переконати Конгрес та нову Адміністрацію Трампа не "йти з України", бо це призведе до ще більшої нестабільності в Європі та Азії. На тлі побоювань, що Трамп може зупинити військову й фінансову допомогу Україні одразу після своєї інавгурації, Адміністрація Байдена планує терміново виділити Україні $6 млрд. Це залишок із того пакету допомоги Києву на $61 млрд, який після понад піврічного блокування Трампом Конгрес таки ухвалив у квітні цього року.
В останніх статтях і коментарях представники демократів та їхні прихильники активно попереджають про можливість того, що Трамп може припинити підтримку України в прагненні досягти угоди з Путіним. Нещодавно син новообраного президента США, Дональд Трамп-молодший, поділився в Instagram відео колишньої губернаторки Аляски Сари Пейлін, де на фоні зображення президента Зеленського було написано: "за 38 днів ви втратите свою допомогу", посилаючись на голосування виборців 17 грудня за нового 47-го президента США. Крім цього, провокаційні коментарі щодо України робить мільярдер та власник соціальної мережі Х Ілон Маск, який має вплив на Трампа.
Отже, які ж плани у Трампа щодо укладення угоди з Путіним? Як Європа налаштовується на наступні чотири роки з Трампом у президентському кріслі? Які пропозиції має Україна для нової адміністрації США? Чи справді Трамп може негайно призупинити військову допомогу Україні після своєї інавгурації? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.
У неділю, 10 листопада, газета The Washington Post опублікувала гучну статтю про першу телефонну розмову між Трампом і Путіним. Не можна назвати це цілковитою несподіванкою, адже під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово обіцяв вирішити питання війни Росії проти України за 24 години, а в пресі з'являлися витоки з його штабу, що Трамп, щойно переможе на виборах, подзвонить Путіну й погрожуватиме надати Україні всю зброю, якщо Москва не погодиться негайно розпочати переговори.
У статті Washington Post, яка посилається на джерела, близькі до Трампа, згадується, що він рекомендував Путіну уникати ескалації конфлікту з Україною, вказуючи на значну військову присутність США в Європі. Також, за повідомленням, він ненадовго торкнувся "питання територій", що, ймовірно, стосувалося можливого замороження війни на існуючій лінії фронту. Міністр оборони Великобританії Джон Гілі охарактеризував це як "дуже позитивний перший крок і ранній сигнал" про підтримку України з боку Трампа. Проте вже в понеділок, 11 листопада, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про розмову між Трампом і Путіним, яка, згідно з WP, відбулася 7 листопада: "Це абсолютно неправда. Це повна вигадка. Це просто дезінформація".
Чи справді відбулася телефонна розмова між Трампом і Путіним? Важко уявити, що газета The Washington Post навмисно опублікувала б неправдиву інформацію, не отримавши підтвердження з кількох надійних джерел. Відомо, що під час виборчої кампанії засновник Amazon, Джеф Безос, заборонив журналістам видання відкрито підтримувати кандидата від Демократичної партії, віцепрезидента Камалу Гарріс. Яка мета спростовувати факт телефонної розмови, якщо вона дійсно мала місце, з боку Кремля?
Можливо, Путін не отримав те, на що сподівався. Адже ще ввечері 7 листопада, під час свого виступу на пленарній сесії щорічного російського дискусійного клубу "Валдай", він висловив незадоволення тим, що жоден із західних лідерів більше не телефонує йому, натякаючи на те, що чекає на дзвінок від Трампа. Крім того, Кремль, ймовірно, знову вирішив покластися на шантаж, враховуючи, що остаточні результати виборів до Конгресу ще не оголошені: контроль над Сенатом вже безперечно переходить до республіканців, проте голоси за членів Палати представників все ще підраховуються. Проте американські ЗМІ вже повідомляють, що, ймовірно, й тут республіканці здобудуть більшість.
Також у четвер, 7 листопада, наступного дня після 25-хвилинної телефонної розмови з Трампом, Володимир Зеленський зазначив, що не знає деталей плану Трампа для припинення конфлікту і що це питання не обговорювалося з ним. Президент України підкреслив, що Трамп дійсно прагне швидкого завершення війни, але це не гарантує, що ситуація розв'яжеться саме так.
"Якщо це лише спроба залагодити справи швидко, то для України це буде втратами. Можливо, нам не вистачає інформації або ми не помічаємо певних аспектів, і варто витратити трохи більше часу," - висловився Зеленський на пресконференції під час саміту Європейського політичного співтовариства, що відбувся в Будапешті минулого тижня.
