За інформацією Bloomberg, під час конфлікту в Ірані Росія отримує прибутки не лише від продажу нафти, але й від експорту газу та добрив.

Як повідомляє Bloomberg, цю інформацію передає Укрінформ.

Блокування Іраном Ормузької протоки перекрило постачання нафти з Перської затоки, що спричинило зростання ціни на флагманський російський сорт нафти Urals. Водночас цей водний шлях є також важливим каналом для перевезень алюмінію, скрапленого природного газу та деяких видів добрив, поставки яких також скоротилися, що призвело до зростання цін -- на алюміній на 12%, а на добриво -- майже на три чверті.

Згідно з аналізом, проведеним кількома урядами Європи і наданим Bloomberg на умовах конфіденційності, експорт російської нафти може зрости на 40 мільярдів доларів, якщо ціни на сиру нафту залишаться на високому рівні до кінця року. У випадку, якщо американо-ізраїльський конфлікт завершиться швидко, Ормузька протока знову відкриється, а ціни на нафту повернуться до рівня до війни впродовж трьох місяців, додаткові доходи можуть становити менше 10 мільярдів доларів.

Незважаючи на те, що нафта продовжує бути значним джерелом фінансування для бюджету Кремля, інші види сировини також отримують вигоду від напруженості в регіоні Близького Сходу.

Базові ціни на алюміній наближаються до чотирирічного максимуму після ударів іранських дронів і ракет по двох великих заводах у Бахрейні та Об'єднаних Арабських Еміратах. Це покращило перспективи російського металу, який з 2022 року здебільшого ігнорували західні покупці. За словами обізнаних джерел, російська компанія United Co. Rusal International, на яку припадає понад 5% світового виробництва, вже отримує запити зі США та Європи щодо наявних обсягів. Раніше компанія була змушена перенаправити близько половини експорту до Китаю через західні обмеження, однак у разі їх пом'якшення може частково переорієнтувати поставки.

Блокада Ормузької протоки також призвела до зменшення критично важливих поставок добрив і газу, які необхідні для їх виготовлення. Росія займає друге місце у світі за обсягами виробництва добрив і постачає приблизно 20% світового ринку, тому інтерес до її азотних та фосфатних добрив стрімко зростає.

Наразі Росія надає пріоритет внутрішньому ринку, встановивши експортну квоту на азот та деякі комплексні добрива в обсязі 18,7 млн тонн до кінця травня, а також заборонивши експорт аміачної селітри до 21 квітня. Проте країна все ще може постачати ті види добрив, які не потрапили під обмеження або не підпадають під квоту.

Ще одним ключовим товаром, що експортується, є пшениця. У цьому та наступному сезонах прогнози щодо її експорту виглядають більш оптимістично, оскільки ризики перебоїв у постачанні через конфлікти на Близькому Сході підвищують попит.

Попит є і на російський газ, оскільки іранські удари призвели до зупинки найбільшого у світі заводу зі зрідження природного газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей. Російські виробники мають намір скористатися підвищенням світових цін, попри те, що Європейський Союз починає запроваджувати обмеження на імпорт російського СПГ.

Хоча президент США Дональд Трамп заявив, що очікує завершення війни з Іраном протягом двох-трьох тижнів, навряд чи конфлікт мине без наслідків, зважаючи на контроль Тегерана над Ормузькою протокою, зазначає видання. У будь-якому разі вплив для ринку, ймовірно, триватиме значно довше, що піде на користь ключовому союзнику Ірану -- Москві.

Одночасно, можливість Росії максимально використати ситуацію війни в Ірані зазнає серйозних ускладнень через українські удари по її нафтопереробних підприємствах, інфраструктурі та заводах, що виробляють добрива.

Як повідомляв Укрінформ, азійські країни, які стикаються з енергетичними викликами на внутрішньому ринку через конфлікт у Перській затоці, активно закуповують російську нафту після тимчасового звільнення від санкцій США.