Що чекає на МСЕК після його закриття: нові способи отримання довідок та їх місця видачі.
Експерти поділилися інформацією про майбутні дії та альтернативи скандальним комісіям.
Система медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) в Україні виявилася глибоко корумпованою. Це стало особливо помітно після скандалу, пов'язаного з керівником МСЕК у Хмельницькій області, який підозрюється у незаконному збагаченні на мільйони доларів. Після цього система почала руйнуватися, як картковий будинок, виявляючи численні випадки корупції в інших регіонах країни.
Додатково, "клієнтами" медико-соціальних експертних комісій стали прокурори, які отримали підроблені документи про інвалідність, щоб уникнути мобілізації та користуватися "пільгами" у вигляді пенсійних виплат. Внаслідок цього резонансного скандалу Генеральний прокурор України подав у відставку, а питання роботи медико-соціальних експертних комісій стало темою обговорення на засіданні Ради національної безпеки і оборони.
Відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони, до кінця року система МСЕК буде ліквідована, заплановано провести повну цифровізацію всіх етапів встановлення інвалідності. А законопроєкт щодо реформування МСЕК протягом місяця має бути винесений на розгляд Верховної Ради.
ТСН.ua розслідував, яка організація замінить МСЕК та в якій мірі нова структура буде відкритою і справедливою щодо українців.
ТСН.ua звернувся до Михайла Радуцького, голови комітету Верховної Ради України, який займається питаннями здоров'я нації, медичного обслуговування та страхування, щоб дізнатися, які реформи, на його думку, необхідні для вдосконалення цієї проблемної структури.
"Я вважаю, що корупціонери повинні бути покарані. Протягом багатьох років я наголошую на тому, що МСЕК являє собою залишок радянського минулого. Українці асоціюють ці комісії з хабарництвом і підробленими документами. Останні резонансні затримання керівників МСЕК стали наслідком спільних дій Міністерства охорони здоров'я та правоохоронних органів. Я повністю підтримую рішення РНБО та ініціативу президента про ліквідацію МСЕК," - прокоментував Михайло Радуцький в інтерв'ю ТСН.ua.
Він додає, що у травні 2023 року уряд затвердив план заходів по реформуванню медико-соціальної структури. Частина плану - законопроєкт МОЗ, де покроково прописано заміна МСЕК на сучасну, європейську систему оцінювання інвалідності за МКФ (міжнародна класифікація функціювання).
Народний депутат підкреслює, що для забезпечення прозорості та чесності роботи МСЕК щодо українських громадян важливо впровадити основні ініціативи, викладені в законопроєкті Міністерства охорони здоров’я.
Зокрема документом заплановано:
Народний депутат додає, що на розгляд уряду законопроєкт буде винесений орієнтовно 1 листопада цього року.
Народний депутат зазначає, що процес перевірок продовжується, а також заплановано ревізію справ МСЕК.
"Відповідно до рішення РНБО, заплановано перегляд справ МСЕК робочою групою за участі ДБР, СБУ, Нацполіції. Усі порушення фіксуватимуться правоохоронними органами з подальшим притягненням до відповідальності. Наголошую на тому, що всі корупціонери мають бути покарані", - зазначає Михайло Радуцький.
Ми звернулися до народного депутата з питанням, чи є в Україні достатня кількість кластерних та надкластерних лікарень для якісного обслуговування пацієнтів.
За словами Михайла Радуцького, наразі в Україні існує 328 комісій МСЕК, при цьому їх територіальна доступність менша. Адже може бути так, що 5 районних, обласних та міських комісій сидять в одному приміщенні. Тобто на папері 5 комісій, а локація одна. Це незручно для пацієнта та обмежує доступність.
"Нові комісії будуть створені на основі вже існуючих медичних закладів, включаючи надкластерні та кластерні лікарні, за ініціативою обласних військових адміністрацій та з узгодженням Міністерства охорони здоров'я. Загальна кількість комісій залишиться приблизно такою ж – понад 300. Ми прагнемо поліпшити територіальну доступність та збільшити фактичну кількість комісій, щоб прискорити процеси їх роботи. Використання вже діючих лікарень дозволить легше сформувати кілька складів комісій, оскільки установи зможуть розширити штат лікарів і частково залучити їх до роботи в комісіях", – зазначає Михайло Радуцький.
Ольга Богомолець, заслужена лікарка України, вважає, що заяви президента і міністра охорони здоров'я про ухвалення рішення щодо ліквідації МСЕК є критично важливим у зв'язку з тим, що ці організації стали масштабними осередками корупції в умовах війни.
Проте викладачка підкреслює, що на даний момент скасування МСЕК може викликати серйозні проблеми в медичній системі.
"Перед тим, як закривати або ліквідовувати МСЕК, необхідно розробити нову та ефективну систему для визначення груп інвалідності. Ця система повинна враховувати потреби ветеранів, які повертаються з війни, дітей з вродженими вадами розвитку, людей з невиліковними хворобами, а також тих, хто має законні підстави для отримання статусу інваліда. Я вважаю, що ліквідація МСЕК без наявності нової системи є небезпечним кроком, який може призвести до страждань як ветеранів, так і безвинних хворих, які потребують державної підтримки", - зазначила Ольга Богомолець, заслужений лікар України, професор Української військово-медичної академії, народний депутат України та голова комітету охорони здоров'я ВРУ VIII скликання, в коментарі для ТСН.ua.
Професорка Богомолець поділилася своїм баченням того, якою повинна бути сучасна система оцінки здоров'я українців. Вона вважає, що в XXI столітті всі державні управлінські системи, не лише медико-соціальна експертиза, повинні проходити процес цифровізації, стандартизації та автоматизації, а також бути захищеними від можливих маніпуляцій з даними.