Чи справді Дональд Трамп має чіткий план для швидкого завершення конфлікту між Росією та Україною? Це малоймовірно. Під час своєї виборчої кампанії Трамп, його кандидат у віцепрезиденти Джей Ді Венс, а також інші потенційні члени його команди висловлювали суперечливі думки щодо України, Росії та війни. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення Трамп навіть поклав провину на президента Зеленського. У вересні Джей Ді Венс представив свій план щодо вирішення конфлікту, який передбачає, що Україна має відмовитися від територій, окупованих Росією, і прийняти нейтральний статус.
Однак, у більшості випадків популісти, які приходять до влади (як, наприклад, Трамп і його команда, що вели популістську кампанію на цих виборах), не можуть втілити в життя всі свої обіцянки. Зокрема, всі ці заяви Трампа та його оточення про "швидке завершення війни" викликані лише їхніми бажаннями, не дають відповіді на основне питання: чи справді цього прагне Росія, яка, отримуючи підтримку від Китаю, Північної Кореї, Ірану та Білорусі, нині має перевагу на полі бою і швидше нарощує виробництво озброєнь, ніж країни Заходу?
Згідно з інформацією, поширеною The New York Times та Axios, під час бесіди між Трампом і Зеленським 6 листопада також був присутній Ілон Маск, який славиться своїми провокаційними та суперечливими висловлюваннями, такими як твердження, що Україні не вдасться перемогти у цій війні. Проте джерела, на які посилаються американські медіа, повідомляють, що розмова пройшла у "позитивній та конструктивній" атмосфері. Крім того, згідно з численними повідомленнями, Ілон Маск не отримає жодної посади в новому уряді Трампа, незважаючи на те, що його політична організація PAC America інвестувала близько $200 млн у кампанію Трампа, а соціальна мережа Х активно підтримувала її інформаційно. Також, відповідно до даних Bloomberg, Дональд Трамп-молодший не буде призначений на жодну посаду у Білому домі, незважаючи на те, що він відіграв важливу роль у формуванні нової команди батька, зокрема запропонувавши кандидатуру Джей Ді Венса на пост віцепрезидента.
Тож, як бачимо, головні скептики подальшої підтримки України, крім Джей Ді Венса (він є послідовним критиком військової і фінансової допомоги Києву), не будуть представлені в новому кабінеті Трампа. Адже багато чого залежатиме не лише від особистих поглядів 47-го президента США, а й від політики, яку формуватиме його команда, зокрема радник з питань нацбезпеки, держсекретар та міністр оборони. ТСН.ua вже готує великий текст про нову команду другого президентського терміну Дональда Трампа, який буде опублікований днями.
Однак вже сьогодні можна спостерігати, як американські медіа та аналітики поділилися на два табори. Один з них стверджує, що після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп відразу ж зупинить подальшу військову та фінансову підтримку Україні. Інша ж група вважає, що прихід Трампа до влади може стати можливістю для України укласти ефективні переговори з Росією з позиції сили, яку 47-й президент США зможе надати, усвідомлюючи, що знайти спільну мову з Путіним практично неможливо.
Ще на минулому тижні The Wall Street Journal повідомляла, що всередині республіканців, які підтримують другого терміна Трампа, триває боротьба між різними фракціями за контроль над зовнішньою політикою. Зокрема, одна з груп висловлює ідею про замороження конфлікту на фронті на момент укладення мирної угоди та закликає Україну відмовитися від вступу до НАТО. На думку оточення Трампа, забезпечувати режим припинення вогню на новій демаркаційній лінії повинні європейські миротворці. В обмін на це Сполучені Штати продовжать постачати Україні озброєння, щоб запобігти новій агресії з боку Росії. Проте, варто зазначити, що ця інформація не є новою — про подібні речі вже раніше говорив Джей Ді Венс.
В оточенні Трампа також є голоси, які закликають взагалі обрізати будь-яку допомогу Україні, щоб пришвидшити угоду з Путіним ціною максимальних поступок з боку Києва й сконцентруватися на Китаї. Однак, зараз малоймовірно, що цей підхід домінуватиме. Більшість республіканських виборців (за виключенням трампістів із MAGA групи, до якої входять конспірологи й ізоляціоністи) підтримує Україну й вважає, що Росія не має перемогти. До того ж, багато хто голосував за Трампа, як за сильного кандидата й чоловіка. Тому поступки Путіну, а здача України Росії матиме великий вплив на безпеку всієї Європи й зобов'язання США в рамках НАТО, будуть розцінені виборцем Трампа як слабкість з його боку.
