Як новий законодавчий акт щодо залізничного транспорту вплине на ринок вантажоперевезень?

народний депутат, віце-голова парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктурного розвитку

В рамках угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша країна взяла на себе зобов'язання провести реформи у транспортній сфері, зокрема, в залізничному секторі.

Одним з елементів реформи повинен стати новий законопроєкт "Про залізничний транспорт України", який має адаптувати наше законодавство до стандартів ЄС.

Наближення до Євросоюзу вимагає перебудови галузі включно з модернізацією залізниць, лібералізацією ринку перевезень та підвищенням рівня безпеки.

Запровадження нового законодавства є ключовим елементом реалізації acquis ЄС — правового підґрунтя, що регулює функціонування залізничного транспорту в країнах Європейського Союзу.

Представники парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, Мінінфраструктури, "Укрзалізниці" та бізнесу обговорюють проєкт цього закону.

Основою цього проєкту стали принципи директив і регламентів "пакетів" Європейського Союзу, які поступово розширювали ринок залізничних послуг. Вони підвищували стандарти безпеки і конкурентоспроможності та забезпечували рівні умови для всіх учасників ринку.

Зокрема, даний законопроєкт передбачає внесення змін до національних норм з метою їх узгодження з директивами 2004/49/EC, що стосуються безпеки на залізничному транспорті, 2016/798, яка також охоплює питання безпеки залізниць, а також 2016/2370/ЄС, що регулює відкриття ринку послуг у сфері пасажирських залізничних перевезень.

Згідно з вимогами європейської інтеграції, Україні необхідно завершити процес фінансового та організаційного розділення АТ "Укрзалізниця" на різні сегменти: оператора інфраструктури, а також вантажних і пасажирських перевізників. Це сприятиме залученню приватних операторів, що, у свою чергу, підвищить ефективність і конкурентоспроможність галузі.

Однією з ключових переваг даного законопроєкту є його чітка спрямованість на відповідність європейським стандартам. Це забезпечить поступове вдосконалення інфраструктури, підвищення безпеки, поліпшення якості послуг і сприятиме інтеграції України у європейський ринок залізничних перевезень.

Зокрема, планується суттєва модернізація залізничної інфраструктури. Експерти оцінюють, що для розвитку цієї сфери протягом наступних десяти років необхідно приблизно 10,7 мільярда євро капітальних інвестицій.

Це охоплює оновлення залізничних колій, реконструкцію тягових підстанцій, а також вдосконалення систем комунікацій і сигналізації. Такі заходи сприятимуть забезпеченню безперервного руху залізничного транспорту, а також підвищать рівень безпеки і комфорт для пасажирів та вантажовласників.

Ще однією важливою перевагою є впровадження незалежного державного регулятора, який буде відповідати за встановлення тарифів та контроль за доступом до інфраструктури. Це забезпечить прозорість функціонування ринку, недопущення монополізації і надасть рівні можливості для всіх перевізників.

Також новий законопроєкт "Про залізничний транспорт" має запровадити нові підходи до підготовки та сертифікації машиністів. Відповідно до євросоюзівських норм, машиністи будуть проходити сертифікацію кожні десять років, що сприятиме підвищенню кваліфікації працівників і покращенню безпеки руху.

Незважаючи на численні позитивні аспекти, новий законопроект має свої недоліки. Серед них – можливість розділення "Укрзалізниці", що може викликати суттєві фінансові проблеми для підприємства.

Втрата частки ринку внаслідок появи приватних операторів та великі капіталовкладення в оновлення інфраструктури можуть призвести до фінансових труднощів. Існує ймовірність, що компанія може втратити до 25% сегмента вантажних перевезень протягом п'яти років після лібералізації ринку, що істотно вплине на її доходи.

Крім того, існує загроза зниження якості пасажирських перевезень через відсутність достатнього фінансування з боку держави. Обговорюваний проєкт закону передбачає припинення перехресного субсидування між вантажними та пасажирськими перевезеннями. Це означає, що пасажирські перевезення мають фінансуватися за кошти державного та місцевих бюджетів.

Також обговорюється питання залучення міжнародної допомоги. За оцінками експертів, щорічна потреба у фінансуванні операційних витрат у сегменті пасажирських перевезень становить до 600 млн євро. Тобто обговорюваний проєкт не містить чітких джерел фінансування для масштабної модернізації залізничної інфраструктури, що може погіршити якість послуг для населення.

Також залишається відкритим питання забезпечення рівного доступу до інфраструктури для всіх операторів без дискримінації. Незважаючи на те, що законопроєкт пропонує однакові умови для всіх ринкових учасників, приватні компанії можуть отримати перевагу завдяки своїм значнішим фінансовим ресурсам, що може призвести до зменшення ринкової частки державних підприємств.