Трамп і спецслужби: Як іранський скандал виявив нові слабкості США.
Які зміни відбуваються в розвідувальному співтоваристві США та які виклики стоять перед ним сьогодні?
На минулому тижні в Сполучених Штатах виникла суперечка між президентом Дональдом Трампом і представниками розвідувальних служб. 22 червня американські бомбардувальники B-2 підтримали Ізраїль у його операції проти ядерної програми Ірану. Відразу після виконання нальоту Трамп оголосив, що удари були вдалі та суттєво пошкодили ядерні потужності цієї країни.
Однак згодом CNN і The New York Times оприлюднили попередні висновки Розвідувального управління Міністерства оборони США (український аналог - ГУР), які вказують на те, що американські удари лише сповільнили розвиток ядерної програми Ірану на кілька місяців, але не зупинили її повністю.
У відповідь Трамп гнівно написав у соцмережі, що "фейкові новини" CNN і "провальна" New York Times "об'єдналися у спробі принизити одну з найуспішніших військових атак в історії".
Напередодні директорка національної розвідки Тулсі Габбард повідомила, що Іран не перебуває на межі виготовлення ядерної зброї. На це Трамп відреагував словами: "Мене не цікавить, що вона говорить. Я вважаю, що іранці були надзвичайно близькі до розробки ядерної зброї".
Пізніше прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт висловила думку, що опубліковані в ЗМІ матеріали мають на меті скомпрометувати Трампа.
"Ця потенційна 'оцінка' є абсолютно неправильною і була віднесена до категорії 'цілком таємна', проте її все ж таки передав CNN анонімний некомпетентний працівник низького рівня в розвідувальному середовищі", - підкреслила Левітт.
Ця дискусія має значне значення у політичному контексті. "Ліквідація" ядерних об'єктів надала Трампу можливість оголосити про завершення конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Якщо б ці об'єкти залишилися, США та Ізраїлю, ймовірно, довелося б продовжувати військові дії проти Ірану. Міністр оборони Піт Гегсет повідомив про початок розслідування витоку документів DIA. Однак ця ситуація добре ілюструє стосунки між адміністрацією Трампа та розвідувальним співтовариством США.
Трамп ще під час свого першого терміну в президенції висловлював скептицизм щодо роботи спецслужб, вважаючи їх частиною "глибинної держави", яка перешкоджає реалізації його планів. Крім того, справа полягає в способі подачі інформації з боку розвідки. На початку червня NBC News повідомило, що для Трампа можуть ввести щоденні брифінги у форматі телевізійних новин. Одне з джерел телеканалу зауважило, що "проблема Трампа полягає в тому, що він не читає, а постійно дивиться телевізор".
Після повернення у Білий дім Трамп відновив наступ на розвідувальну спільноту. "Ми очистимо наш апарат національної безпеки та розвідки від усіх корумпованих гравців, а їх чимало", - заявив Трамп у листопаді минулого року.
Для досягнення своїх цілей президент США призначив на важливі посади людей, які йому особисто віддані, хоча не завжди мають необхідну кваліфікацію. Наприклад, Тулсі Габбард стала директором національної розвідки. Вона відома не лише своїми зустрічами з колишнім сирійським лідером Башаром Асадом, але й поширенням російських наративів. Проте її нова роль передбачає відповідальність за координацію та узагальнення інформації від усіх американських розвідувальних агентств для Трампа.
Федеральне бюро розслідувань, що відповідає за захист внутрішньої безпеки від іноземних шпигунів, терористичних загроз, хакерських атак і банківських грабежів, очолив Кеш Патель — ще один прибічник Дональда Трампа. Протягом тривалого часу Патель виступав із критикою на адресу бюро, відомий своїми обіцянками закрити його головний офіс вже в перший день на посаді та перетворити його на музей "глибинної держави".
За даними The New York Times, він розпочав масштабну реорганізацію, та усунення співробітників ФБР, які асоціюються з попередньою владою або причетні до розслідувань щодо прихильників Трампа.