Державні механізми повинні функціонувати як сервіс для людей, а не як центри корупційного прибутку. Наприклад, у випадку з МСЕК, ми маємо справу з дітьми, які мають вади розвитку, а також з особами, які страждають на невиліковні або генетичні захворювання, і ветеранами, що втратили зір, кінцівки або здатність до руху. За наявності відповідних діагнозів і дотриманні протоколів обстежень, пацієнти повинні автоматично отримувати інвалідність на довічній основі через медичну інформаційну систему.
Одночасно має бути чітко визначена відповідальність лікаря чи лікарів за встановлення невірного діагнозу. Мають діяти механізми перевірки та контролю - також автоматизовані. Якщо ж лікарем встановлено хибний діагноз та надано інвалідність з корупційних мотивів, то такий медик або група медиків має бути позбавлена ліцензій на медичну практику. Потрібно нарешті вводити і лікарське самоуправління і ліцензії на медичну діяльність професіоналів, а не тільки медичних закладів", - зазначає Ольга Богомолець.
Експерт зазначає, що серед нас є особи з різними діагнозами, які отримують статус довічної інвалідності, в той час як деякі громадяни страждають на захворювання, які можна лікувати. У таких випадках інвалідність цих осіб повинна бути переглянута в установлені терміни. Важливо, щоб ці перегляди проводилися у автоматизованому режимі.
Наприклад, туберкульоз, який є виліковною хворобою. До речі, маємо врахувати, що захворюваність на туберкульоз, сифіліс та гепатит будуть зростати в наступні роки.
"Якщо пацієнт, який отримав інвалідність через рік боротьби з туберкульозом, досі не одужав, необхідно переглянути лікувальні протоколи та з'ясувати причини його тривалої хвороби. Чи обрані лікарем методи лікування є адекватними? Чи дотримується пацієнт рекомендацій медичного спеціаліста? Чи можливо, що захворювання стало резистентним? Що слід змінити в терапії або в життєвих звичках пацієнта, аби досягти одужання? На жаль, нині система не виявляє зацікавленості та не контролює ефективність лікувальних заходів", - зазначає Ольга Богомолець.
Експерт зазначає, що особи з хворобами, які підлягають лікуванню, повинні отримувати тимчасову інвалідність відповідно до свого діагнозу. Цей статус може бути переглянутий або скасований після певного періоду. У випадку, якщо пацієнт одужає, йому нададуть статус здорової людини.
Лікарка зазначає, що існують численні підходи, зокрема в країнах Європи, які мотивують людей з обмеженими можливостями повернутися до активного життя та бути зацікавленими у фінансовій самостійності через працю.
"Людині, яка може працювати, має бути фінансово невигідно залишатися інвалідом, має з'являтися мотивація повернутися до працездатного стану. Тому система у деяких країнах влаштована наступним чином: якщо ти маєш інвалідність, але ти працюєш і заробляєш гроші, то держава спонукає тебе до того, щоб ти був максимально корисним та реалізованим для суспільства, в тому числі і матеріальним шляхом. Запровадження такої системи у нас непроста справа, але цілком можлива", - зазначає Ольга Богомолець.
В контексті корупції в медико-соціальних експертних комісіях професорка зазначає, що корені цієї проблеми йдуть значно глибше.
На мою думку, корумпована структура МСЕК є лише видимою частиною великої проблеми, що частково вийшла на поверхню. Під цією поверхнею ховаються також прокуратура та українська судова система. Власне, майже усі гілки влади в Україні вражені корупцією. Чому так відбувається? Бо сучасні державні зарплати, які отримують чиновники, лише дозволяють зводити кінці з кінцями, а не жити насправді. Держава намагається створити ілюзію, що виплачує людям адекватну винагороду, в той час як люди, у свою чергу, вдають, що працюють, водночас шукаючи способи заробити додаткові гроші — як легальним, так і нелегальним шляхом. Це все відбувається на фоні відсутності системного виховання та основних цінностей у освітній системі, - зазначає науковець.
Ольга Богомолець приводить приклад: коли ми оцінюємо учнів виключно за кількістю балів по ЗНО з математики чи української мови і не оцінюємо їх здібності щодо честі, гідності та правдивості - ми отримуємо людину, яка виходить зі школи маючи найвищий бал з математики та стає професійним корупціонером.
Професорка додає, що система базових цінностей у державі має бути сформована і введена починаючи з перших класів школи - через ігри, моделювання, проведення певних тестових вправ та провокаційних ігор, які будуть дозволяти відкрити здібності тієї чи іншої дитини.
"Якщо у дитини є схильність до виконання чітко визначених дій, то в майбутньому вона може реалізувати себе в державній службі, ставши чиновником. Натомість, дитина, яка демонструє талант до креативного мислення та пошуку нестандартних підходів, має зосередитися на розвитку своїх навичок у бізнесі. Важливо, що цей бізнес не повинен бути на шкоду державі, а навпаки, приносити їй дохід через сплату податків. Тому важливо навчати дітей в школі основним цінностям і вмінню використовувати свій потенціал, не завдаючи шкоди іншим. Варто пам'ятати, що чиновник – це, по суті, менеджер сервісу, і більшість державних процесів повинні активно оцифровуватися та автоматизуватися. Це цілком можливо, навіть у складних умовах війни", - підкреслює Ольга Богомолець.
На сайті ТСН.ua вже повідомлялося про новий гучний скандал, пов'язаний із Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією: в той час як фальшиві інвалідності продавалися, справжнім заявникам відмовляли у наданні статусу.
Также ознакомьтесь с:
"Королеві можна все!": стало відомо про нову аферу голови МСЕК на Хмельниччині
Підлога, вкрита доларами: у Рівному викрили організаторок схеми уникнення мобілізації.