Крім того, будь-яка тимчасова угода з Путіним не гарантує її дотримання. Навпаки, Кремль, ймовірно, спробує здійснити ще одне масштабне вторгнення в Україну під час президентства Трампа після укладення тимчасового режиму припинення вогню (якщо такий буде досягнуто). Отже, нова адміністрація Трампа матиме обмежені можливості для маневру. Згідно з інформацією Financial Times, наприкінці вересня, під час особистої зустрічі з Зеленським у Нью-Йорку, Трамп висловив зацікавленість у двох пунктах Плану перемоги, який йому представив український лідер.
Перша можливість полягає в заміні американських військових на українські в Європі після завершення конфлікту.
Другий аспект полягає в необхідності співпраці з західними партнерами у сфері критично важливих природних ресурсів України. Американський сенатор Ліндсі Грем, який має тісні зв’язки з Дональдом Трампом, вже висловлював подібні ідеї. Під час свого візиту до Києва в серпні цього року він зазначив, що США та Україна планують укласти угоду, що стосується критичних мінералів, зокрема видобутку літію, який, наприклад, необхідний для виробництва батарей електромобілів. Це має велике значення для США, оскільки Китай прагне зайняти лідируючу позицію у виробництві електричних автомобілів.
Проте, ще однією перешкодою до порозуміння з новою Адміністрацією Байдена для України може стати, як не дивно, Євросоюз. Ні для кого не секрет, що Трамп продовжить тиснути на європейських партнерів, щоб ті збільшували свої оборонні видатки, як і під час свого першого президентського терміну, приправляючи це заявами: "Америка більше не платитиме за вашу безпеку". На додачу, Трамп точно намагатиметься вирівняти торгівельний баланс з ЄС. Він вже погрожував запровадити 100-200% мита на імпорт з Євросоюзу. Тому, не виключено, що деякі ображені європейські країни можуть знову кинутися в обійми Китаю. Й мова не про Угорщину чи Словаччину, риторика яких і так не була надто проукраїнською останнім часом. Нагадаємо, що цього року канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель відвідали Пекін, де особисто зустрілися с Сі Цзіньпіном. Після цього очільник КНР особисто завітав до Парижа.
Президент Фінляндії Олександр Стубб, який нещодавно мав зустріч із Сі в Пекіні, зазначив, що Дональд Трамп має серйозні наміри щодо швидкого укладення мирної угоди між Україною та Росією. Стубб поділився своїми думками після телефонної розмови з Трампом, заявивши: "На мою думку, існує можливість для проведення переговорів між виборами та інавгурацією". За його словами, для успішних переговорів необхідно врахувати чотири ключові аспекти: визначення території (лінія фронту, яка стане основою для замороження конфлікту - ред.); забезпечення безпеки для України; справедливість у мирних умовах; а також питання відновлення.
У понеділок, 11 листопада, в Парижі відбулася зустріч президента Франції Еммануеля Макрона з прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером. Як повідомляє The Telegraph, їхня розмова тривала 20 хвилин і була зосереджена винятково на ситуації в Україні. Обговорювались два ключові питання: по-перше, як діяти у разі, якщо Дональд Трамп вирішить припинити фінансову підтримку Києва; по-друге, як переконати теперішнього президента США Джо Байдена виділити $20 млрд кредиту для допомоги Україні, яка загалом потребує $50 млрд. Цей кредитний пакет для Києва був узгоджений країнами G7 ще влітку цього року. Передбачається, що часткове фінансування надійде за рахунок відсотків від заморожених російських активів. США погодилися покрити більшу частину цього пакету допомоги у розмірі $20 млрд, але до цього часу конкретних дій не вжили.
Тож, як бачимо, з обранням Трампа наступним 47-м президентом США, до американського напрямку роботи для України може додатися ще й європейський. Ми вже це бачимо на прикладі Німеччини, яка за крок до позачергових парламентських виборів. Поглинута серйозною політичною кризою й зростанням популярності ульраправих і лівих проросійських політиків і партій, Олаф Шольц кинувся звинувачувати вже колишнього міністра фінансів Крістіана Лінднера, що той буцімто хотів виділити гроші на допомогу Україні з кишень німецьких пенсіонерів.
У вівторок, 12 листопада, держсекретар США Ентоні Блінкен відправився до Брюсселя для зустрічі з європейськими союзниками по НАТО, щоб обговорити подальшу підтримку України у зв'язку з побоюваннями, що Трамп може зупинити цю допомогу. Як зазначив голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, в цій війні йдеться не лише про Україну, тому важливо не поспішати з висновками на основі попередніх заяв Трампа. Європейські лідери повинні підходити до ситуації зріло і почати пояснювати своїм народам, чому необхідно збільшити витрати на оборону, а не обурюватися через Трампа. В іншому випадку, зростаюча популярність проросійських партій у Німеччині, Угорщині та інших країнах може поширитися на інші держави Європейського Союзу.