Згідно з інформацією, наданою NPR, Патель прийняв рішення про розформування елітного підрозділу, що займався розслідуванням корупційних справ у Вашингтоні, який був залучений до справ, пов'язаних із Трампом. Один з анонімних колишніх співробітників ФБР охарактеризував цей крок як "незрозумілий", оскільки саме ФБР є єдиним федеральним органом, що має повноваження для розслідування корупційних злочинів у державному секторі.
Розвідувальне управління Міністерства оборони (DIA), як вже було зазначено, вирішило зменшити свої програми, що стосуються різноманітності, рівності та інклюзії. У березні 2025 року міністр оборони Піт Хегсет дав вказівку вищим керівникам Пентагону, включаючи тих, хто має відношення до DIA, підготувати пропозиції щодо скорочення та реорганізації своїх підрозділів. Зміни в управлінні можуть прискоритися після скандалу з Іраном.
Зміни торкнулися і Центрального розвідувального управління - найбільш важливого серед інших спецслужб США в контексті України. Їх втілює в життя призначений Трампом новий директор Джон Реткліфф. Джерело Fox News, знайоме з його підходами, заявило, що новий директор прагне покінчити з "політизацією" ЦРУ, яка, на його думку, мала місце за попередніх директорів.
З моменту свого призначення на посаду директора Реткліфф закрив офіси, що займалися питаннями різноманітності, рівності та інклюзії, відправивши працівників цих підрозділів у адміністративну відпустку. Окрім того, він ініціював звільнення співробітників, які проходили випробувальний термін.
Згідно з інформацією, оприлюдненою Intelligence Online, Реткліфф змінив акценти в діяльності ЦРУ, переорієнтувавши його з аналітичних завдань на розвиток агентурної розвідки (HUMINT) і проведення таємних операцій. Це сприймається як відхід від стратегій, які застосовували адміністрації Обами та Байдена. Тим не менш, джерело, яке спілкувалося з Реткліффом, розповіло The Washington Post, що він висловлює занепокоєння щодо стану можливостей ЦРУ в цій галузі та має намір їх зміцнити.
Усі ці фактори в цілому позначаються на здатності розвідувальних агенцій забезпечувати американське керівництво потрібними даними, навіть коли Трамп їх визнає. Крім того, варто зазначити, що внутрішні суперечності негативно впливають на клімат у американських спецслужбах, особливо під час зусиль щодо покращення їх функціонування.
Останній раз американські розвідувальні агенції зазнали реформ у 2004 році, що стало наслідком невдач, які призвели до терактів 11 вересня 2001 року на Близнюкових баштах у Нью-Йорку. Відтоді ця сфера зазнала суттєвих змін завдяки розвитку технологій та зміненим умовам у світі. Тому нові реформи стали вкрай актуальними.
Проблема сьогодні полягає в тому, що розвідувальне співтовариство не функціонує оптимально, зазначає спеціалізоване американське видання The Cipher Brief. Агенти не можуть безкарно діяти через кордони, аналітики мають мало інструментів на базі штучного інтелекту, моральний дух низький, дані залишаються ізольованими, а лідери США часто вдаються до ЗМІ, а не до розвідок, щоб отримати потрібну їм інформацію - одночасно з усіма іншими.
Крім цього, вісімнадцять розвідувальних агентств, серед яких ЦРУ, АНБ та ФБР, часто виконують схожі функції, що призводить до дублювання зусиль. Офіс директора національної розвідки, під керівництвом Тулсі Габбард, не має достатніх повноважень, контролю за бюджетом чи чіткої стратегії. Крім того, стосунки Габбард із Трампом значно погіршилися через суперечливі питання, пов’язані з іранською ядерною програмою. Проте існують сумніви щодо того, чи в команді Трампа знайдуться фахівці, здатні не лише усвідомити ці складнощі, а й вирішити їх.
